1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і політика.

4. Філософія і релігія.

5. Філософія і міфологія.

6. Філософія і світогляд.

7. Історичні типи світогляду (характеристика головних різновидів).

8. Людина як найвища цінність у системі філософського знання.

9. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

10. Філософія Стародавньої Індії та сучасність.

11. Конфуцій і конфуціанство.

12. Проблема людини у філософії Сократа.

13. Платонівська “ідеальна держава” й сучасність.

14. Поняття душі у філософії Арістотеля й сучасність.

15. Особливості філософії середньовічного суспільства.

16. Боротьба між реалізмом та номіналізмом у середньовічній філософії.

17. Сутність та значення філософії томізму.

18. П’ять доказів буття Бога як методологічна основа сучасної філософії Ватикану.

19. Проблема людини в християнському віровченні.

20. Ставлення до природи в епоху Середньовіччя.

21. П. Абеляр: боротьба розуму та віри у середньовічній філософії.

22. Особливості філософії Відродження.

23. Секуляризація людини від церкви та її канонів як сутнісна риса епохи Відродження.

24. Сутність лютеранства та кальвінізму, їх вплив на розвиток капіталістичних відносин.

25. Антропоцентризм, гуманізм і пантеїзм у філософії епохи Відродження.

26. Розвиток діалектики в працях В. Кузанського.

27. Геліоцентризм та вчення безкінечність Всесвіту в працях М. Коперніка, Г. Галілея, Дж. Бруно.

28. Натурфілософія Д. Бруно і Г. Галілея.

29. Пантеїстичні концепції в філософії Відродження.

30. Проблема людини у філософії й мистецтві Відродження.

31. Гуманізм Відродження й сьогодення.

32. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спінози.

33. Сутність монадології Г. Лейбніца.

34. Автономність етики І. Канта.

35. Філософія творчості Ф. Шеллінга.

36. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

37. Проблема людської діяльності у філософії Л.Фейєрбаха.

38. Марксизм і його фальсифікація в радянський період.

39. Проблема людини та її свободи у філософії екзистенціоналізму.

40. Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

41. Людина та історія в екзистенційній філософії К. Ясперса.

42. Структуралізм у гуманітарному пізнанні.

43. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії кінця ХХ–початку ХХІ ст.

44. Проблема демаркації у філософії позитивізму. Тематика рефератів за Модулем 2:

1. Філософський зміст проблеми буття.

2. Категорія “буття”, її зміст і специфіка.

3. Буття й небуття.

4. Буття й сутність.

5. Буття світу й людини.

6. Відображення як загальна властивість матерії.

7. Відображення та інформація.

8. Виникнення і розвиток психіки як форми відображення матерії.

9. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

10. Структура свідомості, її основні рівні.

11. Співвідношення біологічного й соціального в походженні свідомості.

12. Проблема “діалогу” людини й комп’ютерних систем.

13. Діалектика як теорія розвитку.

14. Діалектика якісних і кількісних змін.

15. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

16. Закон заперечення заперечення: сутність, специфіка, значення.

17. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

18. Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.

19. “Негативна” діалектика: сутність, основні положення й принципи.

20. Софістика й еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

21. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.

22. Пізнання як вид духовної діяльності й духовної культури.

23. Основні принципи сучасної епістемології.

24. Діалектика суб’єкта та об’єкта пізнання як проблема сучасної філософії.

25. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.

26. Основні концепції істини: порівняльний аналіз.

27. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.

28. Проблема розуміння в сучасній філософії.

29. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.

30. Основні функції практики.

31. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.

32. Категоріальний зміст поняття “практика”.

33. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.

34. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.

35. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.

36. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.

37. Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.

38. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.

39. Наука як феномен культури.

40. Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.

41. Наука і глобальні проблеми сучасності.

42. Наука і майбутнє людства.

43. Єдність природи і суспільства.

44. Специфіка соціального пізнання: основні методологічні засади.

45. Предмет і структура соціальної філософії.

46. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.

47. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.

48. Основні засади проблеми сенсу історії.

49. Людина і Всесвіт.

50. Геополітика в минулому і сьогоденні.

51. Екологія. Мораль. Політика.

52. Сім’я: соціальні функції та роль у житті особистості.

53. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

54. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.

55. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

56. Нації та національні відносини в сучасному світі.

57. Національна свідомість і світогляд.

58. Особистість як соціальний феномен історичного поступу.

59. Діалектика взаємодії особистості й суспільства.

60. Індивід як соціоприродна й соціальна істота.

61. Потреби як чинник формування особистості.

62. Людина – найвища цінність суспільства.

63. Діяльність – основа формування особистості.

64. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

65. Культура й соціальна структура.

66. Техніка, цивілізація, культура.

67. Аксіологічні аспекти співвідношення культури й цивілізації.

68. Сучасна глобальна криза і відповідальність інженера за долю людства.

69. Проблема співвідношення культури і цивілізації в концепціях О. Шпенглера і М. Бердяєва.

70. Концепція цивілізації А. Тойнбі.

71. Концепція цивілізації П. Сорокіна.

72. Виникнення, специфіка і основні риси техногенної цивілізації.

73. Тенденції та перспективи взаємовідношення культури й цивілізації.

74. Співвідношення циклічності й поступовості в суспільному розвитку.

75. Культура та цивілізація як результат людської життєдіяльності.

76. Культура як ціннісна картина світу.

77. Особливості філософського розуміння культури.

78. Ідеали, ідоли та еталони у системі культури.

79. Внутрішня і зовнішня культура суспільства і особистості.

80. Цивілізація як соціокультурне утворення.

81. Сучасна цивілізація, її особливості, суперечності й перспективи.

82. Філософське розуміння сенсу та спрямованості історичного розвитку людства.

83. С.Хантінгтон про перспективи зіткнення цивілізацій.

84. Українська культура: поєднання національного та загальнолюдського.

85. Чи можлива єдина європейська та світова цивілізація?(спроба філософського осмислення).

86. Діалог культур як спосіб їх розвитку. 87. Філософія економіки як галузь соціального знання.

88. Філософська основа економічних теорій.

89. Культурно-соціальні передумови формування філософії економіки.

90. Поняття «користі» як філософська категорія економіки.

91. Філософія Адама Сміта.

92. Філософія Джона Стюарта Мілля.

93. Вплив філософії лібералізму на формування сучасних економічних теорій.

94. Класична та посткласична філософія економіки.

95. Філософія господарства С.Н.Булгакова.

96. Утопічний соціалізм як філософсько-економічна теорія.

97. Культура підприємництва: сутність, значення, перспективи.

98. Етика бізнесу як вияв культури підприємництва.

99. Меценетство та доброчинність: філософський «вимір».

100. Homo-economicus як предмет філософського аналізу.