3.Основні напрямки реформування зарубіжної державної служби

Сьогодні перед урядами багатьох держав постала необхідність підвищення якості публічних управлінських послуг і однозначно скорочення кількості державних службовців. Це змусило шукати нові напрями реформування державної служби.

При цьому вживалися такі заходи, як поділ державного апарату за функціями (на одну частину було покладено розробку державно-політичних рішень, на іншу – їх реалізація), заміна бюрократичних методів управління підприємницькими методами тощо.

Перші наслідки такого реформування, на думку вчених, які досліджували досвід реформування державних служб Австрії, Данії, Нової Зеландії, Швеції та інших країн були такі:

- уповільнення темпів зростання чисельності державних службовців та навіть її скорочення, підвищення продуктивності управлінської праці та скорочення державних видатків;

- застосування методів ринкової конкуренції в державному управлінні дисциплінувало державних службовців, дало змогу пов’язати зростання оплати управлінських праці з підвищенням її продуктивності.

У процесі модернізації державної служби були опрацьовані декілька теоретичних моделей, об’єднаних спільною назвою напрямку «Нове державне управління»:

- експериментальна модель «вільної комуни»;

- модель контрактного менеджменту;

- модель відповідальної влади та відповідальної установи.

Для цих та деяких інших моделей модернізація державної служби характерними є такі спільні риси:

- орієнтація та професійне, якісне і відповідальне державне управління;

- розробка методів та інструментів контролю результатів діяльності державних службовців;

- децентралізація та самостійність державних органів та громадських агенцій;

Посилення конкурентних засад у діяльності місцевих державних органів та місцевого самоврядування.

Крім названих вище спільних рис, має й власні особливості:

- експериментальна модель «вільної комуни» плюси: прагматичній підхід до управління із застосуванням економічного менеджменту; мінуси: гнучки, адаптовані до реальних ситуацій структури регіонального та місцевого державного управління.

Ця модель набула поширення в Данії та деяких інших Скандинавських країнах.]

Модель контрактного менеджменту:

- децентралізація розпорядження управлінськими ресурсами та відповідальності;

- застосування детальної звітності;

- узгодження цілій окремих державних службовців із цілями та метою державного органу.

Ця модель набула поширення у ФРН і Нідерландському Королівстві.

Можливі напрями реформування державної служби не вичерпуються лише «новим державним управлінням», з його моделями, а також заслуговує на увагу напрям, який умовно можливо назвати «Якісний менеджмент», орієнтований на реформування державної служби для задоволення потреб громадян і групується на таких засадах:

- процес реформування починається з розробки стратегії для підвищення ефективності державного управління;

- основні зміни. Спрямовані на ті види управлінської діяльності, які дають суспільству найбільш соціально-економічні ефекти;

- передбачається спільна участь усіх держаних службовців на залежно від їх ієрархічного становища і відносин у реформуванні відповідного державного органу;

- передбачається систематичній контроль за управлінськими процесами з метою їх оптимізації за допомогою новітньої телекомунікаційної та інформаційно-обчислювальної техніки, що дає змогу скоротити терміни надання громадянам управлінських послуг і підвищити її якість.