Розділ ііі. Редакторський аналіз мови і стилю наукового історичного видання («Кіровоградщина і кіровоградці в роки Другої світової війни»)

3.1. Загальна характеристика дослідженого видання

У 2010 р. видавництво «КОД» випустило наукове видання: Кіровоградщина і кіровоградці в роки Другої світової війни: спогади, документи і матеріали. У книзі 515 сторінок з фотоілюстраціями. Тисячі досліджень присвячені подвигу радянських солдатів у роки Великої Вітчизняної війни. Але ми обмежимося лише контурним і гранично лаконічним викладом основних відомостей, що стосуються саме Кіровоградщини.

22 червня розпочалась Велика Вітчизняна війна. Першого місяця пішли на фронт тисячі чоловіків, їх робочі місця зайняли жінки і діти. Лише з 22 червня по 20 липня на підприємства і в установи області прийшло працювати 2066 жінок. Кіровоградські заводи "Червона зірка", "Профінтерн" та інші розпочали випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки. Було продовжено робочий день,

24 червня під госпіталь було переобладнано приміщення педінституту. 25 червня облвиконком зобов'язав місцеву владу організувати охорону врожаю. У перший тиждень війни 546 жінок перейшли працювати трактористами і комбайнерами. На 15 липня було зібрано зерна вдвічі більше, ніж у 1940 році. У жнивах брали участь робітники, службовці, студенти, школярі. Зібране збіжжя. худоба, підприємства евакуювались на Схід СРСР. Створювались винищувальні батальйони, загони народного ополчення. У липні до них входило понад 70 тисяч громадян. Боротьбу проти фашистів очолили новостворені підпільні обком, 30 міськрайкомів КП(б)У, 5 партизанських загонів, 29 диверсійних груп.

У другій половині липня війська Червоної Армії вели оборонні бої на території Кіровоградщини. У ряді місць їм вдалося на певний час зупинити ворога. Особливо кровопролитними були бої 6-ої і 12-ої армій на заході області. З 2 по 7 серпня в районі Підвисокого вони, потрапивши в оточення, вели оборону проти переважаючих сил ворога, їх учасником був письменник Євген Долматовський, який згодом описав ті трагічні події у книзі "Зеленая брама". Сміливий рейд тилами противника здійснили бійці 16 мехкорпусу під командуванням комдива А.Д.Соколова, які полягли у нерівному бою на річці Синюсі. У районі села Красногірка воїни 96-ї стрілецької дивізії 18-ї армії у оточенні відбили десятки танкових атак фашистів. 4 серпня бійці 70-го Ізмаїльського погранзагону, 4-го авіаційного корпусу, 296-го винищувального полку під Кіровоградом прийняли удар переважаючих гітлерівських частин.

Особливості окупаційного режиму на Кіровоградщині:

-масові розстріли євреїв і циган, комуністів і комсомольців, працівників радянських органів;

• 29 серпня 1941 року німецька польова комендатура видала розпорядження про облік та арешт осіб, які підозрюються у саботажі;

• селяни змушені були постачати урожай, харчі німецькій армії;

• відновлено виробництво на заводі "Червона зірка" та ряді інших підприємств для потреб Німеччини;

• паралельно з фашистами діяли українські органи, які представляли націоналістичну, антирадянську частину українців. Ними було відновлено діяльність "Просвіти", видавалась преса. ( маріонетки у руках окупантів).

У вересні 1943 року війська Червоної Армії підійшли до кордонів Кі ровоградщини. Фашисти, готуючись до відступу, вивозили на Захід матеріальні цінності, чорнозем, пам'ятки історії й культури. Гітлерівці силоміць відправляли до Німеччини молодь. Руйнувались найбільш важливі соціально-економічні об'єкти. 28 вересня - 3 жовтня частини З 7-ї армії, 4-ї і 5-ї гвардійських армій при підтримці 5-ї повітряної армії форсували Дніпро і розпочали визволення Онуфріївського і Новогеоргіївського районів. 18 жовтня радянські війська оволоділи вузловим пунктом оборони противника.

У боях за визволення області 400 воїнів були удостаєні звання Героя Радянського Союзу. Цим же званням були відзначені 135 наших земляків, у т.ч. Маршал Радянського Союзу П.К.Кошовий і генерал-майор авіації О.Ю.Мазуренко – двічі. Подвиг Олександра Матросова повторив Архип Маніта. Героями визволення Чехословаччини стали І.Д.Діброва і І.Г.Мельник. У італійському русі опору воювали кіровоградці С.Базенков і В.Поліщук. Звання почесного громадянина Кракова присвоєно О.Т.ІІІаповалову, який брав участь у його врятуванні від знищення фашистськими мінерами, що було показано у фільмі "Майор "Вихор". Уродженець Гайворонського району Г.В.Балицький став Героєм Радянського Союзу та кавалером польського Золотого Хреста.