1.2. Матеріалознавчий аспект виконання стилізованого декоративного натюрморту

Успішне навчання малювання значною мірою залежить від якості матеріалів і приладдя. Хороші матеріали сприяють успішній роботі, підвищують якість виконання. Декоративний натюрморт, як і декоративний живопис у цілому - це творчий перехід від натури до вирішення композиції і втілення її в різних матеріалах. У роботі над декоративним натюрмортом  мож-на  навчитися  засобами кольору, ритму об'єднувати різні предмети, бачити не тільки окрему річ на ізольованому тлі, а предмети в їх взаємозв'язку.[6]

Декоративний натюрморт – це шлях до сміливого  вирішення колористичних завдань. Для створення найбільш виразного образу можна  придумати  своє-рідну тему в натюрморті. Це може бути місто, театр, спорт або щось інше, що хвилює художника.

Існує кілька способів вирішення стилізованого натюрморту: 1. Площинне,коли відбувається узагальнення повітряної та лінійної перспек-тиви. 2. Локальне рішення кольору, узагальнення  кольору і тону. 3. Конструктивне, коли  в будь-якій формі   необхідно побачити насамперед структуру, формоутворення. 4. Орнаментальне, коли предмет перетворюється в деталь орнаменту, мереживо. 5. Образне, коли відбувається переробка реалістичного зображення в образ.

При виконанні декоративного натюрморту можна відштовхуватися від натурно-го варіанти постановки,стилізуючи предметний світ, пов'язуючи його  фому не  з власне  локальним  предметним  кольором,  а  з правилами  побудови  колориту. Не обов'язково  слідувати академічним  канонами  живопису.У поле зору залишаються конструктивний початок, розшифровка форми, а потім засто-совуються  закони кольорознавства.[28]

Роботу  потрібно починати з композиційних пошуків  для  майбутнього  декоративного натюрморту. Робляться невеликі  попередні  начерки  реалісти-них натюрмортів. Потім ділимо кожну велику  форму  на  дрібні,  наступний крок  - визначеннятемних  і  світлих  ділянок. Необхідно зробити малю-нок світлих, середніх і темних тонів для  залучення  погляду глядача  в середину, назовні і навколо композиції. Після вибору найбільш вдалого компо-зиційного положення переходимо  до розробок в  кольорі,  тут  потрібно організувати ритм, протиставляючи  світлі тони  темним і  середнім. При роботі над ескізами ставилися наступні завдання:  перетворити  реальність, постарати-ся побачити предмети з різ-них точок зору, показати їх «у часі і просторі».[29]

Остаточно визначившись з ескізами, відібравши найбільш цікаві з них, переходимо до виконання картини.Техніка – це  сукупність спеціальних  нави-чок, способів і прийомів, за допомогою яких виконується художній твір. Поняття  техніки охоплює також питання найбільш раціонального та планомір-ного використання художніх можливостей матеріалів у передачі  матеріальнос-ті  предметів,  у ліпленні  і моделіруванні  форми, просторових відносин і т.д. Таким  чином , техніка є одним з найважливіших елементів системи  виразних засобів  живопису.Знання техніки і матеріалів живопису,  їх специфічних  особ-ливостей допомагає  художникам  найбільш повно  реалізовувати  свій  творчий задум, створювати твори на високому художньо-естетичному рівні.[15] Недос-татня увага, а нерідко зневажливе ставлення до питань технології, до професій-ної  культури  володіння живописними   засобами знижує якість  підготовки  майбутніх  художників, призводить до нераціонального витрачання матеріалів ічасу. З перших кроків вивчення   живопису  необхідно розвинути  в собі почут-тя професійної відповідальності за свою працю, бути вимогливим до вибору ху-дожніх матеріалів, дотримання  всього комплексу правил і прийомів жи-вопису.

Освоєння технології і техніки живопису має спиратися на глибоке  вив-чення і використання творчого досвіду майстрів живопису, кращих творів кла-сичного і сучасного мистецтва. Слід відроджувати випробувані   часом  старі  методи  живопису, використовувати їх в практиці  сьогоднішнього  дня і,  якщо необхідно,  удосконалювати їх на основі досягнень сучасних  знань і досвіду  в  цій галузі.

Для виконання стилізованого натюрморту можуть бути задіяні різноманітні техніки та матеріали. Аплікація – вирізання і наклеювання (наши-вання) фігурок, візерунків або цілих картин з шматочків паперу, тканини, шкіри, рослинних та інших матеріалів на матеріал-основу (фон). Як правило, матеріалом - основою  слугують картон,  щільний  папір, дерево. Аплікація по-в'язана з пізнавальною діяльністю і величезний вплив справляє на розвиток  розумових і творчих здібностей дітей. Використовуючи папір і клей, можна  освоїти і прості, і складні прийоми складання аплікацій, навчити цьому дітей, підготувати їх до більш складної технології. Послідовність  роботи над аплікацією завжди постійна.  Початок роботи становить вибір сюжету, за яким  слідує складання ескізу до аплікації, підбір паперу або інших матеріалів, вирізання деталей та зображень, розкладання їх на тлі, наклеювання і,нарешті, висушування. Наклеєну  аплікацію  кладуть під вантаж. Склеювальні склади, за винятком гумового клею, мають властивість стягування  папери при  виси-ханні. Аплікація може бути плоскою чи об’ємною; одно- чи багатоколірною. Кольорові олівці ні в чому не поступаються іншим матеріалам для малювання і живопису, не вимагають таких особливих знань і досвіду, як при роботі з фар-бами. Вони незамінні на початку навчання, коли діти тільки вчаться змішу-вати фарби. Мальовничі якості кольорових олівців не поступаються  фарбам. Кольори змішуються безпосередньо на малюнку. Для досягнення складних від-тінків користуємося двома – трьома кольорами,  прокладаючи легкий  тон  одного кольору поверх попереднього.  Між штрихами  одного  кольору  можуть залишатися невеликі проміжки для накладення штрихів іншого кольору. Подіб-на  техніка  дозволяє  ретельно опрацьовувати деталі  й  вести  роботу  протягом тривалого часу.

Колаж (від фр. Collage - приклеювання) – технічний прийом в образо-творчому мистецтві, що полягає в створенні мальовничих або  графічних творів шляхом наклеювання на якусь основу предметів і матеріалів, що відріз-няються від основи за кольором і фактурою.   Колажем також називається твір,цілком виконане в цій техніці. Коллаж використовується головним  чином  для  отримання ефекту несподіванки від поєднання різнорідних матеріалів, а також заради емоційної насиченості і гостроти твору.Колаж може  бути  домальова-ним будь-якими іншими засобами – тушшю,  аквареллю  і т. д. У  мистецтво колаж був введений як формальний експеримент кубистами,  футуристами. На  тому етапі в образотворчих цілях застосовувалися обривки газет, фотографій, шпалер. Наклеювалися на полотно шматки тканини, тріски і т. п.

Холодний батик – однин з різновидів батика. Ця техніка розпису по тканині використовує спеціальний резервуючий  (обмежує розтікання фарби по тканині) склад холодним, на відміну від техніки гарячого батику. Холодний ба-тик заснований на тому, що при цьому способі розпису тканин всі форми малюнка, як правило, мають замкнуту контурну  обводку (резервом) , що  надає своєрідний характер малюнку. Для нанесення на тканину контуру малюнка за-стосовують скляні трубочки.  Найбільш поширена і зручна вроботі трубочка із загнутим тонким кінцем і резервуаром, розташованим ближче до її робочої  частини. Резервуар являє собою кулясте потовщення і служить для запасу  ре-зерву. Загнутий кінець трубочки повинен мати тонкі стінки, тому що ширина  контуру  залежить не тільки від  величини отвору, але і від товщини  трубочки.

Холодний батик заснований на застосуванні резерву, що обмежує розтікання фарби по полотну. Художня особливість цього способу розпису в тому, що обов'язковий кольоровий контур надає малюнкам чіткий графічний характер. При цьому кількість кольорів не обмежується. Резервує, наносять на тканину у вигляді замкнутого контуру. Добре проникнення резерву в тканину - найважливіша умова в контурному розпису.Якщо при нанесенні контуру залишаться пропуски та розриви, фарба вийде за межі малюнка. При роботі на щільної тканини наводять товстий контур, а на прозорих, легких тканинах - більш тонкий. Після того як контур малюнка наведений, йому дають просохнути. Перед нанесенням фарби необхідно перевірити якість наведення резерву на виворітній стороні зразка, капнувши всередину кожної форми води. Якщо в якомусь місці вода пробиває резерв, цю ділянку зразка слід просушити і навести резерв вдруге, але вже по виворітній стороні. Після цього знову перевірте якість лінії. Починати заливку кольором слід з найсвітліших тонів, щоб легше було перекрити більш темним тоном небажаний брак. При цьому не слід забувати, що ділянки малюнка необхідно рівномірно насичувати фарбою, щоб не утворювалися розводи.

Для створення стилізованого декоративного натюрморту можна використовувати безліч різноманітних технік образотворчого і декоративно-прикладгого мистецтва. Все залежить від того, які цілі та задачі поставлені на уроці; який рівень складності роботи; залежить від вікових особливостей учнів. Наприклад, для дітей молодшого шкільного віку буду набагато доцільніше застосувати техніку акварелі чи аплікації. Першокласникам можна запропонувати малювати простими та кольоровими олівцями. У будь-якій техніці учень зможе виконати завдання та розкрити свій творчий потенціал. А для учнів 5-7 класів можна використати на уроці більш складні техніки та матеріали. Це може бути гуаш, колаж( ускладнена версія аплікації) олійні фарби і навіть гобелен та батик.