0. Організація виробництва

Розрізняють три основних способи поєднання операцій технологіч­ного циклу: послідовне, паралельне і послідовно-паралельне.

Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна тех­нологічна операція починається тільки після завершення обробки всіх предметів партії на попередній операції. У цьому разі тривалість технологічного циклу розраховують так:

Послідовне поєднання дуже просте й полегшує оперативне планування, але йому властивий тривалий цикл, бо кожний предмет перебуває поза обробкою в очікуванні обробки всієї партії. Такий спосіб поєднання технологічних операцій застосовується в одиничному і серійному виробництвах.

Для паралельного поєднання технологічних операцій характерно, що предмети після завершення однієї операції одразу передаються на наступну. У такий спосіб предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх технологічних операціях. Малогабаритні не трудомісткі предмети іноді передаються не поштучно, а так званими транспортними партіями розміром п_т. При поштучному передаванні предметів n_m=1 У цьому разі технологічний цикл обчислюється за формулою

Отже, при паралельному поєднанні технологічних операцій тех­нологічний цикл дорівнює тривалості обробки партії предметів на найдовшій за часом операції і транспортній партії на решті операцій. У цьому разі технологічний цикл істотно скорочується порівняно з послідовним поєднанням операцій. Таке поєднання технологічних операцій застосовується у масовому і великосерійному виробництві,

Послідовно-паралельне поєднання технологічних операцій є ком­бінацією двох попередніх. При такому поєднанні технологічний цикл триваліший за цикл при паралельному поєднанні й менший від циклу при послідовному поєднанні технологічних операцій. Цей ме­тод поєднання операцій застосовується при обробці предметів вели­кими партіями, що відповідає умовам великосерійного виробництва.

Перед запровадженням потокового виробництва розраховують параметри потокових ліній і спеціальних допоміжних засобів – конвеєрів.

Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який з лінії сходять вироби, що пересуваються один за одним:

де r – такт потокової лінії, хв; Ф – дійсний фонд часу роботи лінії за розрахунковий період, хв; N - обсяг виробництва продукції за розрахунковий період у натуральному вираженні.

Якщо предмети праці передаються з одного робочого місця на інше не поштучно, а транспортними партіями (п_т > 1), то вони сходять з потокової лінії за інтервал часу, який називається ритмом потоко­вої лінії:

R = rn_m

Кількість робочих місць для i-Ї операції (М_pi)

де t_i – тривалість обробки одного предмета на i-й операції.

Довжина потокової лінії

де L₀ — відстань між двома сусідніми робочими місцями.

Швидкість руху потокової лінії залежить від її такту і відстані між сусідніми виробами (L_B):

Приклади розв’язання задач

Задача 1. Визначити тривалість технологічного циклу обробки партії деталей з чотирьох штук при послідовному і паралельному по­єднанні технологічних операцій, якщо тривалість виконання операцій така: t₁ = 8с; t₂ = 4с; t ₃ = 3с; t ₄ = 10с; t ₅ = 5с; t ₆ = 6 с. Кожна технологічна операція виконується на одному верстаті.

Розв'язання.

1. При послідовному поєднанні 4 (8+ 4 + 3+ 10 + 5 + 6) = 4 * 36 = 144 хв.

1. При паралельному поєднанні 8 + 4 + 3+10+ 5 + 6 +(4 - 1) - 10 = 36 + 30 = 66 хв.

Задача 2. Підприємство розпочало і нарощує виробництво елект­роустаткування. Постало завдання: або виготовляти необхідні ком­плектуючі обсягом 3000 шт. власними силами, або придбати їх при кооперованих зв'язках за договірною ціною 38 грн за одиницю. У разі кооперованої поставки транспортні витрати не перевищать 6000 грн за весь потрібний обсяг продукції. Валові витрати на влас­не виробництво необхідної кількості комплектуючих за окремими елементами будуть такі:

• прямі матеріальні витрати 40000 грн.;

• оплата праці з відрахуваннями 20000 грн.;

• накладні витрати 15000 грн.;

• інші витрати 50000 грн.

Визначити економічно доцільний варіант отримання комплектуючих.

Розв'язання.

1. Валові витрати на власне виробництво 40 + 20 + 15 + 50 = 125 тис. грн.

2. Витрати на придбання комплектуючих за кооперованою поставкою 383000 = 114 тис. грн.

3. Повні витрати на придбання та поставку в разі кооперованих зв'язків 114 + 6= 120 тис. грн.

4. Економія від використання кооперованих зв'язків 125 - 120 = 5 тис. грн.

Відповідь: економічно доцільніший варіант постачання комплек­туючих за кооперованими зв'язками, бо в цьому разі витрати менші.

Задача 3. За даними таблиці обгрунтувати оптимальний (за вит­ратами) варіант концентрації виробничих потужностей нафтопере­робного заводу.

Показник	Варіанти виробничої потужності, млн. т.
	6	10	17
Обсяг товарної продукції, млн. грн.	120	160	400
Капіталовкладення на 1 т перероблюваної сировини, гри.
Основні виробничі фонди, млн. грн.	120	150	320
Основні виробничі фонди в розрахунку на 1 т сировини, гри.
Експлуатаційні витрати, млн. грн.	65	100	140
Експлуатаційні витрати в розрахунку на 1 т сировини, грн.
Капіталовкладення, млн грн.	140	160	410

Заповнити порожні рядки таблиці. Визначити фондовіддачу, зведені витрати і термін окупності капіталовкладень за кожним з варіантів.

Розв'язання.

1. Капіталовкладення на 1 т перероблюваної сировини

млн. грн.; млн. грн.; млн. грн.

2. Основні виробничі фонди в розрахунку на 1 т сировини

млн. грн.; млн. грн.; млн. грн.

3. Експлуатаційні витрати в розрахунку на 1 т сировини

млн. грн.; млн. грн.; млн. грн.

4. Фондовіддача

; ; .

5. Витрати на 1 грн. товарної продукції

грн.; грн.; грн.

6 Зведені витрати

З₁ = 10,8 + 0,15 * 23,3 = 14,3 грн.; З₂ = 10 + 0,15 * 16,0 = 12,4 грн.;

З₃ = 8,23 + 0,15 * 24,1 = 11,9 грн.

7. Термін окупності капіталовкладень

року; року; року.

Відповідь: оптимальна виробнича потужність — 17 млн. грн., адже в цьому варіанті найкращі показники.

Задача 4. На підприємстві з метою підвищення ефективності гос­подарювання прийнято рішення диверсифікувати виробництво, роз­почавши виготовляти тару для рідких продуктів. Продажна ціна тех­нологічної лінії з виробництва тари — 58 тис. грн. Витрати на транс­портування технологічної лінії — 7 % продажної ціни. Витрати на монтажні та пусконалагоджувальні роботи — 6 %. Норматив обіго­вих коштів для запасних частин до устаткування, який зараховуєть­ся до загальних необхідних інвестиційних ресурсів, встановлено на рівні 2,5 % його балансової вартості.

Добова паспортна продуктивність технологічної лінії — 6000 шт. тари. Коефіцієнт використання виробничої потужності — 0,95. У розрахунковому році має бути 250 робочих днів.

Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 тис. шт. тари складаються з таких елементів:

• прямі матеріальні витрати 53,5 грн.;

• витрати на оплату праці і відрахування на соціальні потреби 15,8 грн.;

• інші витрати 7,2 грн.

Відпускна ціна 1 тис. шт. тари — 110 грн. Загальна сума податків на прибуток — 30 %.

Обчислити необхідний обсяг, коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій у диверсифікацію виробництва.

Розв'язання.

1 . Витрати транспортні і на налагодження відповідно

С_тр = 58 * 0,07 = 4,06 тис. грн.; С_нал = 58 * 0,06 = 3,48 тис. грн.

2. Балансова вартість С_бал = 58 + 4,06 + 3,48 = 65,54 тис. грн.

2. Норматив обігових коштів для запасних частин Н = 65,54 * 0,025 = 1 ,64 тис. грн.

3. Необхідний обсяг інвестицій (капіталовкладення) К = 65,54 + 1,64 = 67,18 тис. грн.

4. Собівартість 1 тис. шт. тари 5 = 53,5 + 15,8 + 7,2 = 76,5 грн.

5. Прибуток з виробництва 1 тис. шт. тари П = 110 - 76,5 = 33,5 грн.

6. Добовий обсяг випуску V_д = 6000 * 0,95 = 5700 шт.

7. Річний обсяг випуску V_річ = 5700 * 250 = 1425000 шт.

8. Річний валовий прибуток П_{річ.вал} = 33,5 * 1425 = 47700 грн. = 47,7 тис. грн.

9. Річний чистий прибуток П_{річ.чист} = 47,7 * (1 - 0,3) = 33,4 тис. грн.

10. Коефіцієнт прибутковості (ефективності)

, E_p > E_н

12. Термін окупності інвестицій

роки.

Відповідь: необхідний обсяг інвестицій — 67,18 тис. грн, коефі­цієнт прибутковості — 0,5 (E_p > Е_н, що означає доцільність проекту), термін окупності інвестицій — 2 роки.

Задача 5. Обгрунтувати ефективність організації спеціалізовано­го виробництва токарного Інструменту на машинобудівному заводі за таких умов. Річна потужність спеціалізованого цеху з виробницт­ва токарних різців — 800 тис. шт., що повністю забезпечує потребу в інструменті підприємств галузі, розташованих у регіоні "А" України.

Собівартість одного різця на підприємствах галузі до початку ор­ганізації їх централізованого виробництва становила 2,96 грн, у тому числі витрати на основні матеріали і напівфабрикати — 1,26 грн, на оплату праці і відрахування від неї — 1,08 грн, інші — 0,62 грн.

Рівень поточних витрат за окремими калькуляційними статтями собівартості одного токарного різця, що вироблятиметься у спеціалі­зованому цеху, порівняно з аналогічними витратами підприємств га­лузі має становити відповідно 68, 24 і 28 %.

Трудомісткість вироблення одного різця в середньому на підпри­ємствах галузі — 1,36 нормо-год, а на спеціалізованій дільниці — 0,08 нормо-год.

До виробництва токарних різців на підприємствах галузі було за­лучено 200 працівників, які виробляли за рік 420 тис. шт. продукції, а у спеціалізованому цеху при такому самому обсягу випуску про­дукції працює 40 працівників.

Річний обсяг випуску продукції з одиниці устаткування має збіль­шитись з 3,5 до 16,15 тис. шт., а кількість потрібного устаткування повинна зменшитись з 120 до 26 одиниць. Середня ціна одиниці ус­таткування — 8000 грн.

Капітальні витрати на організацію спеціалізованого виробництва різців такі: вартість проектних робіт — 230 тис. грн, будівельно-мон­тажних — 390 тис. грн, устаткування — 580 тис. грн, виготовлення оснащення і нестандартного обладнання — 920 тис. грн. Коефіцієнт прибутковості інвестицій Е_н = 0,18.

Розв'язання.

1. Загальний обсяг капіталовкладень на організацію спеціалізованого виробництва

230 + 390 + 580 + 920 = 2120 тис. грн.

2. Собівартість одиниці продукції у спеціалізованому цеху така:

• основні матеріали і напівфабрикати 1,26 * 0,68 = 0,86 грн.;

• заробітна плата з відрахуваннями 1,08 * 0,24 = 0,26 грн;

• інші витрати 0,62 * 0,28 = 0,17 грн.

Тоді у спеціалізованому цеху собівартість становить

0,86 + 0,26 ++ 0,17 = 1,29 грн., на підприємствах галузі — 1,26 + 1,08 + 0,62 = 2,96 гри.

3. Річний економічний ефект внаслідок організації спеціалізованого виробництва

Е_річ = (3,-3₂) V_ф,

де

3₁ = 2,96 грн.; 3₂ = грн.;

Е_річ = (2,96 - 1, 77) * 800000 = 952000 грн.

4. Розрахункова ефективність (прибутковість) капіталовкладень

Е_р = 952000 : 2120000 = 0,45, Е_р > Е_н.

5. Зміна у трудомісткості становитиме 1,36 : 0,08 = 17 разів, тобто в 17 разів зменшиться трудомісткість виготовлення одиниці продукції у спеціалізованому цеху порівняно з підприємствами галузі.

6. Зняття продукції становитиме 16,15 : 3,5 = 4,7 раза, тобто в 4,7 раза збільшиться зняття продукції з одиниці устаткування у спеціалізованому цеху.

7. Продуктивність праці:

• на підприємствах галузі 420 : 200 = 2,1 тис. шт.;

• у спеціалізованому цеху 420 : 40 = 10,5 тис. шт.;

• у порівнянні 10,5 : 2,1 = 5 — продуктивність праці

у спеціалізованому цеху збільшиться у 5 разів. 8. Економія інвестиційних ресурсів у спеціалізованому цеху

Е_і.р = (120 - 26) * 8000 = 752000 тис. грн.

Відповідь: розрахункове доведено доцільність створення спеціалі­зованого цеху.

Задача 6. Виробництво продукції типу А в регіоні відбувається на кількох підприємствах галузі, які одночасно є її споживачами. Со­бівартість одиниці продукції на цих підприємствах у середньому ста­новить 1,95 грн, а на спеціалізованому, яке буде збудовано найближ­чим часом, цей показник планується на рівні 1,38 грн. Середня вартість перевезення одиниці продукції на ньому становитиме 0,16 грн, а питомі капіталовкладення на його створення — 1,2 грн, Е_н = 0,15. Річний обсяг виробництва продукції типу А на спеціалізо­ваному підприємстві становитиме 10 млн.шт. Обгрунтувати доцільність створення спеціалізованого виробництва продукції типу А. Обчислити річний економічний ефект і термін окупності капіта­ловкладень.

Розв'язання:

1. Зведені витрати на звичайному підприємстві

З₁ = 1,95грн.

2. Зведені витрати в разі створення спеціалізованого виробництва

3₂ = 1,38 + 0,16 + 0,15 * 1,2 = 1,72 грн.

3. Річний економічний ефект

Е_річ = (3₁ - 3₂) V_ф = (1,95 - 1,72) * 10000000 = 2,3 млн. грн.

4. Термін окупності капіталовкладень

роки.

Відповідь: створення спеціалізованого підприємства доцільне тому, що маємо суттєвий економічний ефект і прийнятний термін окупності капіталовкладень.

Задача 7. Визначити довжину конвеєра безперервно-потокової лінії виробничого підприємства, якщо такт технологічної лінії дорі­внює 5 хв, тривалість виконання першої технологічної операції — 13 хв, другої — 14 хв, третьої — 15 хв. Відстань між центрами двох суміжних робочих місць на конвеєрі — 2м.

Розв'язання.

1. Мр₁ = 13:5; Мр₂ = 14 : 5; Мр₃ = 15:5.

2. Довжина конвеєра 1 = 2 * (13/5 + 14/5 + 15/5) = 2 * 8,4 = 16,8 м.

Тести

1. Енергетична база, виробничі машини і устаткування, технічна основа інформаційних процесів разом складають:

а) основні фонди підприємства;

б) технічну компоненту техніко-технологічної бази (ТТБ) підприємства;

в) технологічну компоненту ТТБ;

г) технічний парк.

2. До технологічної складової ТТБ виробництва не належать операції:

а) видобутку сировини;

б) виготовлення технологічної документації;

в) збуту готової продукції;

г) переробки відходів.

3. До відомих типів виробництва належать:

а) одиничний;

б) потоковий;

в) масовий;

г) індивідуальний.

4. Виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі за такою ознакою:

а) перебігом у часі;

б) обсягом продукції, що виробляється;

в) номенклатурою продукції, що виробляється;

г) функціональним призначенням.

5. Технологічні процеси, яким притаманна пов'язана з виготовленням виробів певної форми циклічність (і ці вироби обчислюються в натуральних одиницях), називаються:

а) циклічними;

б) дискретними;

в) безперервними;

г) натуральними.

6. Порушення цього принципу організації виробництва призводить до виникнення "вузьких місць" або, навпаки, до неповного завантаження окремих виробничих ділянок. Ідеться про принцип:

а) прямоточності;

б) гомеостатичності;

в) пропорційності;

г) паралельності.

7. Виробництво, яке характеризується такими показниками, як коефіцієнт закріплення операцій (понад 40) і рівень спеціалізації устаткування (універсальний), належить до типу:

а) одиничного;

б) серійного;

в) масового;

г) дискретного.

8. Серед параметрів потокової лінії виокремлюється:

а) коефіцієнт змінності;

б) ритм;

в) довжина конвеєра;

г) тривалість виробничого циклу.

9. Швидкість руху конвеєра можна обчислити, знаючи:

а) ритм і кількість робочих місць для кожної технологічної операції;

б) ритм і такт;

в) такт і відстань між виробами;

г) такт і загальний обсяг виробництва за робочу зміну.

10. Операції на безперервній потоковій лінії вважаються синхронізованими, коли:

а) довжина робочої зони вздовж конвеєра дорівнює відстані між двома сусідніми виробами;

б) тривалість кожної операції кратна такту потокової лінії;

в) швидкість руху конвеєра прямо пропорційна його такту;

г) предмети передаються для обробки не поштучно, а транспортними партіями.

11 Усуспільнення виробництва через збільшення розмірів підприємства, зосередження на них процесів виробництва, робочої сили, засобів виробництва називається:

а) комбінуванням:

б) диверсифікацією:

в) кооперуванням:

г) концентрацією.

12. Виробничі процеси поділяються на дискретні та безперервні за такою ознакою:

а) технологічним призначенням;

б) перебігом у часі;

в) ступенем складності виконуваних робіт;

г) величиною коефіцієнта закріплення операцій.

13. Частка продукції інших галузей (непрофільних видів) у загальному її обсязі характеризує такий рівень виробництва на підприємстві:

а) диверсифікації;

б) спеціалізації;

в) конверсії;

г) комбінування.

14. Виробничий процес, який здійснює працівник за допомогою машин, називається:

а) автоматичним;

б) автоматизованим;

в) механізованим;

г) машинним.

15. Об'єднання різнорідних виробництв, пропорційність між ними, техніко-економічна та організаційна єдність виробництва, єдине енергетичне господарство, спільні допоміжні та обслуговуючі виробництва — це ознаки такої форми суспільної організації виробництва:

а) концентрації;

б) комбінування;

в) конверсії;

г) кооперування.

16. Для спеціалізації виробництва характерним є:

а) підвищення якості продукції порівняно зі звичайними підприємствами;

б) змістовна праця, значний простір для творчої ініціативи працівників;

в) використання коштів не тільки для підтримки і розвитку основного бізнесу підприємства, а й для освоєння нових видів продукції, створення нових виробництв;

г) зменшення витрат на виробництво продукції за рахунок вищого рівня механізації та автоматизації праці.