Методичні поради
Вивчення історії у вузі відрізняється від вивчення її у загальноосвітній школі:
По-перше, структурою курсу. У вищому учбовому закладі на відміну від середньої школи, вивчається не загальна, а політична історія України, особлива увага надається питанням становлення та розвитку державності. Це вимагає не просто знання тих чи інших історичних процесів і подій, а розуміння причин їх виникнення, політичної і економічної суттєвості як наслідок історичної діяльності різних суб'єктів політичного життя суспільства.
По-друге, матеріали курсу викладаються проблемно, висвітлюються ті чи інші погляди на різні історичні події. Сучасний період у розвитку нашої держави визначається поляризацією інтересів різних суспільних і політичних сил, які намагаються використовувати події минулого для аргументації своїх поглядів. При цьому оцінка історичних подій є вельми протилежна, звичними стали і прямі перекручення історичних фактів.
Кінцевою метою вивчення курсу є можливість виявити і зрозуміти деякі закономірності і специфічні особливості історії державотворення в Україні, навчитися самостійному орієнтуванню у політичних процесах сьогодення.
По-третє, в умовах існування великої кількості підручників, наукових публікацій посилюється роль аудиторних занять: лекцій, консультацій. Вони допомагають студентам краще орієнтуватися.
Досягнення кінцевої мети у вивченні курсу можливо при самостійній роботі студентів. Наша методична розробка ставить за мету допомогти студенту визначитися у обсягах та організації цієї роботи.
В лекції дається коротка загальна характеристика теми, визначаються основні напрямки її самостійного вивчення. В умовах жорсткої регламентації учбового часу, у своїй лекції викладач може зупинитися лише на найбільш важливих і складних питаннях, у яких студент не завжди може розібратися самостійно.
Тому дуже важливо і необхідно вести конспект лекцій. Доцільне попереднє знайомство з темою лекції по підручнику.
Радимо : не намагайтесь записувати все за викладачем - це неможливо.
Записувати треба головне : проблемні та суперечні питання, політичні оцінки подій. На них викладач завжди звертає увагу студентів.
Консультації Учбовим планом групові консультації передбачені лише безпосередньо перед іспитами. Але по бажанню студентів викладач може провести і позапланову консультацію. Окрім того, на кафедрі постійно надаються індивідуальні консультації викладачами, згідно графіку чергування.
Підсумковий контроль праці студентів:
У ПЕРШОМУ СЕМЕСТРІ – НАПИСАННЯ СТУДЕНТАМИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ І СПІВБЕСІДА З ВИКЛАДАЧЕМ ПО ТЕМАТИЦІ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ (Термін складання контрольної роботи – зимова установча сесія)
У ДРУГОМУ СЕМЕСТРІ – ІСПИТ ЗГІДНО З ПРОГРАМОЮ КУРСА ( при наявності перевіреної та зарахованої викладачем контрольної роботи)
У методичному посібнику ми даємо програму курсу (перелік основних учбових проблем з кожної темі, завдання для написання контрольної роботи і список рекомендованої літератури).
Крім того метою цієї розробки – є надання допомоги студентам заочної форми навчання в їх самостійній праці над контрольною роботою з курсу "Історія України".
Тему контрольної роботи студенти вибирають відповідно до номеру залікової книжки або студентського білету. Номер завдання визначається останньою або двома останніми цифрами шифру книжки.
Наприклад:
Завдання під № 1 обирається тими студентами, що мають дві останні цифри шифру залікової книжки 01, 21, 31 і т.д.; завдання № 2 – 02, 22, 32 і т.д. Завдання №№ 10-15 обирають студенти, номери яких закінчуються на 0, а також 11, 12, 13, 14, 15. Тобто завдання № 10 – 10, 20, 30 і т.д.; завдання № 11 – 11, 12 і т.д.
Виконана контрольна робота здається на кафедру в кінці першого учбового семестру для перевірки, яку викладач повинен зробити на протязі тижня. Після цього контрольна робота повертається студенту з візою та зауваженнями (якщо в цьому є потреба) викладача. При задовільній оцінці роботи студент повинен пройти співбесіду з викладачем-рецензентом. У випадку негативного відгуку, контрольна робота повертається для докорінної переробки. У цьому випадку новий текст роботи (разом з попереднім) або старий текст з необхідними доповненнями та поміткою "повторно" знову здається на перевірку.
Всі питання, що виникають при написанні контрольної роботи, вирішуються з викладачем під час групових та індивідуальних консультацій, які організуються кафедрою "Українознавства та політології".
Студенти, які не здали контрольної роботи і не мають задовільної оцінки, та не пройшли співбесіди з викладачем, до екзамену не допускаються.
Основні вимоги до контрольної роботи
1. В роботі необхідно використовувати матеріали рекомендованої літератури, яку підібрав сам студент.
2. Готуючись до написання контрольної роботи, студенти повинні перш за все ознайомитися з відповідними темами учбової літератури. Перелік спеціальної літератури дається після назви і плану кожної конкретної теми.
3. Робота виконується відповідно до варіанту. При цьому необхідно, не переписуючи текст з літературних джерел, розкрити коротко, але досить повно кожне з питань плану. В кінці кожного питання та роботи в цілому треба зробити відповідні висновки.
4. В тексті роботи не слід допускати надмірного цитування: слід пам'ятати, що цитувати треба найбільш важливі думки та висновки дослідників, що сама по собі цитата при всій своїй достовірності не завжди може бути аргументом.
5. На всі приведені в роботі цитати, фактичні та статистичні матеріали необхідно дати посилку на джерело інформації (науково-довідний апарат). Здебільшого вони розташовуються під рисою після основного тексту сторінки. Порядковий номер посилки ставиться у кінці цитати (вище рядка на половину висоту цифри). Посилки під рисою приводяться у порядку їх нумерації, при цьому слід вказати :
прізвище та ініціали автора, назву роботи, місце видання, номер тому, сторінку. Якщо використана стаття з журналу, то (крім прізвища та ініціалів автора, назви статті) вказується також назва журналу рік видання, його номер та сторінка.
НАПРИКЛАД :
1. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 2. - Київ, 1991. - С. 85.
2. Самарцев І. Чорносотенці на Україні (1905-1917) // Український історичний журнал. - 1992. - № 1. - с. 91.
6. В кінці контрольної роботи студент залишає свій особистий підпис та складає список використаної літератури, включаючи і ту, яку він цитував. Цей список оформлюється в алфавітному порядку по першій букві прізвища автора або по першій букві назви книги (при відсутності автора).
НАПРИКЛАД:
Винниченко В. Відродження нації. - Київ, 1990.
Хроника рабочего движения на Украине (1861-1899). - Киев, 1991 і т.д.
7. Контрольна робота виконується в учнівському зошиті (обсяг - 20-24 сторінки). Вона починається з назви теми і плану завдання, повинна бути охайно оформлена, написана грамотною літературною мовою, розбірливо. На титульному листі слід вказати предмет, по якому виконана контрольна робота, факультет, групу, шифр залікової книжки, прізвище, ім'я та по батькові. Всі сторінки треба пронумерувати і мати поля (З см) для зауважень рецензента. Також допускається набирати контрольну роботу на комп’ютері (формат А4).
Зразок оформлення титульного листа:
студента машинобудівного факультету
гр. ЗМБ П1-1, шифр 0478
Сергієчка Івана Володимировича.
Історія України
(Історія створення української державності)
Змістовий модуль І.
Історія України з найдавніших часів до початку ХХ ст.