6. Законодавча ініціатива та законодавчі пропозиції

Розробка проектів законів здійснюється за правом визначеним законом, за дорученням ВРУ, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. ВРУ може доручити розробку проекту закону або його структурної частини комітету або тимчасовій спеціальній комісії ВРУ, а також КМУ. Розробка законопроекту про державний бюджет є обов’язком КМУ.

Законодавча ініціатива – це офіційне внесення до парламенту уповноваженим суб’єктом законопроекту або законодавчої пропозиції. Законопроект та законодавча пропозиція є двома основними формами реалізації права законодавчої ініціативи. Під законопроектом розуміється текст майбутнього закону з усіма його атрибутами

Поправка – це внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту.

В Україні правом законодавчої ініціативи у ВРУ володіють органи та особи визначені ст. 93 КУ, до них віднесені: Президент України, народні депутати, КМУ, Національний банк України.  Коло суб’єктів законодавчої ініціативи визначене в ст. 93 КУ є вичерпним і це означає, що будь-яка інша особа або орган можуть в ініціативному порядку розробляти законопроекти або законодавчі пропозиції, але вносяться вони до ВРУ лише визначеними КУ суб’єктами права законодавчої ініціативи. Наявність у суб’єкта права законодавчої ініціативи означає, що ВРУ зобов’язана розглянути внесений ним законопроект або законодавчу пропозицію. КУ суттєво обмежує коло суб’єктів права законодавчої ініціативи при перегляді КУ та внесенні до неї змін і доповнень. Так, законопроект про внесення змін до КУ може бути поданий до ВРУ ПУ або не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу ВРУ.

Законопроекти та законодавчі пропозиції вносяться на ім’я ВРУ та супроводжуються пояснювальною запискою, в якій обґрунтовується необхідність прийняття даного законопроекту.

7. Розгляд законопроекту у Верховній Раді України

Законодавча пропозиція чи законопроект після внесення до ВРУ реєструється в апараті ВРУ.

Обговорення законопроекту на пленарних засіданнях ВРУ здійснюється в ході 3-х читань. При першому читанні обговорюються основні положення законопроекту. При цьому ВРУ заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є*.

За наслідками обговорення в першому читанні ВРУ може прийняти рішення про: 1* прийняття законопроекту за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання; 2* відхилення законопроекту; 3* повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання…; 4*опублікування законопроекту у визначеному Верховною Радою друкованому засобі масової інформації для всенародного обговорення...

Друге читання полягає в постатейному обговоренні законопроекту та внесенні депутатами пропозицій, поправок.

Під час другого читання законопроекту ВРУ здійснює постатейне голосування. На голосування ставиться окремо кожна стаття законопроекту. Завершується друге читання прийняттям ВРУ рішення про: 1* прийняття законопроекту в другому читанні та доручення головному комітету підготувати його до третього читання; 2*прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому; 3* прийняття законопроекту в другому читанні за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей та направлення їх головному комітету на доопрацювання з наступним поданням законопроекту на повторне друге читання; 4* повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

Третє читання проводиться з метою внесення редакційних поправок, узгодження структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами. Третє читання законопроекту завершується прийняттям ВРУ рішення про: 1* прийняття закону в цілому і направлення його на підпис Президенту України; 2* перенесення голосування щодо законопроекту в цілому у зв'язку із прийняттям рішення про перенесення розгляду законопроекту або до подання Кабінетом Міністрів України проектів актів, прийняття яких передбачено в законопроекті, що розглядається; 3* схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум; 4* відхилення законопроекту.

За рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів* відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів апарату Верховної Ради.