- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Миколаїв
- •І. Програма предмету “Економіка підприємства”
- •Тема 1. Підприємство в сучасній системі господарювання
- •Тема 2. Трудові ресурси
- •Тема 3. Капітал, виробничі фонди та нематеріальні ресурси
- •Тема 4. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
- •Тема 5. Система планування на підприємстві
- •Тема 6. Організація виробництва
- •Тема 7. Продукція: сутність, різновиди і конкурентоспроможність
- •Тема 8. Витрати підприємства
- •Тема 9. Результативність діяльності підприємства
- •Тема 10. Антикризова діяльність підприємства
- •2.1. Персонал підприємства.
- •1) За трудомісткістю виробничої програми
- •2) За нормами обслуговування
- •3 ) За нормами виробітку
- •Приклади розв'язання задач
- •2.2. Основні фонди та виробнича потужність.
- •Приклади розв'язання задач
- •2.3. Оборотні засоби підприємства.
- •Приклади розв'язання задач
- •2.4. Маркетингова діяльність. Якість продукції. Приклади розв’язання задач
- •13. Продукція поділяється на сорти, марки і класи згідно із значення-1 ми таких показників:
- •15. Об'єктом державного нагляду за якістю продукції є:
- •16. За характером контрольних операцій внутрішньовиробничий контроль на підприємстві поділяється на такі види:
- •17. Внутрішньовиробничий контроль, який здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) за допомогою випробувань, аналізів тощо, називається:
- •2.5. Продуктивність, мотивація і оплата праці На підприємствах найпоширеніші дві форми оплати праці: погодинна і відрядна.
- •Приклади розв’язання задач
- •2.6. Витрати на виробництво. Собівартість продукції
- •Приклади розв'язання задач
- •2.7. Ціни на продукцію: встановлення і регулювання Розглянемо методи ціноутворення
- •Приклади розв'язання задач
- •2.8. Фінансово-економічні результати і ефективність діяльності підприємства
- •Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах
- •Приклади розв'язання задач
- •2.9. Інвестиційна діяльність підприємства
- •4.Визначити технологічну структуру капіталовкладень і головний напрям зміни цієї структури за даними таблиці.
- •2.10. Інноваційні процеси
- •Приклади розв’язання задач
- •Організація виробництва
- •Довжина потокової лінії
- •Приклади розв’язання задач
- •17. Визначте помилкові твердження:
- •18. Для одиничного типу виробництва характерні:
- •19. Необхідність оперативної адаптації виробничого процесу до зміни організаційно-технічних умов виробництва сформульована у принципі:
- •20. Визначте помилкові твердження:
- •Ііі. Перелік питань до іспиту з дисципліни «Економіка підприємства»
- •IV. Література Законодавчі та нормативні документи
- •Основна література
- •Додаткова література
2.2. Основні фонди та виробнича потужність.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку " "Основні засоби" суб'єктам господарювання рекомендовано нараховувати амортизацію в бухгалтерському обліку такими методами:
прямолінійним (рівномірного списання);
зменшення залишкової вартості (зменшення залишку);
прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивним (цілих значень років);
виробничим (суми одиниць продукції).
Прямолінійний метод найпоширеніший. Він характеризується рівномірністю розподілу сум амортизації між обліковими періодами. Застосовується насамперед до об'єктів, стан яких залежить від терміну їх корисного використання (будівлі, споруди, передавальні пристрої, меблі). Річну суму амортизаційних відрахувань визначають за формулою
де С бал — первісна балансова вартість групи основних фондів;
nа -річна норма амортизації.
Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні суми амортизації основних фондів виходячи з їх залишкової вартості (Азал) на початок року:
де n – термін корисного використання основних фондів.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості передбачає нарахування амортизації виходячи із залишкової вартості основних фондів на початок року і подвійної річної норми амортизації:
де na обчислюється як і при рівномірній амортизації.
За кумулятивним методом (цілих значень років) визначають суму щорічної амортизації, що обчислюється як добуток амортизованої вартості основних фондів на кумулятивний коефіцієнт (k):
Ар = (Сперв – Слікв) · к
Виробничий метод застосовують тоді, коли для відшкодування вартості основних фондів використовують їх сумарний виробіток за весь період експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виробленої продукції, відпрацьованих машино-годинах, кілометрах пробігу тощо). Річна сума амортизації визначається як добуток фактичного річного обсягу (<2факт, грн.) випуску продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації (q):
де Qплан — загальний обсяг продукції (у грн.), який підприємств: планує виробити за допомогою цих основних фондів.
У прикладах розв'язання задач (див. задачі 5 і 6) наводяться розрахунки амортизаційних відрахувань методами прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивним (цілих значень років) і коментарі до них.
Суми амортизаційних відрахувань є частиною витрат виробництва і не можуть бути вилучені до бюджетів чи інших централізованих фондів.
На підприємствах обчислюють значну кількість показників використання основних фондів. Усі вони поділяються на дві групи: узагальнені й окремі.
Узагальненими називають показники, які використовують на всіх рівнях економіки, галузі, підприємства. Розглянемо основні з них.
1. Фондовіддача основних фондів – це відношення обсягу виробленої продукції підприємства до середньорічної вартості основних фондів, що показує, який обсяг виробленої продукції припадає на 1 грн. вартості основних фондів, тобто
2. Фондомісткість основних фондів – це показник, обернений фондовіддачі. Він показує, яка вартість основних фондів припадає 1 грн. виробленої продукції, тобто
3. Рентабельність основних фондів – це відношення прибутку, отриманого підприємством за певний період, до середньорічної вартості основних фондів підприємства.
Окремі показники застосовують на підприємствах та в цехах і поділяють на показники інтенсивного використання (характеризують вихід продукції за одиницю часу) і екстенсивного (характеризують використання основних фондів протягом певного періоду). Розглянемо основні з них.
1. Коефіцієнт змінності роботи устаткування – це відношення загальної кількості відпрацьованих машино - змін за добу до кількості одиниць устаткування:
2. Коефіцієнт напруженості використання устаткування
3. Коефіцієнт інтенсивного навантаження
де q – кількість продукції, виготовленої за одиницю часу;
П - продуктивність устаткування;
tф, tн – фактично витрачений час на виготовлення одиниці продукції і технічно обґрунтована норма часу на виготовлення одиниці цієї продукції.
4. Коефіцієнт екстенсивного навантаження
де Фд Фн — фонд часу роботи устаткування за певний період відповідно дійсний і номінальний.
5. Коефіцієнт використання виробничої потужності
де ВП – середньорічна виробнича потужність.