Тема 11. Ринкові економічні системи країн Європейської цивілізації в першій половині XX ст.

Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи і США. Економічні наслідки Першої світової війни. Економічна сутність Версальсько-Вашингтонської системи. Праця Дж.М. Кейнса «Економічні наслідки Версальської угоди». Зростання державного контролю над економікою. Руйнування економічної єдності Європи, розпад світової підприємницької економіки. Дезінтеграція міжнародної економіки. Перехід до золотозливкої монетарної системи. Посилення автаркічних процесів. Теорії імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, К. Каутський, В. Ленін).

Індустріальний розвиток національних економік у 1918−1929 рр. Повоєнна криза ринкової економіки (1918−1921 рр.) та основні фактори стабілізації (1924−1929 рр.). Плани Дауеса та Юнга.

Світова економічна криза 1929−1933 рр. і становлення різних систем макроекономічного регулювання в 1930-ті рр. Вплив економічної кризи на розвиток країн Європейської цивілізації. Ліберально-реформістський і націонал-соціалістичний варіанти антикризових програм. Становлення етатистської системи господарських відносин. «Новий курс» Ф. Рузвельта, використання економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного регулювання економіки. План економії Дж. Мея. Економічна політика «Народного фронту» у Франції. Нацистський варіант реформування економіки.

Основні напрями економічної думки в 20−40-х рр. XX ст. Розвиток неокласики. Теорії ринків «недосконалої» конкуренції (Дж. Робінсон, Е. Чемберлін). Теорія економіки добробуту (А. Пігу).

«Кейнсіанська революція» в економічній теорії. Економічне вчення Дж. Кейнса, його відмінності від неокласичної економічної теорії.

Зародження інституціонального напряму економічної думки як обгрунтування суспільного контролю над економікою. Традиційний і сучасний інституціоналізм. Ранній інституціоналізм, його методологічно-теоретичні засади та течії (Т. Веблен, Дж. Коммонс, В. Мітчел, Дж. Гобсон). Економічні ідеї пізнього (позитивістського) інституціоналізму (А. Берлі, Г.Мінз, Дж. М. Кларк, С. Чейз). Інституціональна (неортодоксальна) теорія А. Шумпетера. Виникнення соціологічної школи інституціоналізму.

Виникнення, сутність та методологічні основи неолібералізму. Формування основних шкіл: німецької (В. Ойкен, В. Репке, А. Рюстов), французької (Ж. Рюеф, М. Алле), неоавстрійської (Л. Мізес. Ф. Хайєк).

Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства. Економічні підсумки війни: матеріальні, демографічні, соціальні, політичні. План Маршалла та його значення для відбудови економіки європейських країн.

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу та основні напрями економічної думки у 50−80-ті рр. XX ст.

Загальні тенденції розвитку господарства та економічної думки суспільств Європейської цивілізації.

Системоутворювальні фактори розвитку світової системи господарства та національних економік. Стабілізація та трансформація фінансово-грошової системи. Формування та розвиток Бреттон-Вудської монетарної системи. Ямайська валютна економічна система. Створення міжнародних економічних організацій (МВФ, МБРР та ін.), світових фінансових центрів.

Інтернаціоналізація господарського життя, основні форми. Міжнародна економічна інтеграція. Функціонування регіональних інтеграційних об’єднань. Утворення та розвиток ЄЕС. Дослідження проблем економічної інтеграції (Дж. Вайнер, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль тощо).

Вплив сучасної науково-технічної революції (СНТР) на розвиток світового господарства та національних економік. Завершення індустріалізації сільського господарства. Дослідження суті НТР в економічній думці. Соціально-індустріальні технократичні концепції (П. Друкер, Д.К. Гелбрейт, Р. Тібольд, С. Малле, А. Турен, Ж. Фурастьє, Р. Арон, В. Ростоу, Д. Белл, Е. Тофлер).

Корпоратизація економіки, її висвітлення в економічній думці. (П. Друкер, Дж. Гелбрейт). Типологізація корпорацій Основні моделі корпорацій (американська, європейська. японська). Розвиток транснаціональних корпорацій (ТНК) як домінуючого фактора формування світової економіки як єдиного цілого.

Економічне зростання та особливості національних змішаних економічних систем, їх відображення в економічній думці.

Головні цілі та основні фактори досягнення економічного зростання. Перехід від екстенсивного до переважно інтенсивного типу економічного зростання. Економічне зростання в індустріально розвинених країнах світу. «Економічне диво» Німеччини. «Економічне диво» Японії. Економічний розвиток США та Великої Британії. Економічна політика голлізму у Франції.

Теорії економічного зростання як особливий напрям економічної думки. Неокейнсіанські теорії економічної динаміки та зростання (О. Домар, Р. Харрод, Дж. В. Робінсон). Неокласичні моделі економічного зростання (Р. Солоу і Дж. Міль, Е. Денісон). Інституціональна теорія економічного зростання С. Кузнеця. Неокейнсіанська теорія циклічних коливань і заходи державної антициклічної політики (Р. Харрод, Е. Хансен, П. Семюелсон, Дж. Хікс). Кейнсіансько-неокласичний синтез, його хвилі. Дискусія навколо «кривих Філліпса».

Посткейнсіанство: витоки, методологія, зміст. Англійське, ліве посткейнсіанство (Дж.В. Робінсон). Монетарне посткейнсіанство (Х. Ф. Мінскі, А. Лейонхуфвуд).

Формування та сутність змішаної економічної системи, напрями державного регулювання. Становлення та утвердження національних моделей ринкової економіки. Змішані економічні системи в економічній думці. Теорії системної трансформації капіталізму (Дж. Гелбрейт, А. Берлі, Г. Мінз, Дж. М. Кларк, Р. Арон)..

Неоліберальні теорії модифікації ринкової економіки. Ліберальні традиції у вченні «нової австрійської» школи (Л. Мізес, Ф. Гайєк). Особливості та методологічні засади німецького неолібералізму (В. Ойкен, В. Рьопке, А. Мюллер-Армак, А. Рюстов, Л. Ерхард) та теорія «соціального ринкового господарства». Особливості французького неолібералізму (Ж. Л. Рюеф, М. Алле).

Економічний розвиток у 1970 – першій половині 1980-х рр. та антикризова політика у реформуванні господарств країн Західної Європи. Актуалізація неокласики.

Циклічність економічної динаміки. Явище стагфляції. Причини та наслідки економічних криз у 70 – першій половині 80-х рр. XX ст. та їх відображення в економічній думці.

Криза кейнсіанської макроекономічної теорії та політики. Розвиток неокласичної економічної теорії: формування нової класичної теорії («неокласичне відродження»). Теорія монетаризму та рецепти стабілізації економіки М. Фрідмена. Теорія економіки пропозиції (А. Лаффер, Р. Мандел, М. Боскін). Теорія раціональних очікувань або нова класична макроекономіка (Дж. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес). Теорія реального бізнес-циклу.

Неоконсервативні реформи державного регулювання: «тетчеризм» у Великій Британії та «рейганоміка» у США.