Питання для міркування

1. Як визначається інтуїція в сучасній гносеології?

2. Чим змістовно відрізняються поняття «чуттєве» та «раціональне» від понять «емпіричне» та «теоретичне»?

3. Який ще рівень, окрім емпіричного та теоретичного, виділяється сучасною методологією наукового пізнання?

4. Чи можлива абсолютна істина як довершене, вичерпне, всебічне знання про щось?

Тема 13. Природа і суспільство. Проблема коеволюції План

1. Природа як об’єкт філософського мислення.

2. Антропосфера, соціосфера, біотехносфера: їх суть та взаємозв’язок із природою.

3. Діяльність як спосіб суспільного буття людини. Матеріальне виробництво.

4. Екологічні та соціальні наслідки науково-технічного прогресу. Проблеми коеволюції природи та суспільства.

Ключові поняття: біосфера, антропосфера, ноосфера, техносфера, соціосфера, продуктивні сили, виробничі відносини, науково-технічна революція, екологія, коеволюція.

Перше питання бажано розглянути в історико-філософському плані, а саме: як розумілася і з якою метою вивчалася природа в різні часи, якими властивостями наділяли природу, яким чином оцінювали місце людини в ній.

Друге питання передбачає перш за все визначення і усвідомлення змісту таких понять, як «антропосфера», «соціосфера», «техносфера», «біотехносфера», «географічне середовище», «народонаселення», «суспільство».

Це потрібно для того, щоб у третьому питанні мати змогу охарактеризувати діяльність людей як багатопланову систему зв’язків людини з природою і з іншими людьми, як соціальну активність. Перш за все варто виявити суть матеріального виробництва, зрозуміти взаємозв’язок продуктивних сил і виробничих відносин у ньому. Також слід визначити суть науково-технічної революції, її відмінність від «промислової революції» XVIII ст.

Четверте питання становить спробу оцінити наслідки науково-технічного і соціального прогресу в плані порушення екологічної рівноваги природи. Коеволюція, як узгоджений за темпами розвиток природи і суспільства, потребує всебічного і глибокого аналізу можливостей такого розвитку, підвищення екологічної освіти, змін міжнародних відносин тощо.

Питання для самоконтролю

1. Що таке природа? Чим відрізняються між собою поняття «природа», «планета», «Всесвіт», «дійсність», «буття»?

2. Визначте найважливіші етапи у взаємовідносинах між суспільством та природою.

3. Які особливості й ознаки «другої природи»?

4. У чому полягає суть суспільного прогресу?

5. Які основні соціальні наслідки науково-технічної революції?

6. У чому полягає суть коеволюційного шляху розвитку суспільства?

Питання для міркування

1. Що таке «екологічне вимірювання» соціальних процесів?

2. Чи варто вважати людство «вірусом» (як у х/ф «Матриця»), який здатний лише руйнувати природу, не відтворюючи її рівноваги як збалансованої системи?

Тема 14. Людина в соціокультурному середовищі План

1. Проблема людини в історії філософської думки. Суттєві характеристики людини.

2. Людина у Всесвіті: пізнання і освоєння світу.

3. Людина як особистість: проблеми свободи і відповідальності, сенсу життя і моральних цінностей.

4. Людина в інформаційно-технічному світі: здобутки та втрати.

Ключові поняття: індивід, особистість, антропосоціогенез, життя, смерть, безсмертя, існування, цінності, наука, техніка, інформація.

Перше питання вимагає розуміння найширшого аспекту проблеми людини. Це пов’язано з тим, що людина постає як суб’єкт, що мислить, і водночас як чи не найцікавіший об’єкт мислення і пізнання. Тобто сама людина є великою проблемою, і тому в історії філософії склалося чимало підходів, оцінок, концепцій щодо людини, з якими студенту обов’язково треба ознайомитися. При цьому варто відмітити такі аспекти: біологічне і соціальне в людині, раціональне та чуттєве, індивідуальне та загальне тощо.

У другому питанні слід розглянути сучасні версії походження людини та її розвитку, тобто окреслити проблему антропосоціогенезу. Крім того, необхідно зрозуміти, що особливістю людської самосвідомості в усі часи було прагнення визначити місце людини в космічній та природній ієрархіях. Це породжувало різні версії пояснення світу й способи діяльності у ньому залежно від того, що визначається головним – Бог, людський розум чи мораль.

Третє питання потребує характеристики людини з боку її соціальних властивостей, тобто з’ясування відносин вже не в плані «людина – космос» чи «людина – Бог», а в плані «людина – людина». Цей аспект дає змогу зрозуміти виникнення та постійне існування в соціальному світі таких проблем, як свобода, відповідальність, сенс життя, моральні цінності тощо. Варто спробувати проаналізувати, як ці одвічні проблеми вирішує сучасна людина. Це й передбачає четверте питання плану.

Світова ситуація рубежу XX–XXI ст. характеризується, перш за все, небаченим досі розвитком науки, техніки, технологій, засобів зв’язку, інформації тощо. Водночас успіхи та злети людського розуму породжують різноманітні катастрофічні ситуації (екологічні, техногенні, військові, біологічні, медичні тощо). Виживання на Землі залежить не лише від здобутків та вдосконалення форм людської діяльності, а й від суто моральних якостей діячів, тобто людей. Отже, людина має бути в першу чергу моральною, а в другу – інтелектуальною істотою, – ось висновок сучасної філософської думки.