§2. Система 12.
В цій системі система керування не має центрального керуючого процесора, а любий модуль станції взаємодіє з іншими модулями, приєднуючись до них через цифрову комутаційну мережу (DSN), яка виконує функції комутаційного поля і середовища для обміну повідомленнями між модулями системи. Базова архітектура станції показана на рисунку 5.2. Станція містить цифрове комутаційне поле і термінальні модулі різного призначення. В кожному такому модулі є керуючий елемент ТСЕ, який містить логіку керування і пам’ять, при чому ТСЕ всіх модулів однакові.
Цифрове комутаційне поле забезпечує часову комутацію каналів і будується з однотипних пристроїв – цифрових комутаційних елементів. Комутаційний елемент має 16 однакових двонапрямлених комутаційних портів, в кожному з яких для передавання мови і даних доступні 30 часових каналів. Будь який з 30 каналів любого з 16 портів може бути з’єднаний з любим каналом цього ж або любого іншого порту. DSN містить комутатори доступу, в які включаються термінальні модулі, і групові комутатори.
Кількість комутаторів доступу і площин групової комутації залежить від кількості термінальних модулів і від навантаження станції.
Цифрове комутаційне поле Системи 12, використовується не тільки для передавання мови і даних, але і для зв’язку між програмними і апаратними засобами.
Рис.5.2. Структура станції S12
Програмне забезпечення такої системи розміщено в керуючих елементах.
Розглянемо роботу станції S12 на прикладі обслуговування внутрішнє станційного виклику. Абоненту А потрібно отримати зв’язок з абонентом В тієї ж станції. Коли абонент А знімає трубку, його виклик станції детектується тим модулем аналогових абонентських ліній, в який ввімкнена лінія абонента А, та керуючим елементом цього модуля. Керуючий елемент передає через комутаційне поле повідомлення відповідному додатковому керуючому елементу АСЕ, який визначає стан лінії абонента А, після чого до лінії під’єднується приймач цифр, і абонент А отримує через DSN від блоку службових комплектів акустичний сигнал „відповідь станції”, який припиняється після набору першої цифри. Прийнятий номер передається в АСЕ для аналізу. Якщо цей номер не містить помилки, абонент В ідентифікується і номер модуля в який ввімкнена його лінія передається в АСЕ абонента А. Якщо набраний номер мітить помилку, абонент А отримує мовне повідомлення або акустичний сигнал. ТСЕ абонента А запитує з’єднання, ТСЕ абонента В перевіряє стан лінії абонента В, а потім визначає маршрут з’єднання через DSN. Передавання викликаю чого сигналу абоненту В забезпечує його ТСЕ, а абоненту А забезпечується передавання сигналу „контроль відсилки виклику”. Коли абонент В відповідає, через DSN встановлюється сквозний розмовний тракт. При відбої одного з абоентів відповідний ТСЕ детектує стан „трубка покладена” і через АСЕ руйнує з’єднання.
§3 Система ewsd компанії Siemens.
Перша цифрова АТС системи EWSD була встановлена в 1981 році в ПАР. Структурна схема станції наведена на рисунку 5.3.
Рис.5.3 Структурна схема EWSD
Основні функції взаємодії з оточенням стації виконують цифрові абонентські блоки DLU і лінійні групи LTG. Комутаційне поле SN має структуру „Час-Простір-Час” і будується з каскадів часової комутації і каскадів просторової комутації. Пристрої керування підсистемами вирішують незалежно один від одного практично всі задачі, які виникають в контрольованій кожним з них зоні. Наприклад, пристрої керування лінійними групами займаються прийманням цифр, реєстрацією вартості телефонних розмов, нагляду і іншими функціями, а для системних функцій таких як вибір маршруту їм потрібна допомога координатного процесора СР. Для між процесорного зв’язку в комутаційному полі встановлюються з’єднання 64 Кбит/с таким самим чином, як і з’єднання між абонентами.
Цифрові абонентські блоки DLU обслуговують аналогові абонентські лінії ISDN, стики V5.1/V5.2 і установчі телефонні станції, можуть знаходитись безпосередньо на телефонній станції або бути видаленими. При необхідності використовується модуль Shelter DLU, який призначений для встановлення в приміщенні. DLU виконується в двох модифікаціях – компактна версія, розрахована на ввімкнення від 30 до 160 абонентських ліній, і стандартна версія, яка обслуговує від 160 для 944 абонентських ліній. Для підключення DLU до EWSD використовують чотири тракти 2048 Кбіт/с.
Лінійні групи LTG формують інтерфейс з комутаційним полем SN для абонентських ліній, які підключаються до LTG через цифрові абонентські блоки DLU, для цифрових з’єднувальних ліній і ліній первинного доступу ISDN, які під’єднуються до LTG безпосередньо, і для аналогових з’єднувальних ліній, які підключаються через перетворювач-мультиплексор SC-MUX. Хоча абонентські і з’єднувальні лінії використовують різні системи сигналізації, лінійні групи LTG представляють сигнально незалежний інтерфейс з комутаційним полем, що сприяє, гнучкості введення додаткових або модифікованих систем сигналізації і незалежності програмного забезпечення в координатному процесорі від системи сигналізації. Швидкість передавання бітів у всіх багатоканальних шинах (магістралях), які з’єднують лінійні групи і комутаційне поле, складає 8192 Кбіт/с або 128 каналів зі швидкістю 64 Кбіт/с кожний. Кожна лінійна група під’єднується до обох площин дубльованого комутаційного поля і вміщує слідуючи функціональні одиниці: груповий процесор, груповий перемикач GS або розмовний мультиплексор SPMX, інтерфейс з комутаційним полем LIU, сигнальний комплект SU для акустичних сигналів, багаточастотної сигналізації, набору DTMF і тестового доступу.
Комутаційне поле SN складається з каскадів часової і просторової комутації. Кількісною характеристикою каскаду часової і просторової комутації є кількість багатоканальних шин 8Мбіт/с. З’єднувальні шляхи через часові і просторові каскади утворюються з допомогою керуючих пристроїв комутаційної групи у відповідності з інформацією, яка поступає від координаційного процесору СР. При максимальній конфігурації SNдо нього під’єднують 504 лінійні групи, і воно може обслуговувати навантаження інтенсивністю до 25200 Ерл. Комутаційне поле завжди дубльоване (площини 0 і 1), причому для кожного виклику з’єднання створюється одночасно в обох площинах, так що у випадку відмови завжди є резервне з’єднання.
Координаційний процесор СР керує базою даних, а також конфігурацією і координаційними функціями, такими як керування всіма програмами, керування станційними і абонентськими даними, обробка інформації для маршрутизації, вибору шляху і врахування вартості, зв’язок з центром технічної експлуатації, обробка тривожної інформації, приймання повідомлень про помилки, аналіз результатів контролю і повідомлень про помилки, локалізація помилок і їх нейтралізація, а також функції інтерфейсу людина-машина.
Блоки електроживлення станції працюють в двох режимах: 48 В або 60 В постійного струму. Відмітимо, що саме компанія Siemens відповідальна за перехід „нашого” стандарту 48 В до стандарту 60 В, який існує і сьогодні.