Тема 14. Культура й цивілізація

Зміст понять «культура» і «цивілізація». Рівні функціонування суспільства. Культура і цивілізація як типи цілісності суспільства. Дикість, варварство, цивілізація як певні стадії розвитку суспільства (Л.Морган, Ф.Енгельс).

Проблема співвідношення культури і цивілізації. Культура як соціогенетичний код цивілізації. Типологія цивілізацій.

Цивілізація як синонім культури. Теорія культурно-історичного процесу як прогресу людського розуму (Просвітництво). Критика культури Ж.-Ж.Руссо. Цивілізація як рівень розвитку культури: неомарксистська критика цивілізації. Культуроцентризм і нігілізм франкфуртської школи. Цивілізація як найвища стадія розвитку культури (А.Фергюсон) і форма смерті культури (О.Шпенглер). А.Тойнбі про критерії росту, динаміку і причини розпаду цивілізацій.

Цивілізація як антипод культури (М.Бєрдяєв). Цивілізація як культурно-історичний тип. Концепція «культурно-історичних типів» М.Данілевського. «Морфологія культур» О.Шпенглера. «Соціокультурна динаміка» П.Сорокіна. Концепція «локальних цивілізацій» А.Тойнбі. Глобальний еволюціонізм (В.І.Вернадський, К.Е.Ціолковський). Еволюція поглядів на співвідношення культури та цивілізації в українській філософській думці. Критика європоцентризму і культурного плюралізму. Проблема цивілізаційної інтеграції у контексті опозиції Захід-Схід. Східна і західна моделі культури, їх взаємообумовленість. Культура як основа цивілізації й персоналізації людини.

Цивілізація як соціально-культурне утворення. Перспективи взаємовідношення культури і цивілізації, тенденції їх розвитку.Специфіка і основні риси техногенної цивілізації.

Сучасна цивілізація: особливості, причини кризи, резерви росту та імперативи виживання. Аналіз перспектив розвитку глобальної цивілізації та філософського аспекту глобалізації у працях сучасних дослідників. Місце та роль України в сучасному світовому культурно-історичному процесі. Футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору (А.Тоффлер).

Тема 15. Філософія економіки

Визначення «філософії економіки» як самостійної галузі соціального знання. Поняття про предмет, методи і завдання «філософії економіки». Філософський тип світогляду як аксіоматична основа економічної теорії. Вплив філософських ідей на формування економічного погляду на світ. Причини становлення філософії економіки як самостійної дисципліни.

Економічна революція XVII ст. – поява концепції «корисності» та «зиску» як основи економічної діяльності. Виокремлення економіки в окремий сектор життя суспільства. Становлення економічної науки. Видатні філософи та філософи-економісти, що вплинули на становлення «філософії економіки» як дисципліни: Дж.Локк, Д.Юм, Ф.Вольтер, Ж.Ж.Руссо, І.Бентам, А.Сміт, Т.Мальтус, Д.Рікардо, Р.Оуен, А.Сен-Сімон, Ш.Фурье, Д.С.Мілль, К.Маркс, Ф. Енгельс,Т.Веблен, О.Конт, М.Вебер, Дж.М.Кейнс, Зіммель Г та ін.

Людина як суб’єкт господарських відносин (проблема безробіття та особистісно-професійної реалізації, конкуренції та монополізації; економічної свободи та відповідальності). Ринок - необхідне середовище для вільного самовизначення людини. Проблема власності та грошей.

Практична філософія підприємництва. Культура підприємництва. Етика бізнесу. Доброчинність та меценатство.

Основні методологічні проблеми у філософії економіки ХХ сторіччя у зв’язку з розвитком парадигм сучасної філософії науки. Філософія економіки як засіб формування ефективних стратегій соціально-економічного розвитку.