Міжнародні зв'язки та інформаційна політика

Міжнародні зв'язки дизайнерських структур України повинні формуватися і реалізовуватися з урахуванням чинників економічного та суспільного співробітництва України з іншими державами, переважно, у таких напрямках:

- розроблення і реалізація міждержавних програм дизайн-ергономічного забезпечення промисловості, соціально-культурної сфери;

- захист авторських прав та інтелектуальної власності у галузі дизайну та ергономіки на території України і суміжних держав;

- виконання робіт в сфері теорії, методології, практики дизайну та ергономіки;

- розроблення і взаємне узгодження нормативної та правової документації;

- створення комп'ютерних мереж і автоматизованих дизайн-ергономічних банків даних;

- організація міждержавної виставкової, рекламної і видавничої діяльності;

- підготовка і перепідготовка фахівців у галузі дизайну та ергономіки;

- організація і проведення міжнародних науково-практичних семінарів і симпозіумів з проблем дизайну та ергономіки.

Важлива задача розвитку міжнародних зв'язків вступ України до Міжнародної ради товариств з промислового дизайну (ICSID). Це сприятиме значній активізації розвитку національної системи дизайну та ергономіки за рахунок стосунків з провідними фахівцями, отримання інформації з останніх досягнень світового дизайну, участі в програмах обміну досвідом, підвищення кваліфікації, конкурсних розробках, конференціях, симпозіумах тощо.

Основними напрямками формування інформаційної політики в галузі дизайну та ергономіки є здійснення заходів суспільного і, власно, професійного дизайнерського характеру.

Заходи суспільного напрямку виявляються у розкритті та пропагуванні гуманітарної суті дизайну,його конструктивної ролі в економічному і соціально-культурному розвитку нації, популяризації досягнень, а також висвітленні сенсу дизайнерського підходу до формування середовища життєдіяльності людини. Засобами здійснення такої політики повинні бути виставки, ярмарки, конкурси, публікації у ЗМІ, презентації тощо. В цьому напрямку необхідна реалізація таких завдань:

- установлення щорічних премій за досягнення в галузі дизайну;

- проведення регіональних і галузевих професійних конкурсів;

- видання Всеукраїнського інформаційно-рекламного часопису.

Професійна складова інформаційної політики забезпечення інформацією дизайнерів, ергономістів і осіб, які займаються проблемами проектування та експлуатації виробів і повинні враховувати людський чинник у всіх його аспектах, вимагає створення професійного друкованого органу та комп'ютерної дизайн-ергономічної мережі.

Соціально-економічна ефективність і очікувані результати

Головними критеріями соціально-економічної значності та аргументами на користь необхідності формування державної стратегії розвитку дизайну в Україні є вагомі досягнення світового дизайну в підвищенні добробуту населення провідних країн, удосконалення їх економіки та конкурентоспроможності на міжнародному ринку. Істотно довівши свою ефективність в умовах ринкової економіки, дизайн користується великою увагою з боку керівництва розвинених країн, про що свідчать, зокрема, державні заходи зрозвитку дизайну в Японії, Великобританії, Франції, США. Дизайн є обов'язковим елементом промислового виробництва, торгівлі, культури і соціального прогресу, об'єктом цілеспрямованої державної політики та активної підтримки у більшості розвинених країн світу.

Соціально-економічна ефективність дизайну безпосередньо пов'язана з розроблянням на основі врахування ринкової ситуації нових видів продукції та послуг, оптимізацією асортименту, поліпшенням споживчих властивостей і конкурентоспроможності промислової продукції, підвищенням ефективності і безпечності експлуатації складних виробництв і виявляється, насамперед, у підвищенні якості товарів та послуг, оптимізації функціонування системи "людина-техніка-середовище", а отже, і в більш досконалій організації процесів праці, побуту і відпочинку людей.

Як свідчить досвід розвинених країн, соціально-економічний ефект від застосування дизайну виявля-ється у:

- підвищенні цінності та привабливості продукції для споживача;

- зменшенні кількості аварій, що супроводжуються загибеллю людей і руйнуванням обладнання (в 2-2,5 рази);

- зниженні витрат енергоресурсів внаслідок більш ефективного використання людино- машиннисистем (на 10-15%);

- скороченні строків освоєння промислового обладнання (в 1,5-2 рази) внаслідок усунення невідповідностей характеристик технічних засобів можливостям людини (на 20-30%).

Реалізація Концепції сприятиме:

- здійсненню широкомасштабного використання досягнень дизайну та ергономіки під час створення нових видів техніки, інших об'єктів промислової сфери, предметного середовища, здійснення контролю за їх дизайнерським та ергономічним рівнем;

- досягненню конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку;

- оптимізації асортименту товарної продукції і, відповідно, збільшенню ефективно діючих підприємств в державі;

- задоволенню попиту населення на якісну і привабливу продукцію, поліпшенню умов життєдіяльності народу;

- підвищенню рівня безпечності техніки;

- раціональному вирішенню проблем розвитку національного дизайну та ергономіки;

- наближенню структури та рівня ефективності національної системи дизайну та ергономіки до аналогічних систем країн-членів ЄС;

- підвищенню іміджу держави;

- розв'язанню завдань збереження та відновлення довкілля;

- більш досконалому розроблянню проектів законів України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, програм розвитку економіки, нормативних документів, які визначають якість та конкурентоспроможність товарної продукції, стосуються "людського чинника".

Реалізація викладених в Концепції заходів надасть можливість здійснити перехід на якісно нові форми організації робіт з дизайн-ергономічного забезпечення розвитку господарського комплексу України, які відповідають сучасним економічним умовам та вимогам стратегії інтеграції України до Європейського Союзу.

Розроблено Науково-дослідним інститутом дизайну