Особливості водно-електролітного обміну.

Тіло плода складається переважно з води. На воду припадає 75 - 80% маси тіла новонародженого і 62 - 65% під кінець першого року життя. З віком поступово зменшується відносний вміст води в організмі.

Потреби у воді залежить від інтенсивності обмінних процесів, концентраційної здатності нирок, витрат води у процесі росту, від характеру харчування, температури навколишнього середовища, поведінки дитини.В перші тижні життя дитина потребує 180- 200 мл, на кінець 1 року - 100-120 мл, до 12 років - 45 мл/кг. На внутрішньоклітинну рідину припадає 45 - 50% загальної маси тіла дитини, позаклітинну - 20 - 25% ; 5% - в плазмі крові, 15% - в інтерстіціальній рідині. У новонароджених позаклітинної рідини в2 рази більше, ніж у дорослих. Ця рідина зв”язана неміцно, тому у немовлят легко виникає ексикоз.

У грудних дітей позаниркові втрати води (через шкіру, легені, кишки) при деяких станах досягяють 52 - 75%. У здорових дітей дошкільного віку через нирки виділяється 60% води. Значне виділення води легенями і шкірою у дітей раннього віку пов”язане з функціональною незрілістю нирок, збільшенням частоти дихання, відносно більшою поверхнею тіла, недосконалістю нейрогуморальних і ниркових механізмів водносольового обміну.

Для нормальної діяльності має значення не тільки кількість рідини, але її склад: вміст мінеральних речовин в певному співвідношенні. Основним катіоном позаклітинної рідини є натрій, аніоном-хлор; внутрішньоклітинної - катіоном калій, аніонами фосфати, сульфати, гідрокарбонати.

Калій бере участь у проведенні нервових імпульсів, підтриманні м”язевого тонусу. Синтез білка і глікогену пов”язаний з поглинанням калію.

Натрій забезпечує осмотичний тиск, кислотно-основний стан крові, як і хлор. Посилений ріст дитини вимагає великих кількостей кальцію (в грудному віці потреба в ньому складає 0,2 г/добу; в шкільному - 7 г/добу. Вміст в крові є фізіологічною константою (2,15 - 2, 99 ммоль/л) Зміна рівня кальція призводить до ураження ЦНС, нирок, печінки, спазмофілії.

Велике значення для організму дитини має фосфор (в нормі 1,45 1,77 ммоль/л), який , як і кальцій, приймає участь в мінералізації кісток; він є складовим компонентом ДНК, РНК, приймає участь в синтезі білка. Потреба в ньому 1 - 4 г/добу.

Залізо не тільки тісно пов”язане з утворенням гемоглобіну, а й є каталізатором окислювальних процесів в організмі. В нормі рівень його в сироватці крові 10,6 - 21,4 мкмоль/л.

Велику роль відіграють і інші мікроелементи (мідь, кобальт, цинк, бром,фтор, марганець, магній тощо), а також вітаміни, які теж відіграють важливу роль в рості і розвитку дитини. Потреба в вітамінах залежить від віку.

Ретінол - до 1 року - 0,5мг (1,650 МО); 1-3 роки - 1мг (3,300 МО);

після 4 років - 1,5 мг (5000 МО).

Тіамін - до 1 року - 0,5 мг,з 1 до 3 років -1 мг, 4-12 років - 1,5мг,

старші- 2 мг.

Рибофлавін - до 1 року - 1мг, 1-3 роки - 1,5 мг, 4-7 років - 2,5 мг

старші - 3 мг.

Аскорбінова кислота - до 1 року - 30мг, 1-3 роки - 40 мг,

4 - 7 років - 50-60 мг, старші - 80-100 мг

Піридоксин - до 1 року - 0,5 мг, 3-4 роки - 1 мг, 4-7 років - 1,5мг

старші - 2 мг

Ціанокоболамін - до 1 року - 0,3 - 0,5 мкт, 1-3 роки - 1 мкт, далі - 2 мкт.

Ергокальціферол -500-1000 МО.

Фолієва кислота - до 1 року - 0,5мг, 1-3 роки -1 мг,старші 4 років - 2 мг.

Основний обмін визначається інтенсивністю клітинного обміну. Основний обмін - це сумарна інтенсивність процесів обміну, визначена в умовах покою (вранці, натще, в стані фізичного і психічного спокою, в положенні лежачи, в умовах температурного комфорту (25-26⁰С)

У новонароджених він низький, поступово підвищується і досягає максимуму до 1,5 року. На 1 м поверхні тіла він становить 2150 кДж (512 ккал) в перші дні життя, 5040 кДж (1200 ккал)- в 1 рік, 4032 кДж (960 ккал) - в 14 років. Підвищення основного обміну спостерігається в пубертальному періоді. При старінні організму переважають катаболічні процеси, що супроводжуються посткповим зниженням основного обміну.