
- •Тема 2: Поняття та класифікація цінних паперів за законодавством України
- •1. Історія виникнення і розвитку цінних паперів як об'єкта права
- •2. Поняття та ознаки цінного папера
- •1. Цінний папір є документом.
- •2. Наявність визначеної законом форми та необхідних реквізитів, перелік яких щодо конкретних видів цінних паперів встановлюється законодавством.
- •3. Функції та властивості цінних паперів
- •4. Класифікація цінних паперів
3. Функції та властивості цінних паперів
З огляду на зміст прав, які випливають з цінних паперів, останні можуть виконувати такі функції:
розрахункова. Ця функція проявляється в тому, що цінні папери, які перебувають в обігу, можуть бути засобом розрахунку (платежу). Це обумовлено тим, що цінні папери, як і гроші, мають свою вартість. У зв'язку з цим цінні папери часто використовують в розрахунках між сторонами договору як засіб платежу за придбані товари (в тому числі й інші цінні папери), роботи, послуги;
забезпечувальна. В процесі виконання зобов'язань цінні папери можуть виконувати функцію забезпечення виконання зобов'язань. Як засіб (спосіб) забезпечення виконання зобов'язань використовується застава цінних паперів;,
мобілізаційна. Цю функцію виконують практично всі види цінних паперів. Зміст цієї функції полягає в тому, що на певному етапі розвитку держави, регіону чи підприємства вони починають відчувати нестачу коштів, що обумовлює необхідність пошуку джерел поповнення дефіциту за рахунок залучення коштів. Одним із засобів залучення капіталу є випуск цінних паперів. Основною метою випуску цінних паперів є фінансування поточного дефіциту бюджету — для держави та місцевих органів самоврядування, залучення капіталу для інвестицій у виробничу та соціальну сфери — для суб'єктів господарювання;
перерозподільча. Ця функція тісно пов'язана з мобілізаційною і полягає у своєрідному перерозподілі (переливанні) капіталу між країнами, галузями, ринками, господарюючими суб'єктами за рахунок залучення для покриття дефіциту одними і інвестиції тимчасово вільних коштів іншими;
управлінська. Ця функція властива таким цінним паперам, як акції, інвестиційні сертифікати, і проявляється в наявності у власника цінного папера права брати участь в управлінні емітентом;
зростання капіталу чи забезпечення доходу її власнику у формі дивідендів, процентів, різниці між ціною придбання та пролажу. Ця функція властива більшості емісійних цінних паперів (акції, облігації, казначейські зобов'язання, інвестиційні сертифікати) і проявляється в отриманні прибутку, на який сподівається інвестор, вкладаючи кошти в цінні папери.
Основними властивостями цінного папера є:
обіговість, тобто здатність цінного папера купуватись та продаватись на ринку або виступати як самостійний платіжний інструмент, предмет застави;
стандартність — ЦП повинні мати стандартне оформлення та зміст, операції з ними також мають стандартну процедуру. Ці норми встановлюються державою;
серійність — можливість емісії більшості ЦП однорідними серіями з послідовною їх реалізацією;
урегульованість та визнання державою — це означає, що основною функцією держави в цій сфері є правове регулювання випуску та обігу ЦП, ліцензування (у випадках, визначених законодавством) та контроль за діяльністю учасників ринку ЦП;
ліквідність ЦП відображає можливість в умовах розвинутого та стабільного фондового ринку негайного їх продажу (обміну на грошові кошти) з простими процедурами оформлення цих операцій. Швидкість, з якою можна провести цю операцію завдяки постійному попиту і пропозиції на цінні папери, відображає ліквідність цінного папера;
ризик. При операціях з ЦП обов'язково необхідно враховувати властивий їм ризик, що характеризується можливістю часткової чи повної втрати капіталу та очікуваних доходів;
обов'язковість виконання полягає в тому, що сторони, які беруть участь в операціях з ЦП, наперед беруть на себе зобов'язання виконувати всі умови, обумовлені при випуску та продажу цих ЦП. Контроль за виконанням повинна забезпечувати держава чи інші уповноважені нею організації (наприклад фондова біржа);
строковість. Строк існування ЦП, що визначається умовами випуску та може бути з вказівкою конкретного строку обігу, після закінчення якого вони погашаються та втрачають свої функції (наприклад, облігації) або без визначення конкретного строку обігу (наприклад, акції)1.