Лекція 4. Фінансові інвестиції

План:

1. Необхідність, мета та форми фінансових інвестицій

2. Характеристика цінних паперів як об'єктів фінансового інвестування. Види цінних паперів і їх обіг на ринку

3. Оцінка інвестиційних якостей цінних паперів

4. Формування портфеля цінних паперів та методи управ­ління ним

5. Ринок цінних паперів та його структура

6. Учасники ринку цінних паперів. Характеристика основних та інфраструктурних учасників ринку цінних паперів

Рекомендована література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - С. 1351-1359.

2. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1992 р. // Відомості ВРУ. - 1992 - № 38. - ст. 508.

3. Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність. Монографія. - Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 005.- 544 с.

4. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: К.: Алерта, 2003.- 338 с.

5. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 376 с.

6. Міжнародна інвестиційна діяльність. / Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губський та ін., К.: КНЕУ, 2003. - 387 с.

7. Пересада А.А. Інвестування. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 250 с.

8. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 462 с.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» // У кн. Бухгалтерський облік: Хрестоматія // Збірник ] систематизованого законодавства. - 2003. - Липень. - 226 с.

10. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Кубів С.І. та ін. Інституційна Інвестологія: Навч. посібник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.К.Реверчука. - К.: Атака, 2004. - 208 с.

11. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Ступницький В. Приватне інвестування в економіці України (на прикладі малих підприємств): Монографія. - Львів: ВПВ ЛьЦНТЕІ, 2002. - 271 с.

12. Реверчук С.К., Реверчук Н.Й, Скоморович І. Г. та ін. Інвестологія: наука про інвестування: Навч. посібник / За ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - К.: Атіка, 2001. - 264 с.

13. Шарп У.Ф., Бзйли Г. Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: Инфра - М, 1997. - 1042 с.

14. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 383 с.

Ключові слова: фінансові інвестиції, фінансові інструменти, цінні папери, акції, облігації, казначейські зобов 'язання, векселі, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифі­кати, приватизаційні папери, ринок цінних паперів, учасники ринку цінних паперів, емітенти, інвестори, інвестиційні посередники, інвестиційні якості цінних па­перів, рейтингова оцінка цінних паперів, портфель фінансових інвестицій, активне управління портфе­лем цінних паперів, пасивне управління портфелем цінних паперів.

1. Необхідність, мета та форми фінансових інвестицій

Відповідно до чинного законодавства України інвестиційна діяльність може здійснюватись у формі фінансових інвестицій.

Фінансові інвестиції - це вкладання коштів та прид­бання різноманітних фінансових активів або фінансових інструментів. Серед них найвагомішу роль відіграють цінні папери, зокрема, акції та облігації, цільові банківські вклади, паї тощо.

У податковому законодавстві визначення фінансових інвести­цій збігається з їх трактуваннями в економічній літературі: це господарські операції, які передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» дається таке визначення фінансових інструментів - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

На відміну від реальних фінансові інвестиції не передбачають створення нових виробничих потужностей, а здійснюються з метою отримання доходу. Вони також є формою нагромадження фінансових ресурсів у формі довгострокових фінансових резервів.

Фінансові інвестиції мають похідний, вторинний характер по відношенню до реальних інвестицій.

У неринкових економіках основна частка інвестицій належать до реальних. У розвинених країнах через поширеність та високий ступінь розвитку фінансових інститутів панівною є частка фінансових інвестицій. За таких обставин ці дві форми є взаємодоповнювальними.

За однією з класифікацій усі фінансові інвестиції поділяються на дві групи: поточні та довгострокові.

Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції, які легко реалізуються та призначаються для утримання протягом строку, що не перевищує одного року. При цьому визначаль­ним є намір інвестора щодо їх подальшого використання та його спроможність дотримуватись первинних намірів.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні. Як правило, це інвестиції зі строком утримання понад один рік, а також: усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

У складі довгострокових виділяють фінансові інвестиції, які обліковуються згідно з участю у капіталі, та інші фінансові інвес­тиції. Їх класифікація згідно П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» наведена на рис.1.

Довгострокові фінансові інвестиції

Фінансові інвестиції, які обліковуються згідно з участю капіталі

Інші фінансові інвестиції

Дочірні підприємства

Асоційовані підприємства

Інші підприємства

Боргові цінні папери

Інвестиції, що надають право власності

У статутні капітали

В акції

Ринкові цінні папери

Неринкові цінні папери

Рис. 1. Класифікація довгострокових фінансових інвестицій за головними елементами

Фінансові інвестиції, які обліковуються методом участі в капіталі, поділяються на:

• фінансові інвестиції в дочірні підприємства;

• фінансові інвестиції в асоційовані підприємства;

• фінансові інвестиції в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільні підприємства).

Підприємство є дочірнім, якщо інвестор володіє 50% його акцій і контролює діяльність об'єкта інвестування, тобто - це підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

Асоційоване підприємство - це підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (понад 25%) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірним або спільним підприємством інвестора.

Інші фінансові інвестиції поділяються на такі види:

• фінансові інвестиції у боргові цінні папери (облігації);

• інші фінансові інвестиції ніж ті, що обліковуються згідно з участю у капіталі.

Фінансові інвестиції переважно здійснюються в таких трьох основних формах:

1)Обкладення в статутні капітали підприємств або придбання акцій акціонерних товариств. При цьому розрізняють такі типи фінансових вкладень у формування статутного капіталу:

• інвестиції в діючі підприємства з метою отримання прибутку;

• інвестиції, спрямовані на поглинання або злиття компаній, що пов'язано з випуском нових цінних паперів;

• венчурні інвестиції, спрямовані на створення нових підприємств або нового бізнесу. Вони відносяться до ризикового капіталу, оскільки результат від їх вкладання не завжди є гарантованим.

2)Вкладення коштів в дохідні інструменти грошового ринку, основним видом яких є депозитні вкладення в банках та інших фінансово-кредитних установах.

3)Вкладення коштів в дохідні інструменти фондового ринку (акції, облігації та інші цінні папери).

Спрямованість фінансових інвестицій більшості підприємств в умовах ринкової економіки орієнтована на придбання цінних па­перів (до 90% загального обсягу фінансових інвестицій).

Основною метою вкладання коштів у фінансові інвестиції є одержання додаткового капіталу для інвестора. У світовій практиці визначено декілька основних цілей, які переслідують інвестори при здійсненні фінансового інвестування:

• безпечність вкладення капіталу, тобто забезпечення надій­ності вкладень і гарантованості їх повернення;

• отримання доходів у вигляді процентів чи дивідендів;

• забезпечення приросту капіталу;

• забезпечення ліквідності вкладень.

Жоден з фінансових активів не володіє цими чотирма крите­ріями, тому такі цілі можуть бути альтернативними і інвестори заради одних цілей можуть іти на обмеження інших цілей.

Якщо інвестор ставить за основну мету - отримання доходів, то перевага надається таким цінним паперам, які приносять високий дохід, але одночасно мають високий ризик і не гарантують повернення коштів.

У фінансовій практиці поділ цінних паперів здійснюють на такі, що мають спекулятивний характер і такі, які мають інвестиційний характер.

До фінансових інвестицій, які мають інвестиційний характер підносять, насамперед, довгострокові фінансові інвестиції, якими інвестор володіє більше одного року. Всі інші фінансові інвестиції підносять до поточних (спекулятивних) фінансових інвестицій, що не входять до інвестиційного портфеля інвестора.