2. Витоки державності, виникнення держави Київська Русь. Основні етапи становлення і розвитку давньоруської державності. Державно-політичний устрій Київської Русі, її суспільний лад. Внутрішня і зовнішня політика. Хрещення Русі та його історичне значення. Причини феодальної роздробленості та розпаду Київської Русі. Ії історична спадщина.

3. Галицько-Волинське князівство – продовження традиції русько-української

державності (перша половина XIII – друга половина XIV ст.). Державний та суспільний лад. Історична доля Галицько-Волинської держави.

Перед тим, як перейти до висвітлення історичних процесів, пов’язаних з життям слов’ян, слід зробити невеликий вступ до теми, вказати, що у І тис. н.е. на історичну арену центральної і східної Європи стрімко виходять слов’яни – одна з основних гілок давньоєвропейського населення, що усвідомили свою відмінність від інших, неслов’янських племен і народів. Зверніть увагу на те, що сучасні українці є однією з гілок історичного слов’янства, що велика кількість східнослов’янських племен проживала на теперішній українській землі.

Зазначте, що важливим питанням є проблема етногенезу і розселення слов’ян. Вкажіть, що першими про слов’ян писали грецькі, римські, готські вчені. Відомо, що Йордан підкреслював, що слов’яни походили від одного кореня і відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів.

Аналізуючи соціально-економічний та політичний розвиток східних слов’ян, скажіть, що доба VI-IX ст. в історії східних слов’ян характеризується глибокими якісними змінами, визріваннями та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли виникненню у ІХ ст. Давньоруської держави.

Переходячи до відповіді на друге питання, спочатку проаналізуйте історію племінних союзів, особливу увагу при цьому зверніть на полянський союз. Розкажіть про поступовий перехід цього народу до руської державності. Назвіть основні умови народження Київської Русі, як політичні, так і соціально-економічні. Визначіть основні ознаки існування державності у ранньосередньовічному суспільстві. Охарактеризуйте основні етапи розвитку давньоруської держави.

Зробіть повідомлення про перших київських князів, їх внутрішню і зовнішню політику. Головну увагу зосередьте на характеристиці правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Зазначте, що правління Володимира започаткувало новий етап в історії Київської Русі – період піднесення та розвитку. Проаналізуйте шлях Володимира до християнства, з чого він розпочався. Визначіть позитивні наслідки запровадження християнства.

Характеризуючи правління Ярослава, підкресліть, що всі свої зусилля він спрямовує на посилення єдності, централізацію держави, її європеїзацію. Посилаючись на свідчення літописців, зазначте, що він був не стільки князем-завойовником, скільки князем-просвітителем.

При характеристиці третього, останнього етапу розвитку Київської Русі, зазначте, що розпад великих імперій – закономірне явище у світовій історії, що ці процеси характерні для різних періодів людської цивілізації. Говорячи про початок феодальної роздробленості, зверніться до її причин; зверніть увагу на те, що ці причини носили як внутрішній, так і зовнішній характер, а також були як політичними, соціально-економічними, так і релігійними.

Закінчуючи роботу над другим питанням, зазначте, що одинадцять століть тому східні слов’яни створили свою першу державу, яку літописці називали Руською землею, а вчені-історики – Київською або Давньою Руссю. Варто зауважити при цьому про її велич, економічний, політичний та культурний розвиток.

Вивчаючи літературу до останнього питання зверніть увагу на те, що паралельно з появою нового об’єднуючого центру в районі Володимира і Суздаля, наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. навколо Галичини і Волині розпочинається процес формування нової держави – Галицько-Волинського князівства, лідери якого стають на шлях об’єднання південних руських земель. Але раніше, ніж розповісти про це, студенту потрібно розказати про складові цієї країни – Галичину та Волинь, їх самостійний розвиток.

Далі охарактеризуйте правління Романа Мстиславовича (1170-1205 рр.), який у 1199 р., сівши на Галицький престол, об’єднує Волинь і Галичину і створює нову політичну одиницю на карті Європи – Галицько-Волинське князівство. Згодом перейдіть до князювання Данила Галицького, його діяльності зі збирання південних руських міст, формування державного апарату, боротьбу з галицькими боярами, будівництво нових міст тощо. Зазначте, що важливим кроком діяльності Данила Галицького була боротьба з монголо-татарською навалою; назвіть конкретні кроки у цьому напрямку і результати втілення їх у життя.

Наприкінці проаналізуйте політику наступників Данила аж до 1340 р. – часу занепаду Галицько-Волинського князівства. Назвіть причини втрати державності на території сучасної України у 40-х рр. ХІV ст. Насамкінець, покажіть історичне значення Галицько-Волинського князівства.

Література:

Баран В. Давні слов’яни. – К., 1998.

Брайчевський М. Ю. Походження Русі. - К., 1968.

Грушевський М.С. Історія України-Русі. Т. 1. - К., 1991; Т.2. - К., 1992.

Залізняк Л. Від склавинів до української нації. – К., 2004.

Іванченко Р. П. Київська Русь: початки української держави. - К., 1995.

Крип΄якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990.

Крип΄якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. - К., 1984.

Котляр М. Ф. Данило Галицький. - К., 1979.

Моця О. П. Давньоруська народність // Укр.іст.журн .- 1990. - № 7.

Повість врем’яних літ. – К., 1990.

Політична історія України. . – К., 2001.

Прицак О. Походження Русі. Т. 1. - К. ,2004.

Рибалка І. К. Історія України. Т. 1. - Х., 1995.

Сергійчук В. Національна символика України. - К., 1992.

Таранець В. Арії. Слов’яни. Руси: Походження назв Україна і Русь. – Одеса, 2004.

Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. - К., 1992.