Політичні заходи російських більшовиків по захопленню влади в Україні протягом 1917-1919 рр.:
Всеукраїнський з’їзд рад (м. Київ, 4 грудня 1917 р.) – більшовики виявилися в меншості та разом із лівими есерами, частиною українських соціал-демократів та деякими безпартійними (всього 127 осіб) перебралися до Харкова.
Всеукраїнський з’їзд рад (м. Харків, 11-12 грудня 1917 р.) – більшовики проголосили встановлення радянської влади в УНР, обрали Центральний виконавчий комітет рад України в складі 41 особи (головою ЦВК став лівий український соціал-демократ Юхим Медвєдєв). ЦВК 17 грудня 1917 року затвердив перший радянський уряд України – Народний секретаріат УНР. Радянська Росія визнала правочинними його рішення.
І-ий з’їзд КП(б)У (м.Москва, 5-12 липня 1918 р.) для керівництва повстанським рухом створив Центральний військово-революційний комітет (ЦВРК).
Тимчасовий робітничо-селянський уряд України створений за ініціативи ЦК КП(б)У 28 листопада 1918 р. на території Росії, розповсюдив Маніфест, яким проголошувалося ліквідацію гетьманського режиму й закликалося до відновлення радянської влади на території України.
Рішенням Реввійськради РСФРР (м.Москва, 4 січня 1919 р.) був створений Український фронт на чолі із В.О.Антоновим-Овсієнком (м.Харків).
Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (м.Харків, 6 січня 1919 р.).
3. Процес державотворення в Україні. Основні наслідки української національної революції.
Низький рівень національної свідомості переважної маси населення, не підготовленої до будівництва власної держави.
Процес національно-державного будівництва гальмував ідеї соціалізму і феодалізму.
Соціальна база української революції виявилася недостатньою. Еволюція українських лівих есерів і соціал-демократів у бік комунізму, радянської влади негативно позначилася на їх здатності боротися за національні інтереси.
Відсутність національної єдності і згоди, а також суперечки і ворожнеча між різними політичними партіями і напрямами.
Українська національна еліта – політична, господарська, військова, інтелектуальна – виявилася слабкою і нечисленною, до того ж розколотою по політичних напрямах, дезорганізованою, а часом безвольною і розгубленою.
Відсутність у провідників революції ідеї єдиної, вільної, незалежної України.
Антиукраїнські, проросійські настрої більшості населення міст України створювали сприятливі умови для організації більшовиками диверсій і збройних повстань проти української влади.
Несприятливі зовнішні обставини для утвердження національної державності.
Саме революція спричинила стратегічний перехід української суспільно-політичної думки від федералізму до самостійництва.
Постулат соборності став загальнонаціональною мрією.
Збройна боротьба, незважаючи на загальну поразку, мала велике морально-політичне значення у процесі національного відродження.
Поява УРСР стала можливою вже тому, що існувала УНР.
Висновки _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________