3. Функції та властивості цінних паперів

З огляду на зміст прав, які випливають з цінних паперів, останні можуть виконувати такі функції:

1. розрахункова. Ця функція проявляється в тому, що цінні папери, які перебувають в обігу, можуть бути засобом розраху­нку (платежу). Це обумовлено тим, що цінні папери, як і гроші, мають свою вартість. У зв'язку з цим цінні папери часто вико­ристовують в розрахунках між сторонами договору як засіб пла­тежу за придбані товари (в тому числі й інші цінні папери), ро­боти, послуги;

2. забезпечувальна. В процесі виконання зобов'язань цінні па­пери можуть виконувати функцію забезпечення виконання зобо­в'язань. Як засіб (спосіб) забезпечення виконання зобов'язань використовується застава цінних паперів;,

3. мобілізаційна. Цю функцію виконують практично всі ви­ди цінних паперів. Зміст цієї функції полягає в тому, що на пев­ному етапі розвитку держави, регіону чи підприємства вони по­чинають відчувати нестачу коштів, що обумовлює необхідність пошуку джерел поповнення дефіциту за рахунок залучення ко­штів. Одним із засобів залучення капіталу є випуск цінних па­перів. Основною метою випуску цінних паперів є фінансування поточного дефіциту бюджету — для держави та місцевих орга­нів самоврядування, залучення капіталу для інвестицій у вироб­ничу та соціальну сфери — для суб'єктів господарювання;

4. перерозподільча. Ця функція тісно пов'язана з мобілізацій­ною і полягає у своєрідному перерозподілі (переливанні) капі­талу між країнами, галузями, ринками, господарюючими суб'єк­тами за рахунок залучення для покриття дефіциту одними і ін­вестиції тимчасово вільних коштів іншими;

5. управлінська. Ця функція властива таким цінним паперам, як акції, інвестиційні сертифікати, і проявляється в наявності у власника цінного папера права брати участь в управлінні емі­тентом;

6. зростання капіталу чи забезпечення доходу її власнику у формі дивідендів, процентів, різниці між ціною придбання та про­лажу. Ця функція властива більшості емісійних цінних паперів (акції, облігації, казначейські зобов'язання, інвестиційні серти­фікати) і проявляється в отриманні прибутку, на який сподіва­ється інвестор, вкладаючи кошти в цінні папери.

Основними властивостями цінного папера є:

• обіговість, тобто здатність цінного папера купуватись та продаватись на ринку або виступати як самостійний платіжний інструмент, предмет застави;

• стандартність — ЦП повинні мати стандартне оформлен­ня та зміст, операції з ними також мають стандартну процедуру. Ці норми встановлюються державою;

• серійність — можливість емісії більшості ЦП однорідни­ми серіями з послідовною їх реалізацією;

• урегульованість та визнання державою — це означає, що основною функцією держави в цій сфері є правове регулюван­ня випуску та обігу ЦП, ліцензування (у випадках, визначе­них законодавством) та контроль за діяльністю учасників рин­ку ЦП;

• ліквідність ЦП відображає можливість в умовах розвину­того та стабільного фондового ринку негайного їх продажу (об­міну на грошові кошти) з простими процедурами оформлення цих операцій. Швидкість, з якою можна провести цю опера­цію завдяки постійному попиту і пропозиції на цінні папери, відображає ліквідність цінного папера;

• ризик. При операціях з ЦП обов'язково необхідно врахо­вувати властивий їм ризик, що характеризується можливістю часткової чи повної втрати капіталу та очікуваних доходів;

• обов'язковість виконання полягає в тому, що сторони, які беруть участь в операціях з ЦП, наперед беруть на себе зобов'я­зання виконувати всі умови, обумовлені при випуску та прода­жу цих ЦП. Контроль за виконанням повинна забезпечувати держава чи інші уповноважені нею організації (наприклад фон­дова біржа);

• строковість. Строк існування ЦП, що визначається умо­вами випуску та може бути з вказівкою конкретного строку обі­гу, після закінчення якого вони погашаються та втрачають свої функції (наприклад, облігації) або без визначення конкретного строку обігу (наприклад, акції)¹.