Малюнок 6.1. Структура п(с)бо 7 „ Основні засоби”

Таблиця 6.1. Класифікація рахунків з обліку основних засобів

Синтетичний рахунок першого порядку			Субрахунки (рахунки другого порядку)		Характеристика субрахунків
Код		Назва	Код	Назва
Клас 1. Необоротні активи
10	Основні засоби		100	Інвестиційна нерухомість	Відображаються об'єкти інвестиційної нерухомості
			101	Земельні ділянки	Відображається вартість земельних ділянок
			102	Капітальні витрати на поліпшення земель	До цієї групи основних засобів відносяться витрати неінвентарного характеру (не пов’язані зі зведенням споруд)на культурно – технічні заходи щодо поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського користування, здійсню вальні за рахунок капітальних вкладень( планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізування купин, розчистка заростей, очищення водосховищ тощо)
			103	Будинки та споруди	Ведеться облік наявності руху будівель, споруд, їх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також житлових будинків
			104	Машини та обладнання	Ведеться облік виданими машинами та обладнаннями
			105	Транспортні засоби	До транспортних засобів належать засоби пересування, призначенні для переміщення людей і вантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування різних і газоподібних речовин від постачальника до місця їх зберігання ( використання)
			106	Інструменти, прилади та інвентар	До інструментів відносяться : ріжучі, ударні, давлючі, та ущілювальні знаряддя праці. До виробничого інвентарю і приладдя належать предмети виробничого призначення.
			107	Тварини	До цієї групи належать: коні, воли, верблюди; продуктивна худоба – корови, бики, буйволи, та племені кобили.
			108	Багаторічні насадження	До цієї групи відносяться всі штучні багаторічні насадження.
			109	Інші основні засоби	Всі інші основні засоби, що не обліковуються на зазначених вище субрахунках

в)   молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл, а також піддослідні тварини;

г)   спеціальний одяг, спеціальне взуття й постільна білизна незалежно від їхньої вартості та строку служби, за винятком постільної білизни, що числиться в складі основних засобів готелів;

ґ)   окремі будівельні конструкції та деталі, частини й агрегати машин, устаткування та рухомого складу, призначені для будівництва, ремонтів і комплектування їх до монтажу, які обліковуються в оборотних засобах;

д) устаткування та машини, що знаходяться як готові вироби на складах підприємств-виробників, постачальницьких і збутових організацій, а також устаткування, що вимагає монтажу та обліковується в складі капітальних інвестицій;

е)   тимчасові нетитульні будівлі й облаштування, спорудження яких здійснюється за рахунок накладних витрат будівництва;

є)   машини та устаткування, закінчені монтажем, але не експлуатовані та обліковувані в складі незавершених капітальних інвестицій;

ж) багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадковий матеріал.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за їхнього первісною вартістю.

Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з наступних витрат:

1. суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)

2. реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів

3. суми ввізного мита

4. суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству)

5. витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів

6. витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів

7. інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою мстою

Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.

Вартість, яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших п, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних и кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням уініних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту.

Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою шім може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).

Сума очікуваного відшкодування — сума, яку підприємство очікує до відшкодування вартості необоротного активу під час його майбутнього використання, включаючи його ліквідаційну вартість.

Облікована на рахунках бухгалтерського обліку первісна вартість основних засобів не підлягає зміні, за винятком:

а)   переобладнання об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) та суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством;

б)  переоцінки об’єкта основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу та суму індексації, проведеної у порядку, встановленому податковим законодавством, з відображенням у бухгалтерському обліку (п. 16 П(С)БО 7);

в)   при зменшенні корисності об’єктів основних засобів (п. 31, 32 П(С)БО).

Облік основних засобів організується, як правило, централізовано в бухгалтерії підприємства.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об’єкт. Це завершений пристрій з усіма пристосуваннями й приладами до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні при­стосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з них може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Характеристика та склад відповідних інвентарних об’єктів стосовно окремих груп розробляє та встановлює кожне підприємство, виходячи з типової класифікації основних засобів, затвердженої Держстандартом України 19.08.97 р. за № 507. Для організації обліку й забезпечення контролю за рухом і збереженням основних засобів кожному інвентарному об’єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі, присвоюється відповідний інвентарний номер. Нумерацію інвентарних об’єктів рекомендується будувати за порядково-серійною системою. Кількість знаків інвентарного номера встановлює самостійно підприємство, але не менше п’яти, виходячи з загальної кількості об’єктів на підприємстві та обсягів інформації, яку необхідно одержувати для оперативного управління ефективним використанням основних засобів. З цією системою нумерації для кожної класифікаційної групи основних засобів за видами виділяється певна серія порядкових номерів (щоб їх було достатньо на перспективу), які в послідовності присвоюються кожному об’єкту даної групи.

Інвентарні номери в обов’язковому порядку вказуються в первинних документах (акт приймання-передачі, акт про ліквідацію тощо), які є основою для обліку руху об’єктів основних засобів.

Інвентарний номер, присвоєний кожному об’єкту, повинен бути позначений на ньому через прикріплення металічного жетона чи нанесений фарбою або яким-небудь іншим способом. Винятком є такі основні фонди, як багаторічні насадження, капітальні витрати на покращення земель тощо.

У випадках, якщо інвентарний об’єкт є складним, тобто включає ті або інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному елементі повинен бути позначений той самий номер, що і на основному об’єкті, який їх об’єднує.

Присвоєний об’єкту основних засобів інвентарний номер зберігається за ним, як правило, на весь період його знаходження на даному підприємстві.

Інвентарні номери вибулих (реалізованих, ліквідованих за зносом, безоплатно і з інших причин) об’єктів не можуть присвоюватися іншим, що заново надходять на підприємство.

Орендовані основні засоби обліковуються в орендатора за інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцем.

Аналітичний пооб’єктний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках типових форм, затверджених Міністерством статистики України. Інвентарна картка відкривається на кожний інвентарний об’єкт. Якщо останній включає окремі пристосування й пристрої як єдине ціле з ним, то в цій картці наводиться перелік таких частин.

Облік однотипних предметів господарського інвентарю, інструментів, верстатів і т. д., які мають одне і те ж виробниче чи господарське призначення й ту саму технічну характеристику, однакову вартість, що надійшли одночасно в один цех чи відділ, може здійснюватися на типовій інвентарній картці групового обліку. Водночас кожному об’єкту присвоюється окремий інвентар­ний номер.

Підприємства, які мають невелику кількість об’єктів основних засобів, пооб’єктний облік можуть вести в інвентарній книзі типової форми. Записи в книгу здійснюються в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів і за місцями їх знаходження.

Заповнення інвентарних карток чи інвентарних книг здійснюється на основі первинної документації: актів приймання-пере­дання, технічних паспортів і інших документів на придбання, спорудження, переміщення, реалізацію та ліквідацію об’єктів основних засобів. В інвентарні картки (книги) не варто вносити всі показники технічної документації. Характеристика об’єктів і окре­мих його конструктивних елементів повинна бути короткою та відображати індивідуальні особливості.

Заповнені інвентарні картки реєструються в описах типової форми. Описи інвентарних карток ведуться бухгалтерією в одному екземплярі за класифікаційними групами (видами) об’єктів основних засобів.

Підприємства, що обліковують основні засоби в інвентарній книзі, описів не ведуть.

Інвентарні картки (індивідуальні та групові) складаються в одному екземплярі та зберігаються в бухгалтерії підприємства.

У бухгалтерії вони розміщуються в окремій картотеці за класифікаційними групами, а всередині цих груп — за місцем експлуатації (знаходження) об’єктів (цех, відділ), за видами (будівлі, споруди і т. д.) з розподілом на виробничі й невиробничі.

За місцем експлуатації (знаходження) облік об’єктів основних засобів здійснюється в інвентарному списку типової форми. Дані пооб’єктного обліку основних засобів за цим критерієм повинні бути тотожні записам в інвентарних картках (книгах).

Підприємства можуть вести облік об’єктів за місцем їх експлуатації на інвентарних картках. У цих випадках останні виписуються бухгалтерією у двох екземплярах, з яких другий екземпляр передається за місцем знаходження об’єкта. При переміщенні об’єкта інвентарна картка разом з накладною на внутрішнє переміщення передається на нове місце експлуатації (знаходження). Кількість карток з об’єктів основних засобів у місцях експлуатації (знаходження) повинна відповідати їхній кількості в бухгалтерії, що досягається способом підрахунку та звірки карток.

Інвентарні картки на об’єкти, що надійшли, вибули та перемістилися всередині підприємства, протягом місяця зберігаються до кінця місяця в окремій ячейці картотеки.

Картки основних засобів, що перебувають у запасі (резерві) або консервації, виділяються в окрему ячейку.

Для складання звітності про рух основних засобів ведуться групові картки руху з кожної групи (виду). Ці картки розміщуються в картотеці попереду інвентарних карток даної класифікаційної чи видової групи.

За автоматизованої форми обліку основних засобів з використанням електронних машин картки обліку основних засобів типової форми не ведуться. Звітність про рух основних засобів заповняються за даними відповідних машинограм.