- •Розділ і Мова документів
- •Розділ III Орфографія
- •Іменникові суфікси 155
- •Прикметникові та дієприкметникові суфікси 158
- •Розділ IV Морфологія і правопис
- •Розділ V Графіка
- •Розділ VI Усне ділове мовлення
- •Роль і значення мови в суспільному'житті
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Функції мови
- •Мовна норма
- •4Ітнктуащйні
- •Офіційно-діловий стиль
- •1 Євангеліє від Матвія 7. 18.
- •2 Євангеліє від Марка 14.
- •1 Див. Розділ «Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах». 1 Див. «Російсько-український словничок типових мовних зворотів» — Додаток 3.
- •1 Дивергенція (від латин, divergere — відхилятися, розходитися) — тут утворення самостійних стилів.
- •1 Конвергенція (від латин, convergentio на грунті converge — сходжусь, наближаюсь) — тут розвиток подібних рис у різних стилях унаслідок тісних і тривалих контактів.
- •Загальні вимоги до укладання та оформлення
- •1 Реквізит (від латин, requisitum — необхідне, потрібне) — тут обов'язкові (вихідні) дані як елемент правильного оформлення офіційних документів.
- •2 Формуляр (нім. Formuler, від фр. Formulaire, на грунті латин, formula) — форма.
- •1 Деякі документи мають однакову назву (акт, протокол та ін), але різне призначення і зміст не дозволяють віднести їх до однієї групи.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів
- •1 Документ (від латин, сіосшпепішп) — доказ, свідоцтво, взірець, повчальний приклад.
- •Оформлення сторінки
- •Текст і його оформлення
- •1 Виняток становлять документи, текст яких складається з одного речення (напр., заява на відпустку тощо).
- •Скорочування слів і словосполучень
- •6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
- •Стандартизація ділового тексту
- •Реквізити ділових паперів
- •61049, Харків-491
- •Професійна лексика
- •Організаційні документи
- •Розпорядчі документи
- •2. У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:
- •Довідково-інформаційні документи
- •30.11.2002 (Підпис)
- •1 Кореспонденція (від латин, саггеяропсіео — відправляю, повідомляю) —
- •1 Автобіографія (відгрец. Autos — сам, bios — життя, grapho — пишу) — опис свого життя.
- •Зміни приголосних при їх збігу
- •2. У коренях дієслів
- •2. Прикметникові
- •Твердої групи
- •М'якої та мішаної груп
- •Складні випадки правопису слів іншомовного походження
- •Іменник
- •2„ Рахівниця — прилад для лічби (не фах).
- •13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в р. Відмінку з приймеником, наприклад:
- •1 Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. Тему «Особливості використання прикметників у ділових паперах».
- •Числівник
- •Займенник
- •2. До II дієвідміни належать дієслова, що в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають -и (-ї), а в 3-й особі множини - закінчення -ать (-ять)
- •Дієприслівник
- •Неправильно правильно
- •Прислівники (складні)
- •Прийменники (складні)
- •1. Разом пишуться
- •Основи культури мовлення
- •Культура усного ділового мовлення
- •1 Лекція (від латин, lectio — читання) — публічний виступ на яку-небудь тему.
- •Ділова бесіда
- •Ділове спілкування
- •Синтаксис1 усного й писемного ділового мовлення
- •1 Синтаксис (від грец. 5г/«іал:іх — побудова, устрій, зв'язок) — розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв'язку слів у словосполученні й реченні.
- •Яка сфера використання та призначення художнього стилю?
- •Які основні ознаки й мовні засоби художнього стилю?
- •- Внутрішніх справ ввс
- •Уленшпїгель Тіль
Дієприслівник
Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом і відповідає на питання що робивши? що роблячи?
1. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши (після голосних), -ши (після приголосних). Дієслово ставить- ся в чоловічому роді минулого часу й до нього додається -ши: подумав+ши, оглянув+ши, підбіг+ши.
Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної, і відповідає на питання що зробивши?
2. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи- (-ючи-) від дієслів І дієвідміни та -ачи- (-ячи-) від дієслів II дієвідміни. Дієслово ставиться у 3-й особі множини теперіш- нього часу й замість -ть додається -чи: думаю(ть) - думаючи, терпля(ть) - терплячи, гуркотя(ть) - гуркотячи.
У корені дієприслівника теперішнього часу зберігаються всі ті особливості, які виникають при творенні дієслівних форм 3-ї особи множини теперішнього часу.
Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною, і відповідає на питання що роблячи?
3. Дієприслівники утворюються також від дієслів, які закін- чуються на -ся (-сь): задивляючись, посміхаючись (недокона- ний вид), задивившись, посміхнувшись (доконаний вид).
Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежними від нього словами (словом). Активно використовується в ОДС, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думки.
®
0
Увага! Слід відрізняти дієприслівники недокона-ного виду від близьких за звучанням активних дієприкметників у Н. (3.) відмінку множини, які відповідають на питання які? й мають закінчення -і: Раптом увімкнулися всі гучномовці, заглушуючи два співаючі хори.
Примітка. Дієприслівник уживається лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії.
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати деномінувати, добирається, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи й т. ін.).
неправильно
важити
рихтуватися
балакати
слабувати
договорюватися
поспівати
пришедші
позичати
відчитуватися
повідати
тикати сидя
шоферувати сипонути
правильно
зважувати
збиратися
говорити
хворіти
домовлятися
устигати
які (що) прийшли
авансувати
звітувати
розповідати, повідомляти,
інформувати говорити «ти* сидячи
працювати шофером насипати
2. Уникати умовного способу:
неправильно
Підприємства змогли б виконати замовлення, якби...
правильно
Підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо...
Виконавець повідомив би Вас Завчасне повідомлення вико- завчасно, коли б... навця можливе лише
за умов...
Уживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету.
В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та под. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).
Але слід пам'ятати, що нормативною є форма на -ти, а не на -ть:
неправильно правильно
говорить говорити
запроваджувать запроваджувати
5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи од- нини, але неприпустиме використання коротких форм:
неправильно правильно
допомага допомагає
оббіга оббігає
6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивни- ми або ж використовувати безособову конструкцію з дієслів- ними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про на- слідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:
неправильно правильно
Завдання було достроково Наша група достроково
виконане нашою групою виконала завдання.
Головна увага ним Головну увагу він приділив... приділяється...
Інспектори, які Інспектори, яких призначає
призначаються комісією... комісія...
Випробування проводяться Випробування проводять
у запланованому режимі. (проведено) у заплано- ваному режимі.
7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм теперішнього часу: