Самостійна робота №6

Тема: Загальна економіко-географічна характеристика країн господарства країн нової індустріалізації Південно - Східної Азії.

Мета: Надбання навичок і умінь працювати з підручником та довідковою літературою.

В результаті самостійної роботи №6 студент повинен:

Знати : про спеціалізацію країн Південно - Східної Азії,походження назви динної групи , особливості формування господарчої структури. Значення цих країн в системі світового господарства.

Вміти: характеризувати економіку країни; пояснювати зв’язки економіко-географічних компонентів країни ; робити висновок про роль та потенціал країни в міжнародному поділі праці ;аналізувати та оцінювати: наслідки власної діяльності в оточуючому середовищі. Формувати економіко-географічні знання на основі вміння використовувати різні джерела знань.

Форми контролю викладачем:

1)Фронтальна перевірка конспектів;

2)Усне опитування перед новою темою;

3)Самостійна перевірочна робота

4)Демонстрація та захист презентацій (доповідей )

Завдання: підготувати презентації з доповіддю або реферати (робота в групах)

Теми для презентацій (рефератів )

1.Економіко-географічна характеристика Сінгапура.

2. Економіко-географічна характеристика Малазії

3. Економіко-географічна характеристика Таїланд

4. Економіко-географічна характеристика Філіппіни

5. Економіко-географічна характеристика Індонезія.

Список рекомендованих джерел:

1. Економічна i соціальна географія світу (Б.П.Яценко).

2. Соціально-економічна географія світу (під ред.С.Кузика)

3. Економічна i соціальна географія світу (під ред.Є.П.Качана).

4. Економічна і соціальна географія світу” В.Ю.Пестушко ,Г.Ш.Уварова : Ґенеза 2010

Матеріали для виконання самостійної роботи

1.Економіко-географічна характеристика Сінгапура.

Столиця Сінгапур

1°17′ пн. ш. 103°50′ сх. д. (G)

Офіційні мови Англійська

Малайська

Китайська

Тамільська

Державний устрій Парламентська республіка

- Президент Тоні Тан Кен Ям

- Прем'єр-міністр Лі Сянь Лун

- Голова Парламенту Майкл Палмер

Площа

- Загалом 712,4 км² (175-е)

- Води (%) 1,444

Населення

- оцінка 2010 р. 5 183 700[3] (115-е)

- перепис 2000 р. 4 117 700

- Густота 7 126/км² (3-е)

Респу́бліка Сінгапу́р, місто-держава в Південно-Східній Азії на краю Малайського півострова. Площа 622 км²; столиця — Сінгапур. Складається з острова Сінгапур і 57 дрібних островів. Глава держави Тоні Тан Кен Ям із 1 вересня 2011 року, глава уряду Лі Сянь Лун із 2004 року. Політична система: ліберальна демократія з обмеженнями для опозиції.

Експорт: електроніка, нафтопродукти, гума, устаткування, транспортні засоби. Населення 3 млн.164 тис. (1998) (китайці 75%, малайці 14%, тамільці 7%). Мови: малайська (національна), китайська, тамільська, англійська (державні).

Особливістю географії Сінгапуру є його «зростання», спричинене технічними здобутками його мешканців, що використовують землю його пагорбів і землю з суміжних країн та породу з морського дна й штучно прирощують територію острова. У результаті, Сінгапур зріс із 581,5 км ² у 1960 до 712,4 км ² в 2010 році, і може вирости ще на 100 км ² в 2033 році.

Оскільки Сінгапур є острівною державою, то звідси й витікає його морський статус, а зважаючи на історичні та територіальні особливості він став ключовою місциною Азії. Сінгапур омивається водами Південно-Китайського моря, являючись крайньою його межею. Безпосередньо з самої Малаккської протоки виходить Сінгапурська протока, яка й омиває Сінгапур з південної та західної сторін. А з північної та східної сторін він відмежований від континенту численими протоками, найбільша з яких протока Джохор.

Оскільки сам Сінгапур постав на числених островах, й з століттями частина з них були руками мешканців об'єднані й мають теперішній вигляд, натомість, інша частина островів залишилася осібно й входить до цього «сінгапурського архіпелагу», найбільші з них:Пулау Баджау (Pulau Bajau)

острів Біола (Biola)

Сінгапур не має природних озер та річок, але водосховища і водозбірні резервуари були побудовані для накопичення і зберігання прісної води задля водопостачання Сінгапуру. Оскільки Сінгапуру не вистачає природних джерел прісної води (річок і озер), то головним джерелом поповнення запасів води є опади. Попит на свіжу воду набагато більший, за можливості утримання води від опадів (приблизно в два рази), тому Сінгапуру доводиться імпортувати більшу частину прісної води з Малайзії та Індонезії. Для того щоб зменшити свою залежність від імпорту, в Сінгапурі побудувана мережа резервуарів для накопичення дощової води і рециркуляції води. Крім того, в Сінгапурі збудований опріснювальний завод на західному узбережжі Туас (Tuas). Коли цей завод вийде на номінальну потужність, то очікується задовольнити ним половину потреб міста у воді. На додачу до цього заводу, адміністрація міста започаткувала програму «NeWater» - «зворотність води», тобто повернення її в обіг шляхом фільтрації стічних вод через зворотний осмос, після успішних випробувань, було досягнено угоди щодо побудови 3 таких заводів по всьому острову, щоб допомогти задовольнити попит у воді в мешканців міста.

Основною проблемою є забруднення середовища відходами промисловості і брак запасів прісної води. Захоронення сміття є проблемою у зв'язку з обмеженою площею суходолу.

Економіка Сінгапуру

Сінгапур, порівняно з іншими країнами регіону, має добре розвинену ринкову економіку без помітної корупції, зі стабільними цінами на товари і високою заробітною платнею. Відсоток безробітних становить приблизно 3%. У 2005-06-му роках Світовий банк визнав економіку Сінгапуру найбільш бізнес-привабливою в світі. В місті працевлаштовані десятки тисяч спеціалістів з різних країн світу.

Економіка сильно залежить від експорту, зокрема від електроніки та виробництва.

Порт Сінгапуру, один з найбільш завантажених портів світу, з хмарочосами Сінгапуру на задньому плані.

Сьогодні, Сінгапур має високорозвинену ринкову економіку, історично засновану на широкій транзитній торгівлі. Разом з Гонконгом, Південною Кореєю та Тайванем, Сінгапур є одним з Чотирьох Азійських Тигрів. Економіка Сінгапуру відома як одна з найбільш вільних, найбільш інноваційна,найбільш конкурентоспроможна, найбільш сприятлива для бізнесу та наймень корупційна в світі. В Індексі економічної свободи за 2011 рік, Сінгапур посідає друге місце за вільністю економіки в світі, після Гонконгу. Згідно з Індексом сприйняття корупції, Сінгапур також постійно посідає місце серед найменш корупційних країн світу, поруч з Новою Зеландією та скандинавськими країнами.

Сінгапур також має один з десяти найбільших в світі золотовалютних резервів.Валютою Сінгапуру є Сінгапурський долар, який випускається Валютним управлінням Сінгапуру.Він дорівнює Брунейському долару.

Економіка Сінгапуру сильно залежить від експорту та переробки імпортних товарів, особливо в промисловості, яка склала 27,2 % ВВП в 2010 році та містить в собі значну частку електроніки, нафтопереробки, хімічної промисловості, машинобудування та біології та медицини. В 2006 році Сінгапур виготовляв 10 % світового випуску напівпровідникових пластин. Не зважаючи на свій малий розмір, Сінгапур має багатогалузеву економіку, цю стратегію уряд вважає життєво необхідною для розвитку та стабільності.

Туризм також формує значну частку економіки Сінгапуру.Сінгапур є світовим лідером в декількох сферах економіки: країна є четвертим основним фінансовим центром в світі, має другий в світі ринок казино, один з трьох найбільших центрів переробки нафти, найбільший в світі виробник нафтобурового обладнання, та є основним судноремонтником в світі. Порт Сінгапуру є одним з п’яти найбільш завантажених портів у світі.

Сільськогосподарська продукція — гума, копра (сушене ядро кокосового горіха), фрукти та овочі, квіти, птиця, яйця, риба, акваріумна риба тощо.

Промисловості — електронна, хімічна, нафтопереробна, харчова промисловість, машинобудування.

Експортні товари — машини та механізми, зокрема електроніка, споживчі товари, хімікати, природне паливо.

Імпортні товари — машини та механізми, природне паливо, хімікати, харчові товари.