- •Методичні поради
- •Тема 1. Витоки українського народу та його державності.
- •Тема 2. Україна у складі Польщі. Козацька доба.
- •Тема 3. Визвольна війна українського народу середини хуіі ст. Формування української держави.
- •Тема 4. Велика Руїна. Гетьманщина. Ліквідація української автономної державності.
- •Тема 5. Україна у складі Російської та Австро-Угорської Імперій (друга пол. Хуііі - хіх ст.).
- •Тема 6. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.).
- •Змістовий модуль іі. Україна в хх – ххі ст. Розбудова незалежної держави
- •Тема 7. Українська національна революція
- •Тема 8. Міжвоєнний період історії українського народу
- •Тема 9. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами
- •Тема 10. Україна в роки Другої світової війни ( 1939- 1945 рр.).
- •Тема 11. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України в другій пол. 40-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Тема 12. Національно - державне відродження українського народу. Незалежна Україна в сучасному світі.
- •Тематика контрольних робіт Завдання 1. Зародження української державності. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство.
- •1. Походження і розселення слов’ян. Суспільний розвиток східнослов’янських племен.
- •Галицько-Волинське князівство – продовження традиції русько-української
- •Завдання 2. Українська державність у литовсько - польську добу .
- •1. Україна у складі Великого князівства Литовського. Політичний і правовий устрій Великого князівства Литовського і Руського.
- •2. Основні тенденції в розвитку суспільства у Великому князівстві Литовському, формування української народності. Причини занепаду литовсько-української державності.
- •Завдання 3. Початок козаччини
- •1. Виникнення та еволюція козацтва в Україні. Козацтво – як фактор державотворення.
- •2. Запорозька Січ – військово-політичне обєднання козаків. Соціально – економічний та військовий устрій Запоріжжя. Козацька символіка.
- •3.Державотворчі функції Запорозької Січі, її місце в історії української державності.
- •Завдання 5. Соціально-економичний і політичний розвиток українських земель у другій половині XVII – XVIII ст.
- •Завдання 7. Україна в умовах капіталістичної модернізації економіки (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •Криза феодально-кріпосницьких відносин. Проведення буржуазних реформ 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Український національний рух наприкінці хіх – початку хх ст. Виникнення українських політичних партій.
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Завдання 8. Державне відродження України в 1917 – на початку 1918 років
- •Завдання 9. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)
- •Завдання 10. Формування та утвердження радянського ладу в Україні (1920-ті роки)
- •Міжнародне і внутрішнє становище України на початку 20-х років. Утвердження радянського устрою в Україні в процесі утворення срср.
- •Україна в умовах нової економічної політики. Кризи неПу та їх наслідки.
- •Політика українізації.
- •Завдання 11. Соціально-економічний та політичний розвиток урср наприкінці 1920-х – 1930-ті рр.
- •Концепція планової економіки. Індустріалізація промисловості та її підсумки.
- •Політика суцільної колективізації та її наслідки в Україні. Голод 1932-1933 рр.
- •Суспільно-політичне життя українського народу в умовах тоталітарно-репресивного режиму влади.
- •Завдання 12. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)
- •Західноукраїнські землі під владою Польщі (1921-1939 рр.)
- •Діяльність політичних партій і рухів на Галичині та Волині.
- •Українське питання в Румунії і Чехословаччині.
- •Завдання 13. Україна в роки Другої світової війни (1939 -1945 рр.)
- •Завдання 14. Основні напрями та тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку урср у другій половині 40-х - 80-х рр.
- •Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років.
- •Україна в умовах десталінізації. Хрущовська „відлига”.
- •Наростання кризових явищ в економічному і політичному житті республіки (1965-1985 рр.). Дисидентський рух.
- •Завдання 15. Україна на шляху до суверенітету та державної незалежності. Політична система України на рубежі XX – XXI ст.
- •Шляхи національного відродження України.
- •Обставини та правові засади проголошення незалежності України. Конституційний процес.
- •Незалежна Україна у сучасному світі.
- •Список рекомендованої літератури
Методичні поради
Вивчення історії у вузі відрізняється від вивчення її у загальноосвітній школі:
По-перше, структурою курсу. У вищому учбовому закладі на відміну від середньої школи, вивчається не загальна, а політична історія України, особлива увага надається питанням становлення та розвитку державності. Це вимагає не просто знання тих чи інших історичних процесів і подій, а розуміння причин їх виникнення, політичної і економічної суттєвості як наслідок історичної діяльності різних суб'єктів політичного життя суспільства.
По-друге, матеріали курсу викладаються проблемно, висвітлюються ті чи інші погляди на різні історичні події. Сучасний період у розвитку нашої держави визначається поляризацією інтересів різних суспільних і політичних сил, які намагаються використовувати події минулого для аргументації своїх поглядів. При цьому оцінка історичних подій є вельми протилежна, звичними стали і прямі перекручення історичних фактів.
Кінцевою метою вивчення курсу є можливість виявити і зрозуміти деякі закономірності і специфічні особливості історії державотворення в Україні, навчитися самостійному орієнтуванню у політичних процесах сьогодення.
По-третє, в умовах існування великої кількості підручників, наукових публікацій посилюється роль аудиторних занять: лекцій, консультацій. Вони допомагають студентам краще орієнтуватися.
Досягнення кінцевої мети у вивченні курсу можливо при самостійній роботі студентів. Наша методична розробка ставить за мету допомогти студенту визначитися у обсягах та організації цієї роботи.
В лекції дається коротка загальна характеристика теми, визначаються основні напрямки її самостійного вивчення. В умовах жорсткої регламентації учбового часу, у своїй лекції викладач може зупинитися лише на найбільш важливих і складних питаннях, у яких студент не завжди може розібратися самостійно.
Тому дуже важливо і необхідно вести конспект лекцій. Доцільне попереднє знайомство з темою лекції по підручнику.
Радимо : не намагайтесь записувати все за викладачем - це неможливо.
Записувати треба головне : проблемні та суперечні питання, політичні оцінки подій. На них викладач завжди звертає увагу студентів.
Консультації Учбовим планом групові консультації передбачені лише безпосередньо перед іспитами. Але по бажанню студентів викладач може провести і позапланову консультацію. Окрім того, на кафедрі постійно надаються індивідуальні консультації викладачами, згідно графіку чергування.
Підсумковий контроль праці студентів:
У ПЕРШОМУ СЕМЕСТРІ – НАПИСАННЯ СТУДЕНТАМИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ І СПІВБЕСІДА З ВИКЛАДАЧЕМ ПО ТЕМАТИЦІ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ (Термін складання контрольної роботи – зимова установча сесія)
У ДРУГОМУ СЕМЕСТРІ – ІСПИТ ЗГІДНО З ПРОГРАМОЮ КУРСА ( при наявності перевіреної та зарахованої викладачем контрольної роботи)
У методичному посібнику ми даємо програму курсу (перелік основних учбових проблем з кожної темі, завдання для написання контрольної роботи і список рекомендованої літератури).
Крім того метою цієї розробки – є надання допомоги студентам заочної форми навчання в їх самостійній праці над контрольною роботою з курсу "Історія України".
Тему контрольної роботи студенти вибирають відповідно до номеру залікової книжки або студентського білету. Номер завдання визначається останньою або двома останніми цифрами шифру книжки.
Наприклад:
Завдання під № 1 обирається тими студентами, що мають дві останні цифри шифру залікової книжки 01, 21, 31 і т.д.; завдання № 2 – 02, 22, 32 і т.д. Завдання №№ 10-15 обирають студенти, номери яких закінчуються на 0, а також 11, 12, 13, 14, 15. Тобто завдання № 10 – 10, 20, 30 і т.д.; завдання № 11 – 11, 12 і т.д.
Виконана контрольна робота здається на кафедру в кінці першого учбового семестру для перевірки, яку викладач повинен зробити на протязі тижня. Після цього контрольна робота повертається студенту з візою та зауваженнями (якщо в цьому є потреба) викладача. При задовільній оцінці роботи студент повинен пройти співбесіду з викладачем-рецензентом. У випадку негативного відгуку, контрольна робота повертається для докорінної переробки. У цьому випадку новий текст роботи (разом з попереднім) або старий текст з необхідними доповненнями та поміткою "повторно" знову здається на перевірку.
Всі питання, що виникають при написанні контрольної роботи, вирішуються з викладачем під час групових та індивідуальних консультацій, які організуються кафедрою "Українознавства та політології".
Студенти, які не здали контрольної роботи і не мають задовільної оцінки, та не пройшли співбесіди з викладачем, до екзамену не допускаються.
Основні вимоги до контрольної роботи
1. В роботі необхідно використовувати матеріали рекомендованої літератури, яку підібрав сам студент.
2. Готуючись до написання контрольної роботи, студенти повинні перш за все ознайомитися з відповідними темами учбової літератури. Перелік спеціальної літератури дається після назви і плану кожної конкретної теми.
3. Робота виконується відповідно до варіанту. При цьому необхідно, не переписуючи текст з літературних джерел, розкрити коротко, але досить повно кожне з питань плану. В кінці кожного питання та роботи в цілому треба зробити відповідні висновки.
4. В тексті роботи не слід допускати надмірного цитування: слід пам'ятати, що цитувати треба найбільш важливі думки та висновки дослідників, що сама по собі цитата при всій своїй достовірності не завжди може бути аргументом.
5. На всі приведені в роботі цитати, фактичні та статистичні матеріали необхідно дати посилку на джерело інформації (науково-довідний апарат). Здебільшого вони розташовуються під рисою після основного тексту сторінки. Порядковий номер посилки ставиться у кінці цитати (вище рядка на половину висоту цифри). Посилки під рисою приводяться у порядку їх нумерації, при цьому слід вказати :
прізвище та ініціали автора, назву роботи, місце видання, номер тому, сторінку. Якщо використана стаття з журналу, то (крім прізвища та ініціалів автора, назви статті) вказується також назва журналу рік видання, його номер та сторінка.
НАПРИКЛАД :
1. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 2. - Київ, 1991. - С. 85.
2. Самарцев І. Чорносотенці на Україні (1905-1917) // Український історичний журнал. - 1992. - № 1. - с. 91.
6. В кінці контрольної роботи студент залишає свій особистий підпис та складає список використаної літератури, включаючи і ту, яку він цитував. Цей список оформлюється в алфавітному порядку по першій букві прізвища автора або по першій букві назви книги (при відсутності автора).
НАПРИКЛАД:
Винниченко В. Відродження нації. - Київ, 1990.
Хроника рабочего движения на Украине (1861-1899). - Киев, 1991 і т.д.
7. Контрольна робота виконується в учнівському зошиті (обсяг - 20-24 сторінки). Вона починається з назви теми і плану завдання, повинна бути охайно оформлена, написана грамотною літературною мовою, розбірливо. На титульному листі слід вказати предмет, по якому виконана контрольна робота, факультет, групу, шифр залікової книжки, прізвище, ім'я та по батькові. Всі сторінки треба пронумерувати і мати поля (З см) для зауважень рецензента. Також допускається набирати контрольну роботу на комп’ютері (формат А4).
Зразок оформлення титульного листа:
студента машинобудівного факультету
гр. ЗМБ П1-1, шифр 0478
Сергієчка Івана Володимировича.
Історія України
(Історія створення української державності)
Змістовий модуль І.
Історія України з найдавніших часів до початку ХХ ст.