Модуль № 2 система філософії

Тема 10: Онтологія

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі і часі.

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття “свідомість”. Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон взаємного переходу кількості та якості, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 11: Гносеологія

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм (гносеологічний оптимізм) і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності у свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання. Чуттєве та раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання. Принципи пізнання: діалектики; історизму; практики як основи та рушійної сили пізнання, основного критерію істини; пізнаваності світу; об’єктивності; активності й творчого відображення дійсності; конкретності істини.

Поняття істини та заблудження. Властивості істини: об’єктивність, абсолютність, відносність, конкретність, перевірка практикою. Критерії істини: логічний, етичний, естетичний, прагматичний, утилітариний та ін. Практика як основний критерій істини.

Логіка та методологія наукового пізнання. Поняття наукового пізнання, його сутність та специфіка. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання: ідея, проблема, гіпотеза, теорія, закон, система законів, наукова картина світу. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), конкретно наукові (спеціальні) методи. Творчість в науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. Загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економіки ХХІ ст.

Тема 12: Соціальна філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства у філософії. Поняття суспільства, основні концепції трактування поняття суспільства: натуралістична, феноменологічна, діалектико-матеріалістична, соціологічна. Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального.

Духовне життя суспільства й культура. Сутність духовного життя суспільства. Духовне виробництво. Суспільна свідомість. Структура суспільної свідомості (рівні, сфери, форми). Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Цінності (аксіологічний статус). Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Діалектика взаємодії між суспільством і природою. Антропогенний вплив суспільства на природу. Наслідки негативного антропогенного впливу на природу. Екологічна проблема. Екологічна криза. Соціальна екологія. Коеволюція.

Проблема взаємодії суспільства і природи. Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Методи соціального прогнозування. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації, причини їх виникнення. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.

Антропологія, її сутність та специфіка. Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми,спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм, сенс життя). Проблема виховання. Свобода й відповідальність.

Тема 13. Філософія історії.

Предмет та специфіка філософії історії як галузі філософського знання. Основні підходи до розуміння філософії історії (вольтеріанський, гегелівський, позитивістський, шпенґлерівський).

Проблема історичного процесу у філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи до аналізу історії (формаційний та цивілізаційний). Сенс історії. Роль особи в історичному процесі.