А

2. У коренях дієслів

д—дж	водити - воджу, проводжати	т—ч	платити — плачу
зд—ждж	їздити - їжджу, в'їжджати	п—тої	терпіти - терплю
3—ж	возити — вожу, вивожу	м—мл	громити - громлю
с—ш	висіти - вишу, вивішувати	ф—фл	графити - графлю
ст—щ	розмістити - розміщу, розміщувати	т—д	вести - водити, виводити
6-бл	любити - люблю, полюбляти	в—вл	ловити - ловлю, виловлювати

Примітка. Утрачається елемент ва у формі тепері--* шнього часу: купувати - купую, друкувати - друкує, марнувати - марнують, фарбувати - фарбую, готува­ти - готує (але: співати - співаю, ховати - ховаю, бува­ти - буваю, убивати - убиваю, відчувати - відчуваю).

3. У різних частинах мови:

д—ж городити - огорожа, погода - погожий,

переходити - перехожий, правда — справжній т—ч освіта — освічений, плата — сплачений

71 Примітки: 1. ж, ч, ш, щ, т(ь) у Д. та М. відмінках -І іменників ("ж. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся

зберігаються: діжці, книжці, дочці, юшці, квітці; не вріжся,

не морочся, радишся, зморщся, спиться.

2. Глухі приголосні основи перед дзвінкими збері­гаються: бороти - боротьба, молотити - молотьба, просити - просьба; так само і дзвінкі перед глухими: бабка, борідка, вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті.

3. Дієслово лити має форми з ял: зіллє, виллє, наллє, ллє, лляти та ін.

А. Пишемо з т: натхненний, натхненник, натхен-ня, зітхати (і спільнокореневі), хоча вони походять від слів дихати, надихати.

5. Пишемо транскрипція, хоча затранскрибувати.

Чергування голосних

1. о, е у відкритому складі часто чергується з і в закрито­му складі.

Чергування відбувається

а) при словозміні: Хар-ків — Хар-ко-ва, Київ — Кй-є-ва, сіл — се-ла, радість — ра-до-сті, бать-ків — бать-ко- во-го, сім — се-мй - сьома, Чернігів — Чер-ні-го-ва, кож-но-го — (у) кож-нім, кло-піт — кло-по-ту, ніс — не-се, кб-рінь — ко-ре-ня, міць — мб-ці;

б) при словотворенні: бу-дб-ва — будівник, зе-ло — зіл- ля, воля — віль-ний, нога — під-ніж-жя, кло-піт-лй- вий — кло-по-та-ння, сіль-ськйй — селянський, сім- сот — се-ми-річ-ний — сьд-мий.

1^1 Примітка. Деякі слова мають паралельні форми: ' брівка і бровка (край дороги, канави), клешня і клішня, хорт і хірт - стилістично нейтральні; народ і нарід, вільний і вольний - стилістично забарвлені.

Чергування не відбувається

1) при словозміні коли звуки о, е вставні або випадні: дерти - драти, перти — прати;

— в іменниках із суфіксами -ок, -очок, -оть, -ень, -ець

фонема о або е вживається в суфіксі перед нульовим закінченням і зникає перед закінченням із голосним: гурток — гуртка, кілок — кілочка, лікоть — лікті, травень - травня, кінець - кінця, але бюлетень — бюлетеня, дерен — дерну (дернина) хоча дерен — дерену (кизил);

— у непохідних іменниках типу: день — дня, вітер -вітру, сон — сну, але рот - рота, лоб - лоба, мох -моху, лев - лева;

2. у групах -ов-, -ор-, -ер- між приголосними в корені слів: вовк - вовка, товк - товкти, шовк — шовку, торг — торговельний, хорт - хорта, червоний - червень, смерть — смертельний, але погорда - погірдний;

3. у повноголосих звукосполученнях -єре-, -еле-, -оло-, -оро-: берег, дерева, ожеледь, велет, молот, голос, со­рок, боровся.

В

иняток становлять слова: моріг, оборіг, поріг, про­сторінь, сморід та форми Р. відмінку множини частини іменників (наголос на другий компонент): береза - беріз, борода - борід, борона — борін, ворота - воріт, го­лова - голів, долото — доліт, дорога - доріг, сторо­на - сторін;

4. у Р. відмінку множини віддієслівних іменників серед­нього роду на -ення: доручень, передбачень, сходжень;

5. коли о, е входять до складу префіксів:

воз- возвеличити роз- розпис без- безхліб'я

6) коли о, е входять до складу суфіксів:

-енк- Петренко

-очк- у садочку -тель- мислитель, цінитель -еньк- Сивенький

7. у словах іншомовного походження: атом, марафон, ма­ренго, том, фактор, фантом, чек, шеф;

8. у Р. відмінку множини іменників жіночого роду І відміни (істота - істот, межа - меж, установа - установ), а також в іменниках середнього роду віддієслівного по­ходження: значення - значень, відхилення - відхилень, твердження - тверджень;

9. в особових формах дієслів: виходь, дозвольте, ідеш, при­везеш;

10. в абревіатурах, складноскорочених словах: колгосп, неп, профком, радгосп, страйкком, торгпреда ін.;

11. в окремих іменах: Андрон, Артём, Євген, Мирон, Платон, Семён, Тадёй, Федот, Харитон, але Прокіп — Прокопа, Федір - Фёдора, Яків - Якова);

12. у присвійних прикметниках, утворених від власних імен на -ов, -ев (-єв): Серпухов - сёрпуховський, Крйчев -крйчевський, Колгуєв - колгуєвський;

13. у старокнижних словах: верховний, вирок, головний, за­кон, народ, основний, прапор, словник, але: табір - табо­ру, школа - шкіл, якір - якоря;

14. в окремих українських прізвищах (під впливом книжної мови): Артемдвський, Боровиковський, Голованівський,

Дідківський, Котляревський, Писаревський, Чабанівсь-кий, Чайковський та под.; 15) у наголошених кінцевих частинах складних слів - -вод, -воз, -нос, -роб, -лов: діловод, молоковоз, медонос, хлібо­роб, тигролов, але в частинах -хід, -ріг: пішохід - пішохо­дець, всюдихід — всюдихода (хоча скороход — скорохо­да), Козоріг — Козордга (сузір'я), носоріг — носорога.

Увага! Мелітополь — мелітопольський, Севастополь — севастопольський, Тирасполь — тираспольський Свід грец. слова «поліс» — місток — немає чергування.

Але: Бориспіль — Борисполя — борйспільський, Терно­піль — Тернополя — тернопільський ('від поле — піль).

е - перед м'яким приголосним та перед складом зєї и (що походить від давньоруського и): джерело, женити, т. нйця, учень, шести, щеміти;

о - перед твердим приголосним та складами з а, о, т и (що походить від давньоруського ы): бджола, жонатий, мий, його, копійок, учора, чого, чоло, чоловік, чохол, шостий, ыл.

3. Чергування в коренях дієслів:

а) о та а

з о — тривала, нерозчленована дія	за — повторювані
або одноразова, закінчена	багаторазова дія
гонити	ганяти
допомогти	допомагати
клонити	кланятися
котити	катати
кроїти	краяти
ломити	ламати
скочити	скакати
схопити	хапати
але не відбувається чергування
вимовити	вимовляти
заспокоїти	заспокбювамм
простити	прощати
установити	установлює.

У

б) е (невипадний) та і

е - у префіксальних дієсловах доконаного виду	1 - у префіксальних дієсловах недоконаного виду
вигребти викоренити випекти замести зберегти наректи причепити '	вигрібати викорінювати випікати замітати зберігати нарікати причіпляти й зачіпати

дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-) з наголосом на коре-мешміта в похідних від цих дієслів іменниках на -ння: бреха-ШШ - набріхувати - набріхування, завертіти - завірчува-«"* - завірчування, застебнути - застібувати - застібання, ят - очікувати - очікування, полоскати - виполіскува-- Фвюліскування, але: вивершувати - вивершування, по--^ч^гіти - потребування, прищеплювати - прищеплювання; - ■ випадний) та и перед л, р (у дієслівних коренях): - вислати - вистилати, беру - брати - вибирати, - замру - завмирати, стер - зітру - стирати, умер-■'. - умирати.

.

іня у з в може відбуватися, коли це не змінює зна-. увесь - ввесь, удар - вдар (дієслово), упасти -уночі - вночі, учений — вчений та ін.

у пишеться
речення перед •їй	У місті було свято; Увійшли до кімнати.
ясними	наш учений; залишились у сусіди
"еред в, ф і букво-ми льв, св, тв,	кинула у воду; сиджу у вагоні; зайшли у фойє; виникла у Львові; події у світі
и перед приго-	Це трапилося... у Батурині; Зустрів друга, учителя з Харкова.

Лині евфонічні чергування ї - в

в уживається
на початку речення перед голос­ним	В Охтирці працює мій товариш.
між голосними	Я живу в Одесі вже сім років.
Після голосного перед приголос­ним (крім в, ф, буквосполучень льв, св, хв та ін.)	Прийшла в місто весна

2. і — й

Чергування і з й може відбуватися, коли це не змінює зна­чення слова: імовірно - ймовірно, імення - ймення, іти — йти, ішлося - йшлося.

і пишеться
на початку речення	/ восени, і взимку бюджет не було затверджено; Ідуть осінні дощі.
між двома приголосними та після паузи перед приго­лосними	Минув і тиждень після звіту, і другий, а документи так і не було підготовлено.
й уживається
на початку речення перед голосним	Й уранці, й удень, і ввечері я не зміг відпочити.
між голосними	Школа й академія надіслали поздоровлення до ювілею.
після голосного перед при­голосним	Його ймення було мені відоме; Сьогодні й завтра завод не працюватиме.

Чергування не відбувається: 1. у з в:

а) у словах, у яких чергування може змінити значення: уда­ча, уклад, укладати, уникати, упливати, управа, уступ, уступати, усувати, ураження і вдача, вклад, вкладати, вникати, впливати, вправа, вступ, вступати, всувати, враження — з іншими значеннями;

б) у словах, які вживаються тільки з в, або тільки з у: взаєми- ни, взуття, влада, власність; удар (іменник), узбереж- жя, увага, указ, учень та ін., а також у похідних утворен- нях: взаємність, владар; уважний, ударний та ін.;

в) у власних назвах та словах іншомовного походження: Угор- щина, Удовенко, Ужгород, Умань, Урал; увертюра, ультима- тум, утопія та т.; Вдовенко, Владивосток, Врубель та ін.

Увага! У деяких власних назвах чергування можли­ве: Влас - Улас, Всевишній - Усевишній, Вседержи­тель — Уседержйтель. Україна - Вкраїна чергується тільки в поетичній мові.

2. і з й:

а) при зіставленні понять: Батьки і діти; Війна і мир; Дні і ночі; Живі і мертві;

б) перед словами, що починаються на й, є, ї, ю, я: Сьогодні і йому треба бути у школі; Іван і Ярина — друзі; Уночі і їхати будемо.

Розрізнення и та і

1. Чергування и з і:

висіти - повісити, дитина - діти, злипатися - зліпити, сидіти — сідати;

2. В основах незапозичених слів пишеться і:

а) там, де і чергується з о або е: жінка - женити, очікува- ти - чекати, прізвище - прозивати, прірва - прорива- ти, чільний - чоло, щілина — ущелина;

б) у суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий): теплінь, широчінь, височінь, глибінь, стрункіший, сухі- ший, гарячіший, свіжісінький, малюсінький;

в) відповідно до вимови після м'яких або пом'якшених: білий, літо, ніжний, піна, сіно, тісний.

3. В основах незапозичених слів пишеться и:

а) відповідно до вимови після твердих приголосних (и не чер- гується з о та е): виноград, кислий, приріст, пиво, тихий;

б) у відкритих складах -ри-, -ли-: бриніти (хоча бренька- ти), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, крихітний, кришити, стриміти, тривати, тривога, триножити, чорнобривий, глитати (але: гріти, дріботати, дріма- ти, зрікатися, зрілий, кріпацтво, тріщати).

4. Розрізняються суфікси:

а) -інн (я) з літерою і вживається у віддієслівних іменни- ках: везіння, волочіння, збайдужіння, кришіння, служін- ня, сушіння;

б) -инн (я) з літерою и вживається лише у збірних іменни- ках: баговиння, бурячиння, картоплиння, ластовиння, маковиння, шумовиння.

5. В абсолютному кінці слів після г, к, х пишеться и: дороги, завдяки, залюбки, навкруги, навпаки, по-батьківськи,

руки, скільки, тільки, трохи, шляхи, але у прикметниках та за­йменниках, що відповідають на питання які?, пишеться і: батьківські, високі, далекі, довгі, дорогі, сухі, тихі; усякі, такі.

6. Написання и та і після шиплячих

і пишеться
у деяких іменниках, прикметниках, дієсловах та похідних від них	вечірка, зачіска, жінка, кочівник, мишій, рижій, чільний, чіп, чіпець, чіпляти, чіт, чіткий, щілина, щіпка, щімкий, щільний, щітка, ящірка
у Р., Д. та М. відмінках однини іменників ж. та с. роду	мережі, очі, печі, ночі, речі, суміші
у Н. відмінку множини іменників, прикметників, числівників	вірші, гроші, дріжджі, ключі, ласощі, межі, очі, пестощі, рожі; гарячі, кращі, легші, рішучі, свіжі; двічі, перші, тричі
у прислівниках	мерщій, у віні, удвічі, уночі, утричі, чітко, навпочіпки, щімко
у дієсловах наказового способу 1-ї та 2-ї особи множини	біжімо, мовчімо, печімо, пишімо; біжіть, мовчіть, печіть, пишіть
и пишеться
у наказовому способі дієслова	бережи, мовчи, пиши, полощи
у дієприслівниках	відповідаючи, згадавши, їхавши, поспішавши, читаючи
у прислівниках типу	по-ведмежи, по-вовчи, по-заячи
у прийменнику та похідних	межи (між), межиріччя

Правопис префіксів

с-	пишеться лише перед глухими приголссішми к, ф, п, т, х - (КаФе «ГТТаХ»)	сконкретизувати, сформований, спи­тати, стверджувати, східці та ін.
3-	перед усіма іншими	зшитий, зігнорувати, зжитися, зцідити, зчеплення, зорієнтований, зсадити, зумйсно, зсохся, зцілити
зі-	коли корінь слова починається сполученням приголосних	зізнатися, зідрати, зіпсувати, зі­ставлення, зігнутий, зібгав, зім'яв, зів'яле, зіп'ялися тощо

Ніколи не змінюються префікси:

роз-	розшйтий, розчистити, розщеплений, розстелити, розстріл, розформована, розтуляють, розказувати, розпитав, розжитися, розхитати, розчинити МЛ Увага! Для милозвучності при збігу кореневих приголосних пишеться розі-: розіслати, розірвати
без-	безжурність, безшумно, безкорисливий, безперий, безчесність, безперервний, безформений, безтактність, безхарактерність
воз-	возз'єднання, возвеличувати (але: воскресіння, восхва­лити, воспрянути, восторжествувати, воселавити)
через-	черезплічник, черезсмужжя, черезсідельник
між-	міжміський, міжгалузевий, міжпортові, міжфіґурний, міжконтинентальний, міжсесійний, міжпланетні, міжщелепний
над-	надмірний, надприбуток, надзвичайно, надвечір'я, надбрів'я, надкусити, надпиляти, надпити
під-	підхвалювати, підповзти, підкинути, підштовхнути, піддати, підтрухнути (підгнити)
від-	відкладати, відтінювати, відтоптати, відхилився, відчистити
перед-		передплачувати, передсвятковий, передчасний
об-			обґрунтувати, обписати, обсаджувати, обтрушувати, обхлюпувати, обшити

Увага! Не належить до префікса частина нат- у сло­вах: натще (натщесерце), натхнення й похідних.

Слід розрізняти префікси пре-, при-, прі-, пере-:

пре- вживається переважно для утворення якісних при­кметників і прислівників найвищого ступеня ознаки: пре­поганий - препогано, премудрий - премудро, пречудовий -пречудово та ін., а також у словах: презирство, престол, преосвященний, преподобний;

при- вказує на ознаку дії наближення (приїжджати, прий­ти), приєднання (пришити, причепити); частковість (при­тулити, примружити); результат (приборкати, привабити), а також в іменниках та прикметниках на ознаку приналеж­ності чи причетності: Примор'я, Придністров'я, Приволжя, Приуралля, приміський, присадибний, привокзальний;

прі- вживається лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва, пріфікс (фр. - тверда ціна);

пере-вказує на повторність (перечитати, переміряти) або надмірність дії (переїсти, переспати); подолання (пе­ребути, перетерпіти); подолання відстані (перебігти, пере­пливти); подолання перешкоди (перестрибнути, перелізти), а також у словах: переконати, перешийок, переінакшувати, перешкода, перегородка та ін.

З

Запам'ятайте слова, що пишуться лише з пери-: перигей, перикард, периметр, перипетія, перископ, перистальтика, перистий, перитоніт, периферія, перифраза.

пре-	при-
президент, презент, прерогатива, пре­парат, прейскурант, престиж, преам­була, прелюдія, пресвітер, президія, преміювати, прем'єра, презентація, пре­тензія, прецедент, претендент, пре­вентивний, предикат, префектура, превалювати, преферанс, презумпція	приватний, привілей, при­четний, примати, примха, призер, непритомний, прин­цип, принаймні, прилад, приз­ма, присудок, притаманний, природа, пригода, приймак, приймач, прикмета

апам'ятайте слова, у яких пре- та при- є складовою ча­стиною кореня, а не префіксом

/. Іменникові суфікси

Суфікси	Приклади
-ир -ист -изм	після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и командир, проводир (але: ганчірка, п'ятірка) бандурист, кларнетист, таксист, фашист афоризм, бонапартизм, класицизм, стоїцизм, тероризм
-ір -іст -ізм	після решти приголосних - і банкір, вампір, пломбір ісламіст, лобіст, пацифіст, піаніст, спеціаліст, танкіст кальвінізм, конформізм, кубізм, плюралізм, фавізм, утопізм Примітка. В утвореннях від власне |у| українських коренів і після решти приголосних пишеться -ист, -изм: боротьбист, побутовизм, речовизм.
-їр -їст -їзм	після голосних пишеться ї конвоїр альтрг/їст, гобоїст, егоїст, копіїст атеїзм, героїзм, ламаїзм
Пишуться з и суфікси
-ник	гірник, дворушник, макетник, пожежник Г~7( Увага! У словах: алергік, історик, медик, *—' механік, прозаїк, стоїк, фізик, хімік пишеться и, і (0 відповідно до правил правопису іншомовних слів.
-івник -чик -щик	газівник, працівник, трудівник небіжчик бакенщик, волйнщик, денщик, прапорщик
-ич	у прізвищах Бабич, Гнідич, Зварич, Мотрин;
	в іменах по батькові Кузьмйч, Лукйн, Хомйн
		(збірні поняття - матеріал або продукт праці)
-ив(о) '	добриво, мєливо, мереживо, місиво, морозиво,
	паливо, печиво, прядиво, але марево (абстрактне
	поняття)

У словах (переважно з емоційно-неґативним відтінком), утворених від іменників усіх родів

-иськ (о) -ищ (е)	після приголосного пишеться и дівчисько, хлопчисько вогнище, звалище, згарище, селище, становище
-їськ (о) -їщ (е)	після голосного пишеться ї гноїсько побоїще

В іменниках середнього роду пишуться

-ИНН (я)	збірні поняття баговиння, ластовиння, павутиння, шумовиння
-інн (я)	утворені від дієслів із голосними основи и, і володіння, говоріння, голосіння, жаління, носіння, служіння, тяжіння, хотіння, хрустіння, шарудіння Г"7Ї Примітка. Цей суфікс мають і деякі -* збірні поняття, утворені від іменників на -інь: каміння, коріння.
-анн (я) -янн (я)	утворені від дієслів із голосним основи а (я) зростання, співання, сприяння
-енн (я)	віддієслівні іменники з наголосом на корені звернення, напруження, піднесення, порушення, розділення, удосконалення

ь

Після л перед н завжди пишеться ь

-альник	прибиральник, уболівальник
-ильник	будильник, лічильник, холодильник
-ільник	полільник
-альність	геніальність, розважальність

завжди пишеться також після кінцевого приголосного у словах із суфіксами

-аль	коваль, скрипаль
-ень	велетень, в'язень
-ець	мореплавець, переможець
-єць	австрієць, бельгієць
-ість	здатність, ніжність, першість, сліпучість,
-тель	вихователь, мучитель, цінитель

Написання суфіксів зменшено-пестливого забарвлення

	у прізвищах із літерами е (є)
-еньк (о, а)	Затенько, Краєнько, Сивенька

В іменниках жіночого роду, утворених від іменників та інших частин мови

	пишеться і в суфіксах
-івк (а)	дводюймівка, долівка, ножівка, частівка
-ївк (а)	гаївка, маївка, покоївка (після голосних)
	в окремих словах
-овк (а)	головка (капусти), духовка, замальовка

В іменниках чоловічого роду пишуться суфікси

із випадним о в непрямих відмінках -ок вершок, вінок, гайок, кілок, стручок, козирок, після м'якого приголосного з ь: деньок, пеньок

на ознаку професії, роботи, уподобань -ар байкар,вівчар, крамар, лікар -яр газетяр, маляр, тесляр, картяр

-анин

приналежність до місця, нації, становища горожанин, молдаванин, півничанин, сільчанин киянин, львів'янин, хуторянин

П7І Примітка. Суфікси -ович, -ич, -іч; -івн(а), ' [-ївн(а)]; -енк(о), [-єнк(о)] див. у розділі «Граматичні форми власних назв».