3. Доплати й надбавки до заробітної плати, організація прміювання персоналу

За функціональним призначенням доплати й надбавки є самостійнимим елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховані в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати необов’язковістю і енпостійністю, а також рухливістю залежно від фактичних і нормативних умов праці.

Доплати до заробітної плати класифікуються передусім за озанкою сфери трудової діяльності. За цією ознакою розрізняють доплати, які не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності та застосовуються тільки в певних сферах прикладання праці.

До першої групи зараховують доплати:

- за роботу в наднормований час;

- особам, які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;

- робітникам, які в наслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчим від наданих ним тарифних розрядів;

за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.

Класифікація доплат до з/п , що здійснюються лише в певних сферах прикладання праці, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 – Класифікація доплат до з/п

Група доплат	Перелік можливих доплат
Перша: доплати, що мають стимулюючий і компенсуючий характер	За суміщення професій За розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт На період освоєння нових норм трудових витрат Бригадирам з робітників, яких не звільнено від основної роботи За ведення діловодства та бухгалтерського обліку За обслуговування обчислювальної техніки
Друга: доплати компенсаційного характеру за умови праці, що відхиляються від нормальних	За роботу у важких, шкідливих та особливо шкідливих умовах За інтенсивіність праці За роботу в нічний час За перевезення небеспечних вантажів
Третя: доплати, зв’язані з особливим характером виконуваних робіт (сезонністю, віддале-ністю, невизначе-ністю об’єкта праці)	За роботу у вихідні дні За багатозмінним режимом роботи Водіям за ненормований робочий день і роз’їзний характер праці За роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання с/г продукції За роз’їзний характер праці

З метою стимулювання підвищення професійної майстерності працівників і посилення їх матеріальної заінтересованості та відповідальності за результати виробничої діяльності керівництву підприємств надається право за погодженням з профспілками вводити диференційовані надбавки до тарифних ставок. Введення надбавок за професійну майстерність створює новий стимул для підвищення кваліфікації. Надбаки установлюються працівникам, які працюють на підприємстві не менше одного року, і визначаються поетапно. Розмір надбавки може підвищуватись один раз на рік.

Величина надбавок за професійну майстерність залежить від розряду робітника:

I, II розряд – надбавок немає;

III розряд – до 12%;

IV розряд – до 16%%;

V розряд – до 20%;

VI розряд – до 24% від тарифної ствки.

Окрім таких надбавок, існують надбавки за роботу у важких умовах, які коригуються за допомогою районних коефіцієнтів.

За роботу у важких та шкідливих умовах надбавки встановленні до 12%, а за роботу в особливо шкідливих умовах праці – до 24% тарифної ставки або посадового окладу.

Премії нараховуються у відсотках від основної з/п або у вигляді конкретної суми.

Премії можуть бути виплачені за:

• Результати роботи робочих місць, що обслуговуються працівниками;

• Виконання нормових завдань;

• Економію матеріальних цінностей;

• Зниження браку, поліпшення обліку;

• Підвищення якості продукції тощо.

Особливістю премії є те, що вона має нестійкий характер: може збільшуватись або зменшуватись, а може не нараховуватись взагалі.