7.4. Стратегічні зміни в організаційній культурі

Загальновизнано, що зміна організаційної структури особливо впли­ває на зміну організаційної культури. Причому ці зміни повинні відпо­відно адаптуватися до неї.

Розрізняють такі складові організаційної культури:

• ідеологія організації, яка визначає її статус у суспільстві, став­лення до працівників і клієнтів;

• цінності, на яких ґрунтується організація і які належать до цілей її існування чи засобів досягнення цих цілей;

• норми і правила поведінки, які визначають взаємовідносини і правила "гри" в організації;

• мікроклімат, який існує в організації і проявляється в тому, яка атмосфера в організації і як її колектив взаємодіє із зовнішнім середовищем;

• процедури та ритуали, що пов'язані з проведенням в організації певних церемоній, стимулюванням або відповідними стягнення­ми тощо.

Організаційна культура представляється двома групами. Першу гру­пу складають завдання інтеграції внутрішніх ресурсів і зусиль, а саме:

• створення спільної мови і єдиної, зрозумілої для всіх термінології;

• створення механізму наділення владою і позбавлення прав та закріплення відповідного статусу за членами організації;

• встановлення норм, що регулюють неформальні відносини між особами різних статей;

• морального кодексу поведінки працівників.

Змістовний модуль 7. Стратегічні зміни на підприємстві та їх типи.

До другої групи відносяться ті завдання, які організації доводиться вирішувати в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем (вироблення місії, цілей і засобів їх досягнення).

Як бачимо, організаційна культура може сприяти розвитку організа­ції, надихати працівників на виконання своїх обов'язків та ін.

7.5. Типи стратегічних змін

Виконання стратегії передбачає здійснення необхідних змін, які б могли поліпшити результати діяльності організації, збільшити її конку­рентоспроможність.

З цього приводу Г. Кіндрацька, проявивши свої новаторські здіб­ності, справедливо підкреслює, що запорукою американського бізнесу став вибір одного з трьох типів стратегічних змін - реінжиніринг, ре­структуризація чи нововведення (рис. 18).

Реінжиніринг, що трактується українським законодавством як інже­нерно-консультаційні роботи та послуги, представляє фундаментальне переосмислення та радикальну перебудову ділових процесів з метою досягнення істотного їх поліпшення. Реінжиніринг, головно, застосову­ється у трьох випадках:

• коли організація перебуває у стані глибокої кризи;

• коли поточний стан організації можна визнати задовільним, але прогнозовані тенденції є несприятливими;

• коли самовдоволені успіхом організації ставлять за мету перемо­гти конкурентів.

Процес реінжинірингу передбачає виконання таких етапів:

• формування бажаного образу та цілей організації;

• створення моделі та існуючих видів її діяльності;

• розробка нової моделі певного виду діяльності;

• впровадження розробленої моделі.

Змістовний модуль 7. Стратегічні зміни на підприємстві та їх типи.

Формування бажаного образу та цілей організації створюється під час розробки стратегії організації. Правильний вибір цілей забезпе­чує правильне визначення напрямів, які можуть бути істотно поліп­шені і є особливо пріоритетними.

Створення моделі існуючих видів діяльності організації має завдан­ням у натурі відобразити основні господарські процеси в їхній взає­модії з середовищем організації і на цій основі, відстеживши всі "за" і "проти", вдосконалити процес, який поліпшить реалізацію задуму.

Розроблення нової моделі виду діяльності передбачає перепроекту­вання вибраних господарських процесів шляхом створення більш ефективних робочих процедур, формування нових функцій персона­лу, визначення обладнання, програмного забезпечення, тестування нової моделі, виконаної у певному масштабі.

Впровадження розробленої моделі в практику дає результати за умо­ви розумного "стикування" переходу від "старого до нового".

Реструктуризація організації - це проведення комплексу організа­ційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури, форми власності, організаційно-правової форми організації з метою досягнення поставлених цілей.

Реструктуризація організацій може здійснюватися шляхом злиття організацій, виділення окремих структур­них підрозділів з утворенням на їх основі нових юридичних осіб, ство­рення державної холдингової компанії з дочірніми підприємствами, лік­відації чи перепрофілювання організації. Прикладом може бути посліде- вність проведення реструктуризації виробничого об'єднання (рис. 19) .

Змістовний модуль 7. Стратегічні зміни на підприємстві та їх типи.

При цьому критерієм визначення варіанту реструктуризації може бути ступінь освоєння нових ринків, рівень специфічних виробничих знань і технологій (можливість освоєння науково-технічних знань під­розділом, який переходить на випуск нової продукції).

Нововведення розглядають як процес створення таких нових техно­логій чи товарів, які найкраще задовольняють потреби споживачів.

Тільки завдяки нововведенню організація може досягти значного успіху, хоча воно не раз супроводжується ризиком. Загалом конкуренто­спроможна організація повинна прагнути до контролю над технологіями, які суттєво впливають на якість її продукції та обсяг продажу; освоєння хоча б однієї нової технології, яка в майбутньому була б вирішальною для завоювання ринку.