- •Міністерство освіти і науки України
- •Практична робота № 1
- •Діагностика та індексація горизонтів
- •Практична робота № 3-4
- •Теоретична частина
- •Забарвлення грунтів
- •Хід роботи
- •Структура грунту
- •Хід роботи
- •Гранулометричний склад грунту
- •Класифікація механічних елементів ґрунту за їх величиною
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Хід роботи
- •Діагностика гранулометричного складу сухим методом
- •Діагностика гранулометричного складу грунту мокрим методом
- •Стан грунту
- •Хід роботи
- •Новоутворення
- •Біологічні новоутворення:
- •Хід роботи
- •Скипання
- •Лабораторна робота №1
- •1. У зважений алюмінієвий бюкс поміщають відважені на аналітичних вагах 10 г повітряно-сухого грунту, просіяного через сито з отвором 1мм.
- •Теоретичні відомості
- •А) Визначення капілярної вологоємності (кв) і швидкості капілярного підняття
- •Б) Визначення водопроникності ґрунту
- •В) Визначення повної вологоємності ґрунту (пв)
- •Г) Визначення найменшої вологоємності ґрунту (нв)
- •Д) Визначення максимальної водовіддачі ґрунту (мвв)
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Іі. Якісне виявлення вмісту карбонатів
- •Контрольні запитання
- •0,4Н розчин k2g2o7 у розведеній (1:1) н2so4;
- •0,2Н розчин солі Мора;
- •0,2% Розчину карбонату натрію;
- •1. З підготовленого для визначення гумусу грунту беруть наважку на аналітичній або електронній вазі. Величина її залежить від вмісту гумусу в грунті, і чим його більше, тим менша наважка:
- •3. Вливають у колбу з грунтом з бюретки точно 10мл 0,4н розчину k2Cr2o7, розчиненого в розведеній (1:1) сірчаній кислоті. Вміст обережно перемішують круговими рухами колби.
- •Гумус у різних типах грунтів неоднаковий і його характер визначається рядом умов і факторів:
- •Головні складові частини гумусу мають різну розчинність, тому їх можна розділити, екстрагуючи відповідними реактивами. Використовуючи послідовно водну та лужну витяжки, можна виділити:
- •А) Вивчення властивостей фульвокислот
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Одержання колоїдів гумусу
- •2.Вивчення здатності колоїдів до дифузії
- •3.Визначення знаку заряду ґрунтових колоїдів
- •4.Електролітична коаґуляція ґрунтових колоїдів (на прикладі колоїдів гумусу)
- •5.Вивчення взаємної коагуляції ґрунтових колоїдів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Визначення механічної поглинальної здатності грунту.
- •2. Визначення фізичної поглинальної здатності
- •3.Визначення хімічної поглинальної здатності
- •4. Визначення фізико-хімічної поглинальної здатності
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1. Насичення ґрунту різними катіонами:
- •Вивчення фільтраційних властивостей ґрунту, насичених різними катіонами:
- •3. Визначення характеру поверхні ґрунту.
- •Визначення реакції середовища ґрунту:
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •А. Ваговий метод визначення вмісту карбонатів у ґрунті Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
Іі. Якісне виявлення вмісту карбонатів
Із зразка беруть невелику кількість грунту, переносять у порцелянову чашку. На грунт з піпетки капають кілька крапель 10% хлористоводневої кислоти. При наявності карбонатів відбувається реакція:
СаСО3+2НСl=СаСl2+СО2↑+Н2О
Вуглекислий газ виділяється у вигляді бульбашок (грунт "шипить"). Кислоту додають до припинення виділення бульбашок СО2. За інтенсивністю виділення вуглекислого газу і кількістю використаної хлористоводневої кислоти роблять висновок про більший чи менший вміст карбонатів.
IIІ. Якісний аналіз водної витяжки.
1.Виявлення хлоридів.
Із відфільтрованої рідини відливають близько 5 мл у пробірку, куди додають декілька крапель нітратної кислоти і по краплях –
0,1 М розчин аргентуму нітрату.
Аргентум нітрат взаємодіє з хлоридами за рівнянням:
NaCl + AgNO3 = AgCl↓ + NaNO3
Аргентум хлорид випадає у вигляді осаду. Реакція ця дуже чутлива. Випадання білого сироподібного осаду свідчить про наявність хлоридів у кількості десятих часток процента і більше. Якщо вміст хлоридів становить кілька сотих часток процента, то осад не випадає, але виразно помітна опалесценція розчину. Поява слабкої опалесценції свідчить, що у грунті незначна кількість хлоридів (тисячні частки процента).
2. Виявлення сульфатів.
5 мл водної витяжки відливають у пробірку, додають декілька крапель розчину хлоридної кислоти і 2-3 мл 20% розчину барій хлориду. Розчин у пробірці нагрівають до кипіння. При наявності сульфатів відбувається така реакція:
Na2SO4 + BaCl2 = 2NaCl + BaSO4↓
Барій сульфат випадає в осад у вигляді білого дрібно-кристалічного осаду. Утворення білого осаду свідчить про вміст сульфатів у кількості декількох десятих часток процента і більше. Сильна біла каламуть свідчить про кілька сотих часток процента сульфатів у грунті. Слабка каламуть помітна лише на чорному фоні,появляється, якщо вміст сульфатів – тисячні частки процента.
3. Виявлення нітратів.
На скло переносять 1-2 краплі фільтрату водної витяжки і по краплях додають розчин дифеніламіну у сульфатній кислоті. При наявності нітратів розчин забарвлюється у синій колір.
4. Виявлення кальцію.
10 мл фільтрату водної витяжки наливають у пробірку, підкислюють 1-2 краплями 10% розчину НСl і додають 5 мл 4% оксалату амонію. За наявності кальцію відбувається така реакція:
CaCl2 + (NH4)2C2O4 = CaC2O4 ↓+ 2NH4Cl
Білий осад оксалату кальцію свідчить про вміст кальцію в кількості від десятих часток процента до декількох одиниць. Якщо вміст кальцію соті і тисячні частки процента, то спостерігається не поява осаду, а легке помутніння розчину.
IV. Якісний аналіз хлоридно-кислої витяжки.
Залишок на фільтраті від фільтрування водної витяжки скляною паличкою переносять у колбу, де міститься початкова наважка грунту. В колбу наливають 50 мл 10% хлоридної кислоти. Вміст колби кілька разів збовтують протягом 1-2 хв., потім відстоюють 5 хв. і фільтрують.
Виявлення феруму.
До 2-3 крапель фільтрату додають 2-3 краплі калій гексаціаноферату (III) K3[Fe(CN)6]. За наявності йонів феруму (II) з’являється темно-синій осад (турбулева синь):
3Fe2+ + 2[Fe(CN)6]3- = Fe3[Fe(CN)6] 2↓
Для визначення йонів феруму (III) до 2-3 крапель досліджуваного фільтрату додають 1-2 краплі розчину NH4SCN. За наявності йонів феруму (III) розчин забарвлюється в червоний колір:
Fe3+ + nSCN- [Fe(SCN)n]3-n
До 2-3 крапель досліджуваного розчину фільтрату додають 1-2 краплі K4[Fe(CN)6]. За наявності йонів Fe3+ появляється синій осад (берлінська блакить).
4Fe3+ + 3[Fe(CN)6]4- = Fe4[Fe(CN)6] 3↓
Виявлення сульфатів і кальцію.
Хлоридну витяжку, що залишилась, відфільтровують у колбу через лійку з паперовим фільтром. Із загальної маси фільтрату відбирають в одну пробірку 5 мл фільтрату, а в іншу – 10 мл і проводять якісне визначення сульфатів і кальцію, як це описано вище. Результати якісного аналізу записують у робочий журнал за запропонованою схемою (табл.2.2). Наявність компонента позначають знаком (+), а відсутність - мінус (-).
Таблиця 2.2. Результати якісного аналізу грунту
Харак-терис-тика грунту |
СО32- |
Водна витяжка
Cl- SO4 NO3 Ca2+ |
Хлоридна витяжка
Fe2+ Fe3+ SO4 Ca2+ |
|
|
|
|