- •Міністерство освіти і науки України
- •Практична робота № 1
- •Діагностика та індексація горизонтів
- •Практична робота № 3-4
- •Теоретична частина
- •Забарвлення грунтів
- •Хід роботи
- •Структура грунту
- •Хід роботи
- •Гранулометричний склад грунту
- •Класифікація механічних елементів ґрунту за їх величиною
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Хід роботи
- •Діагностика гранулометричного складу сухим методом
- •Діагностика гранулометричного складу грунту мокрим методом
- •Стан грунту
- •Хід роботи
- •Новоутворення
- •Біологічні новоутворення:
- •Хід роботи
- •Скипання
- •Лабораторна робота №1
- •1. У зважений алюмінієвий бюкс поміщають відважені на аналітичних вагах 10 г повітряно-сухого грунту, просіяного через сито з отвором 1мм.
- •Теоретичні відомості
- •А) Визначення капілярної вологоємності (кв) і швидкості капілярного підняття
- •Б) Визначення водопроникності ґрунту
- •В) Визначення повної вологоємності ґрунту (пв)
- •Г) Визначення найменшої вологоємності ґрунту (нв)
- •Д) Визначення максимальної водовіддачі ґрунту (мвв)
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Іі. Якісне виявлення вмісту карбонатів
- •Контрольні запитання
- •0,4Н розчин k2g2o7 у розведеній (1:1) н2so4;
- •0,2Н розчин солі Мора;
- •0,2% Розчину карбонату натрію;
- •1. З підготовленого для визначення гумусу грунту беруть наважку на аналітичній або електронній вазі. Величина її залежить від вмісту гумусу в грунті, і чим його більше, тим менша наважка:
- •3. Вливають у колбу з грунтом з бюретки точно 10мл 0,4н розчину k2Cr2o7, розчиненого в розведеній (1:1) сірчаній кислоті. Вміст обережно перемішують круговими рухами колби.
- •Гумус у різних типах грунтів неоднаковий і його характер визначається рядом умов і факторів:
- •Головні складові частини гумусу мають різну розчинність, тому їх можна розділити, екстрагуючи відповідними реактивами. Використовуючи послідовно водну та лужну витяжки, можна виділити:
- •А) Вивчення властивостей фульвокислот
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Одержання колоїдів гумусу
- •2.Вивчення здатності колоїдів до дифузії
- •3.Визначення знаку заряду ґрунтових колоїдів
- •4.Електролітична коаґуляція ґрунтових колоїдів (на прикладі колоїдів гумусу)
- •5.Вивчення взаємної коагуляції ґрунтових колоїдів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Визначення механічної поглинальної здатності грунту.
- •2. Визначення фізичної поглинальної здатності
- •3.Визначення хімічної поглинальної здатності
- •4. Визначення фізико-хімічної поглинальної здатності
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1. Насичення ґрунту різними катіонами:
- •Вивчення фільтраційних властивостей ґрунту, насичених різними катіонами:
- •3. Визначення характеру поверхні ґрунту.
- •Визначення реакції середовища ґрунту:
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •А. Ваговий метод визначення вмісту карбонатів у ґрунті Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
5.Вивчення взаємної коагуляції ґрунтових колоїдів
Взаємна коагуляція - це взаємодія протилежно заряджених колоїдів. Вони можуть коагулювати лише при суворо визначених співвідношеннях. Оскільки величина заряду ґрунтових колоїдів значною мірою залежить від реакції середовища, то зміни останньої будуть впливати і на взаємну коагуляцію. Співвідношення, при яких наступає взаємна коагуляція колоїдів, називається зоною коагуляції.
У ґрунтах, як відомо, трапляються найрізноманітніші співвідношення колоїдів і різні значення рН. Мета даної роботи – ознайомитись зі взаємною коагуляцією золів гумусу й гідрату окису заліза[Fe(OH)3] та впливом змін рН на взаємну коагуляцію.
У 9 чистих пробірок градуйованою піпеткою наливають визначену кількість (згідно з таблицею 2) золей гумусу та Fe(ОН)3.
Вміст пробірок збовтують і через 5-10 хвилин відмічають зону коагуляції такими ж позначками, що і при електролітичній коагуляції.
У 2-у випадку дослід проводиться аналогічно, але після доливання золю гумусу в пробірки з крапельниці додають по 1-2 краплі 0,1 н NаОН, а потім доливають золь Fe(ОН)3. Через 5-10 хвилин після збовтування встановлюють зону коагуляції .
У 3-у випадку після доливання золя гумусу в кожну пробірку з крапельниці додають по 1-2 краплі 0,1 н розчину НСІ, а потім Fe(ОН)3 і через 5-10 хвилин після змішування встановлюють зону коагуляції. Дані результати заносять у таблицю2.
Таблиця 2.
№ пробірки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Гумус, мл |
1,8 |
1,6 |
1,4 |
1,2 |
1 |
0,8 |
0,6 |
0,4 |
0,2 |
Fe(OH)3, мл |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1 |
1,2 |
1,4 |
1,6 |
1,8 |
1. Зона коагуляції золей |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. При підлуговуванні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. При підкисленні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закінчуючи дослід, використовують таблицю і встановлюють наявність зсуву зони коагуляції при підлуговуванні і підкисленні.
Роблять висновки.
Контрольні запитання
Що таке колоїди?
Які типи колоїдів містяться у ґрунті? Приклади.
Які причини стійкості колоїдів проти коагуляції?
Які вам відомі види колоїдів стосовно води?
Як виділити колоїди з ґрунту?
Який заряд мають колоїди ґрунту?
Що таке електролітична коагуляція, поріг коагуляції? Від чого вона залежить.
Що таке взаємна коагуляція?
Зони коагуляції. Від чого вони залежать?
Лабораторна робота №8
Тема: Якісне визначення видів поглинальної здатності грунтів.
Мета: Якісно визначити поглинальну здатність грунтів.
Обладнання: Зразки грунтів, розтерті та просіяні крізь сито з отворами 1 мм: піщаного (супіщаного), дерново-підзолистого і суглинистого (глинистого) чорнозему, штативи, фільтри, скляні лійки Ø 8см – 2шт; скляні лійки Ø 5см -2шт; конічні колби на 100мл-2шт; пробірки в штативах – 6шт.
Реактиви: 1н розчин КСІ, 1н розчин (NH4)2CO3, : 0,1 н розчин НСІ; 4% (NH4)2C2O4, 5% розчин ВаСІ2, глиниста суспензія - 200 мл, метилова синь - 50 мл, розчин 1% NaH2РО4 - 50 мл.; магнезіальна суміш MgCl2 + NH4Cl + NH4OH в крапельниці; оксалат амонію в крапельниці.