Завдання для виконання практичних робіт Практична робота №1. Значення, зміст та методи фінансового аналізу Методичні вказівки до вивчення теми

1.1. Можливості і значення фінансового аналізу. Основні етапи фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням дії об'єктивних економічних законів на підприємствах, що складаються в ході економічних процесів, та під впливом факторів суб'єктивного порядку. Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської, фінансової звітності й оперативних даних бухгалтерського обліку. Існує кілька підходів у структуризації цієї дисципліни. За умов централізованої планованої економіки було прийнято підрозділити аналіз на політекономічний і конкретно-економічний (аналіз господарської діяльності); останній, у свою чергу, підрозділити на методологію аналізу функціонування суб'єктів господарювання (економіка в цілому, регіон, галузь, підприємство) і теорію аналізу господарської діяльності. Стрижневим елементом даного підходу була ідея планового ведення господарства, отже, наголос робився на облік, контроль і аналіз за схемою «план-факт»

Урахувавши, суттєві характеристики ринкової економіки, а також особливості економіки України, можна зробити висновок, що необхідне інше надання сфери дії фінансового аналізу.

Обліково-аналітична функція економічної діяльності подана єдиним блоком у вигляді трьох дисциплін: бухгалтерський облік, фінансовий аналіз і аналіз господарської діяльності. Таке надання виправдане і в історичному, і в методологічному, і в інформаційному аспектах. В основі цього блоку, безумовно, лежить бухгалтерський облік, історія якого нараховує кілька тисячоліть.

Результативність управління підприємством значною мірою визначається рівнем його організації та якістю інформаційного забезпечення. У системі інформаційного забезпечення важливе значення мають бухгалтерські дані, а звітність виступає головним засобом комунікації, що забезпечує достовірне надання інформації про фінансовий стан підприємства.

Щоб забезпечити виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно насамперед уміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і його потенційних контрагентів, що існують. Для цього необхідно:

а) володіти методикою оцінки фінансового стану підприємства;

б) мати відповідне інформаційне забезпечення;

в) мати кваліфікований персонал, здатний реалізувати дану методику на практиці.

Оцінка фінансового стану може бути виконана з різним ступенем деталізації залежно від мети аналізу, наявної інформації, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Найбільш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу, деталізованого аналізу фінансового стану й аналізу фінансових рішень.

Фінансовий стан підприємств і, відповідно його оцінка, залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Тому на нього впливають усі види і форми діяльності підприємств. Передовсім на фінансовому стані підприємств позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація ліквідної продукції.

Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану, зважаючи на викладене вище, складає бухгалтерська звітність. Безумовно, в аналізі може використовуватися додаткова інформація в основному оперативного характеру, але вона носить лише допоміжний характер.

З позиції забезпечення управлінської діяльності можна виділити три основних вимоги, яким має задовольняти бухгалтерська звітність. Вона повинна містити дані, необхідні для:

• прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності;

• оцінки динаміки та перспектив зміни прибутку підприємства;

• оцінки наявних ресурсів підприємства, змін, що відбуваються в них, і ефективності їхнього використання.

Забезпечення цих вимог ґрунтується на одному з найважливіших принципів підготовки бухгалтерської звітності - принципі відповідності вкладеної та заданої інформації. Суть даного принципу полягає в такому:

• бухгалтер, який готує звіт, повинен мати уяву про необхідність і корисність для аналізу й прийняття управлінських рішень тих чи інших даних при заповненні звітної форми (власне звіту);

• аналітик, будучи користувачем звітності, має знати, як використовувати дані, наведені у звітах.

Відомо, що процес прийняття управлінських рішень - більшою мірою мистецтво, ніж наука. Результати виконаних формалізованих аналітичних процедур не повинні бути єдиним і безумовним критерієм для прийняття того чи іншого управлінського рішення. Вони деякою мірою - «матеріальна основа» управлінських рішень, прийняття яких ґрунтується також на інтелекті, логіці, досвіді, особистих якостях людини, яка приймає ці рішення. Причому в деяких випадках нематеріальні компоненти можуть мати основне значення.

Поєднання формалізованих і неформалізованих процедур у процесі прийняття управлінських рішень накладає природний відбиток як на порядок підготовки аналітичних документів, так І на послідовність процедур аналізу фінансового стану: вони не можуть бути раз і назавжди жорстко заданими, а навпаки, повинні корегуватися як за формою, так і за змістом. Саме таке розуміння логіки фінансового аналізу найбільш відповідає логіці функціонування підприємства в умовах ринкової економіки.

У традиційному розумінні фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Такого роду аналіз може виконуватися як управлінським персоналом даного підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскільки в основному базується на загальнодоступній інформації. Проте прийнято виділяти два види фінансового аналізу: внутрішній І зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться працівниками підприємства. Інформаційна база такого аналізу набагато ширша і включає будь-яку інформацію, що циркулює всередині підприємства і яка може бути корисною для прийняття управлінських рішень. Відповідно розширюються і можливості аналізу. Зовнішній Фінансовий аналіз проводиться аналітиками, які є сторонніми фахівцями для підприємства, вони не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Зовнішній аналіз менш деталізований і більш формалізований. У процесі фінансового аналізу застосовуються різні прийоми, методи та моделі.

Аналіз фінансового стану підприємства має на меті:

• ідентифікацію фінансового положення;

• виявлення змін у фінансовому стані у просторово-часовому розрізі;

• визначення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані;

• прогноз основних тенденцій щодо фінансового стану підприємства.

В основі фінансового аналізу лежать виявлення, оцінка й прогнозування впливу факторів на зміну результативних показників. Функціонування будь-якої соціально-економічної системи здійснюється за умов складної взаємодії комплексу факторів внутрішнього та зовнішнього порядку. Фактор - причина, рушійна сила будь-якого процесу або явища, що визначає її характер чи одну з основних рис. Усі фактори, що впливають на систему та визначають її поводження, знаходяться у взаємозв'язку і взаємозумовлені.

Зв'язок економічних явищ - спільна зміна двох чи більше явищ. Серед багатьох форм закономірних зв'язків явищ важливу роль відіграє причина, сутність якої полягає в породженні одного явища іншим. Такі зв'язки називаються детерміністськими або причинно-наслідковими.

Кількісна характеристика взаємозалежних явищ здійснюється за допомогою ознак (показників). Ознаки, що характеризують причину, називаються факторними (незалежними, екзогенними); ознаки, що характеризують наслідок, називаються результативними (залежними, ендогенними). Сукупність факторних і результативних ознак, пов'язаних одним причинно-наслідковим зв'язком, називається факторною системою.

Система аналітичних коефіцієнтів - провідний елемент аналізу фінансового стану, що застосовується різними групами користувачів: менеджерами, аналітиками, акціонерами, інвесторами, кредиторами тощо.

Існує кілька десятків цих показників, тому для зручності вони підрозділяються на групи. Найчастіше виділяють п'ять груп показників за такими напрямами фінансового аналізу.

1. Аналіз ліквідності. Показники цієї групи дозволяють описати та проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями. В основі алгоритму розрахунку цих показників лежить ідея співставлення поточних активів (оборотних коштів) з поточними зобов'язаннями. У результаті розрахунку встановлюється, чи у достатньому обсязі підприємство забезпечене оборотними коштами, необхідними для розрахунків із кредиторами за поточними операціями. Оскільки різні види оборотних коштів мають різний ступінь ліквідності (тобто здатність конвертуватися в абсолютно ліквідні активи - гроші), розраховують кілька коефіцієнтів ліквідності.

2. Аналіз поточної діяльності. З позиції кругообігу коштів діяльність будь-якого підприємства являє собою процес безупинної трансформації одних видів активів у інші.

Ефективність поточної фінансово-господарської діяльності може бути оцінена тривалістю операційного циклу, що залежить від оборотності засобів у різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотності свідчить про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є показники ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів: продуктивності, фондовіддачі, коефіцієнти оборотності засобів у запасах і розрахунках.

3. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цієї методики оцінюється склад джерел фінансування та динаміка співвідношень між ними. Аналіз ґрунтується на тому, що джерела засобів розрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем ризику тощо.

4. Аналіз рентабельності. Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення коштів у дане підприємство. На відміну від показників, які розраховуються у другій групі, дані показники аналізують рентабельність капіталу в цілому. Основними серед них є рентабельність авансованого капіталу та рентабельність власного капіталу.

5. Аналіз положення й діяльності на ринку капіталів. У рамках цього аналізу виконуються просторово-часові зіставлення показників, що характеризують положення підприємства на ринку цінних паперів: дивідендний вихід, дохід на акцію, цінність акції тощо. Цей фрагмент аналізу виконується в основному в компаніях, що функціонують на ринках цінних паперів. Будь-яке підприємство, що має тимчасово вільні кошти і бажає вкласти їх у цінні папери, також орієнтується на показники даної групи.

Фінансовий аналіз є частиною загального аналізу господарської діяльності, що складається з двох взаємозалежних розділів: фінансового аналізу і виробничо-управлінського аналізу. Фінансовий аналіз, що ґрунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, здобуває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, чи власниками державними органами.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу:

• аналіз абсолютних показників прибутку;

• аналіз відносних показників рентабельності;

• аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

• аналіз ефективності використання позикового капіталу;

• економічна діагностика фінансового стану підприємства.

Внутрішньогосподарський (управлінський) фінансовий аналіз використовує як джерело інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну, планову й іншу інформацію.

Особливостями управлінського аналізу є:

• орієнтація результатів аналізу на своє керівництво;

• використання всіх джерел інформації для аналізу;

• відсутність регламентації аналізу з боку;

• комплексність аналізу;

• інтеграція обліку, аналізу, планування і прийняття рішень;

• максимальна закритість результатів аналізу з метою збереження комерційної таємниці.

У залежності від цілей та обсягу аналізу можна виділити наступні види аналізу:

- експрес-діагностика підприємства;

- оцінка фінансової діяльності підприємства;

- підготовка обґрунтування для інвестицій.

Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

Цей вид аналізу припускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведення додаткових аналітичних досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

Комплексна оцінка фінансової діяльності компанії - більш глибокий і комплексний аналіз. У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, а такожмоделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

При ухваленні рішення про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективності використання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора - здатності підприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей вид аналізу не розглядається.

Класифікація за Шморгуном.

1. За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз.

Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства.

Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами для підприємства, і тому не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш формалізований і менш деталізований.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

- значна чисельність суб’єктів аналізу користувачів інформації про діяльність підприємства;

- різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;

- наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;

- орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;

- обмеженість завдань аналізу;

- максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.

Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:

аналіз показників прибутку;

аналіз показників рентабельності;

аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства.

аналіз ефективності використання позикового капіталу;

економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.

Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним аналізом.

Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу такий самий, як і зовнішнього, проте в ньому використовують як джерело інформації оперативні дані системного бухгалтерського обліку, нормативну і планову інформацію.

Він включає аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку витрат, обороту і прибутку, а також оцінку ефективності господарської діяльності.

2. За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства.

Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо.

3. Залежно від об’єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:

аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць та підрозділів;

аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприємства. Цей аналіз ґрунтується в основному на результатах внутрішнього аналізу підприємства;

аналіз окремих фінансових операцій підприємства. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.

4. Залежно від періоду проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.

Попередній фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту.

Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал).

Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за певний перспективний або звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу глибше та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки ґрунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.