- •1.Виділення найпозитивніших тверджень стосовно статусу
- •2.Характреристика особлтвостей необіологічного типу
- •3.Вибір найвиваженішої оцінки людської свідомості
- •4. Окреслення релігійної концепції походження свідомості
- •5. Якісна відміність між діями тварин ті діями людини(тварини)
- •6. Виділення ознак із запропонованих , що вказували на свідомі дії
- •7. Оцінка концепції пояснення свідомості проявами єдиного інформаційного поля всесвіту
- •8. Визначення того , для чого людині потрібні ідеальні еталонні виміри сущого у свідомості
- •9. Що можна вклучити у структуру свідомості
- •10. Вибір виваженого варіанту відповіді стосовно повязансті свідомості та людської діяльності
- •11.Вибір характеристик предметності як однієї з провідних властивостей людської свідомості
- •12. Необхідна умова виникнення індивідуальної свідомості
- •13 Якісна відміність між діями тварин ті діями людини(людини)
- •14. Вибір оцінки значення людської мови
- •15. Значення еволюційної концепції походження свідомості
- •16. Оцінка існуючих концепуій походження свідомості
- •17. Вибір варіанту найсучаснішого розуміння терміна
- •18. Вибір найприйнятіших варіантів відповіді щодо значення єдиності свідомості та мови
- •19. Характеристика статусу знання як складової свідомості
- •20. Виділення функцій свідомості із запропонованих варіантів
19. Характеристика статусу знання як складової свідомості
Формою представлення предметного змісту дійсності в свідомості людини є знання, бо саме в знанні дійсність постає перед людиною як сукупність буттєвих одиниць. Внаслідок сказаного стає зрозуміло, що взаємодію свідомості людини з дійсністю можна виразити так: свідомість - знання - дійсність.
Без знання свідомості не існує, бо саме у знанні виявляється ідеальний статус її буття. У певному сенсі свідомість і знання є те ж саме, проте поняття свідомості дещо ширше, бо воно включає в себе не лише рефлексію на дійсність (знання, "відання "), а й рефлексію на результати першої рефлексії, тобто певні дії Ь знанням, певне їх використання. Специфіка мислення полягає в оперуванні предметним змістом свідомості, тобто мислення - це знання в дії; провідною формою мислення постають загальні поняття. Найпростіші поняття (наприклад "будинок ") фіксують необхідні та суттєві властивості певного класу речей.
20. Виділення функцій свідомості із запропонованих варіантів
пізнавальна, яка реалізується в придбанні і накопиченні знань про природу, суспільстві і самій людині.
творчо-конструктивна, що виявляється у випереджаючому відображенні, в уявному моделюванні майбутнього і в цілеспрямованому перетворенні на цій основі дійсності, у створенні, зокрема, предметних форм, не існуючих в природі. Природа не будує літаків, не пече хліб, не пише романи. Все це продукти людського розуму і людських рук. Інколи, окремо виділяють прогностичну (людина до певної межі з деякою вірогідністю може передбачати майбутнє, прогнозувати свої дії, будувати плани і здійснювати їх), проте це не доцільно.
регулятивно-управлінська, що забезпечує розумне регулювання і самоконтроль поведінки і діяльності людини, його взаємини із зовнішнім світом.