Сільське господарство

Аргентина має добре розвинуте сільське господарство, в структурі якого переважає тваринництво.

Рослинництво

У структурі посівних площ Аргентини провідне місце займають посіви зернових культур, серед яких головні пшениця (16-е місце у світі[16]) і кукурудза (8-е місце у світі[17]). Вирощують також ячмінь (20-е місце у світі[18]), є посіви гречки і зернобобових.

Важливе місце в структурі посівів займають технічні культури, передусім, посіви бавовни (13-е місце у світі), соняшнику (3-є місце у світі), сої (2-е місце в світі), сорго (5-е місце у світі) на півночі вирощують чай (8-е місце у світі), у центральних районах — цукрові буряки, є посіви льону-довгунця (10-е місце у світі), цукрової тростини (9-е місце у світі). В Аргентині добре розвинене садівництво (за збором лимонів — 3-є місце в світі, винограду — 2-е місце у Південній Америці

Тваринництво

В структурі тваринництва провідною галуззю є вирощування великої рогатої худоби, переважає м'ясна спеціалізація. Скотарство сконцентроване на північному сході Аргентини. Друга галузь — це вівчарство, має м'ясо-вовняний напрямок спеціалізації і розвивається в північно-західних, західних та південних районах країни. Місцеве значення має птахівництво і свинарство, розвивається також конярство, на узбережжі відносно добре розвивається риболовля і здійснюється формування рибного та рибоконсервного комплексу.

Транспорт

Основний транспорт — автомобільний, морський, залізничний.

Аргентина має більше 600 тисяч км асфальтованих шляхів у межах міст і 37 тисяч км поза їх межами. У країні налічується більше 8 млн. автомобілів[.

Істотну роль відіграє водний транспорт — більша частина імпорту потрапляє в Аргентину водним шляхом. У країні функціонують 7 великих і 30 дрібних портів.Одним з найбільших портів Латинської Америки залишається Буенос-Айрес, через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень. Великі морські порти: Росаріо, Ла-Плата. Естуарій Ла-Плата і ріки Парана, Уругвай і Парагвай, що впадають у нього, утворюють систему судноплавних шляхів протяжністю близько 11 000 км.

Всі провінції Аргентини пов'язані мережею залізниць, загальна протяжність яких становить 31,9 тис. км, ще 10 тис. км не використовуються. 1990 року залізниці було приватизовано, після чого вони використовуються майже виключно для вантажних Основний центр повітряного сполучення — столиця країни

Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих.

В експорті провідне місце займають продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема зерно, борошно, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, тваринний сир і масло, вовна, шкіра. В імпорті Аргентини переважають машини і устаткування, природний газ, електроенергія, електроніка. Основними торговими партнерами Аргентини є Бразилія, США, КНР

4. Економіко-географічна характеристика Мексики.

Мексика (ісп. México МФА: [ˈmexiko] Ме́хіко), офіційно Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos) (ісп. Estados Unidos Mexicanos) — країна в Північній Америці, яка межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки, на півдні з Гватемалою, Белізом. Мексика також омивається на заході Тихим океаном, на південному сході Карибським морем та на сході Мексиканською затокою. Мексиканські Сполучені Штати — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та одного федерального округу навколо столиці м. Мехіко.

Мексика — п'ята найбільша країна на американському континенті та 14-та найбільша в світі. З населенням у 103 мільйони чоловік Мексика має найбільшу кількість іспаномовного населення в світі.

Мексика була колискою древніх цивілізацій Нового Світу.

Площа — 1972,55 тис. км2.

Населення — 98,846 млн чол. (2001).

Столиця – м. Мехіко.

Офіційна мова – іспанська.

Грошова одиниця – песо.

Офіційна назва - Мексиканські Сполучені Штати.

ЕГП.

Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простирається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і межуючі території складають 12% території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центрально-американською країною.

На півночі Мексика межує зі США - (кордон - 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 km², сюди ж входять 6000 km² острівних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

ПРП

Значну частину території Мексики займає Мексиканське нагір'я з береговими низинами, що обрамляють його, на північному заході - гористий півострів Каліфорнія, на півдні - гірська область Чьяпас і Південна Сьєра-Мадре та низинний півострів Юкатан на південному сході. Мексиканське нагір'я має переважну висоту 1000-2000 м, складається з численних широких плоских аккумулятивних улоговин (больсонів) і окремих, переважно коротких, хребтів. Краї нагір'я підняті й утворюють високі хребти з крутими зовнішніми і пологими внутрішніми схилами: Східна Сьєра-Мадре (висота 4054 м), Західна Сьєра-Мадре (3150 м) і Поперечна Вулканічна Сьєра на півдні з діючими вулканами Орисаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Колима (3846 м) та іншими.

Населення.

Кількість населення:1990 - 88,335 млн.

метиси 60%, індіанці 30%, нащадки іспанців 10%, 50% молодші 20 років.

мови: іспанська (державна) 92%, нахуатл, майя, мікстек

католицизм (94,7% населення)

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60% населення складають іспано-індіанські метиси, 29% - індіанці різних племен, 10% - нащадки європейців і 1% - інші нечисленні народності. За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість негрів (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням. Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди - під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936-1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини ХХ століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.

Господарство

Мексика – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Бл. 60% зовніш. вантажообігу здійснює морський тр-т. Найважливіші мор. порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії – «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.

Нафтодобувна і газова промисловість

Мексика має високо розвинуті нафтовидобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі.

Енергетика країни

Однією з найрозвиненіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики - теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС - 15%, атомних електростанціях - 6,2%, на геотермальних - 3,3%. Довжина ліній електропередач - 588 тис. км.

Сільське господарство країни

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур - фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава. Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м`ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується. Сільське господарство , лісове господарство і рибальство становлять до 10 % всієї мексиканської економіки.У Мексиці переважають дрібні фермерські господарства , і зрошування залишається однією з серйозних проблем.

Транспорт

Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни. Довжина залізниць Мексики за станом на 1996 рік становила 18 тис. км, автошляхів - 324 тис. км, з яких 96 тис. км з твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) - є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду. У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - "Аеромехіко" і "Мехсикана", що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії. Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькос, Прогресо, Саліна-Крус, Масатлан, Мансанільо, Гуаймас, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія.

експорт: срібло, золото, свинець, уран, нафта, природний газ, вироби ремесел, риба, молюски, фрукти й овочі, бавовна, верстати;

Мексика – член ООН, ОАД, Латиноамер. асоціації інтеграції, Латиноамер. економічної системи.