10.Основи кількісної інтерпретації даних гдс за допомогою сучасних систем інтерпретації даних гдс (4 год.).

Цифрова реєстрація даних і обробка їх на ЕОМ – обов’язкові елементи сучасної технології ГДС, основа безперервного підвищення науково-технічного рівня та ефективності каротажу.

Традиційні раніше неавтоматизовані засоби збору, зберігання, обробки та інтерпретації з допомогою палеток всього об’єму геофізичной інформації, яку отримано, вимагали дуже великих трудових та часових затрат, не мали необхідного ступеня оперативності, не виключали суб’єктивності в рішенні геологічних задач.

Застосування комп’ютеризованої обробки дозволяє проводити кількісну інтерпретацію результатів ГДС по всьому розрізу свердловини, що практично неможливо зробити вручну. При цьому значно збільшується інформативність геофізичних заключень з одночасним збільшенням експресності обробки. Крім цього, використання комп’ютерної обробки є дуже потужним засобом вдосконалення самих методів інтерпретації.

Автоматизація процесів збору, обробки та інтерпретації даних ГДС включає наступні основні етапи:

1. Збір геофізичної і геологічної інформації, перетворення її в цифрову (при необхідності), запис на магнітний носій, транспортування (передача в ОЦ), контроль даних та введення їх в ЕОМ.

1. Обробка і інтерпретація отриманих на ЕОМ по комплексу спеціалізованих програм даних.

2. Оформлення та зберігання результатів інтерпретації (банки даних).

Автоматизована інтерпретація промислово-геофізичних даних може проводитись на буровій (при наявності сучасних комп’ютеризованих каротажних станцій), в периферійному обчислювальному центрі (при вирішенні задач оперативної інтерпретації чи задач, які потребують термінового вирішення) та в Технологічних центрах (при вирішенні складних задач, розробці нових методик інтерпретації та задач глобального порядку).

Різний рівень обробки потребує різних систем інтерпретації (від систем, які працюють в режимі реального часу – в процесі буріння свердловин чи в процесі проведення каротажу до систем, які потребують великих баз геолого-геофізичної інформації та потужного програмного забезпечення). Відповідно різні системи інтерпретації дають різний об’єм інформації, засоби її обробки.

Етапи оперативної інтерпретації даних гдс

• редагування цифрових записів;

• перегляд, виправлення узгодження каротажних кривих за глибиною;

• створення, заповнення та редагування попластової бази даних (розріз свердловин розбивається на стратиграфічні шари й однорідні пропластки);

• відбиття границь прошарків, аналіз результатів, редагування;

• знімання відліків геофізичних параметрів, їх коригування;

• оцінку якості методів, визначення опору промивальної рідини, та пластів-колекторів по комплексу БКЗ+БК+ІК;

• визначення літології, глинистості, оцінка фільтраційно-ємкісних властивостей гірських порід та колекторів (пористості і її типів, проникливості, коефіцієнтів насичення та інших підрахункових параметрів продуктивних горизонтів), обчислення зведених характеристик пластів;

• формування оперативного геофізичного заключення за даними ГДС та графічних додатків.

Крім того, комп’ютеризовані технології дозволяють виконувати етапи зведеної інтерпретації, які включають:

• побудову кореляційних профілів, перетинів;

• побудову карт геофізичних поверхонь;

• автоматизований підрахунок запасів вуглеводнів;

• побудову геологічної моделі нафтогазового родовища.

Виділення границь і визначення літології

Автоматичний режим виділення границь пластів може містити в собі декілька варіантів рішень. Перший з них використовує симетричні криві ГДС. Рекомендується для літологічного розчленування. Управління детальністю розчленування проводиться за допомогою двох констант: мінімально допустимої товщини пласта та рівнем детальності.

Другий режим роботи програми передбачає виділення границь пластів по асиметричних (градієнт-) зондах з використанням методу суттєвих екстремумів.

Після отримання границь пластів проводиться визначення характерних значень геофізичних параметрів.

Зняття відліків відбувається за відомими правилами для різних типів зондів. З градієнт-зондів знімаються оптимальні та екстремальні значення, з симетричних зондів - екстремальні та середні значення залежно від співвідношення потужності пласта та довжини зонду. У відліки по пластах обмеженої товщини вносяться поправки за вплив вміщуючих порід.

Для зняття відліків може бути використано три групи границь: електричні, літологічні та загальні. Їх отримують на етапі відбиття границь за відповідним набором методів ГДС. Зняття відліків може виконуватись за всіма методами або вибірково. Вибір відповідних кривих здійснюється інтерпретатором.

• Визначення літології проводиться в автоматичному режимі за класифікуючи ми формулами для автоматичного визначення типів літології і насичення по сукупності відліків відомих параметрів. Для одержання моделі можна використовувати декілька статистичних алгоритмів: «Дерево вирішень», «Найближчі сусіди», «Дискримінантний аналіз». Але всі вони використовують принципіальні схеми, що відповідають взаємозв’язку значень відліків тих чи інших геофізичних методів свердловин.

Оцінка фільтраційно-ємкісних властивостей гірських порід та колекторів

Цей блок включає широке коло обчислювальних та логічних завдань: оцінку пористості, глинистості, проникливості, нафтогазонасиченості по окремих геофізичних параметрах чи їх комплексу; виділення колекторів та основних літотипів гірських порід розрізу; оцінку нафтогазонасиченості колекторів.

В деяких системах обробки і інтерпретації даних ГДС зазначені завдання вирішуються великим набором (бібліотекою) геофізичних програм (ПС-АРМГ, АРМ-ГИС та інш.), в інших вони поєднані в один блок і реалізуються за допомогою універсального інтерпретатора формул або інтерпретаційних моделей («Геопошук»), блока експресної оцінки даних (“АМАК-Обь”, ГЕОТЕК та інш.) .

Обчислювальні моделі можуть готуватись програмою регресійного аналізу, задаються інтерпретатором або передбачений режим розрахунків за довільною формулою (моделлю), якщо не влаштовують типові рівняння.