- •Міністерство освіти і науки України
- •Практична робота № 1
- •Діагностика та індексація горизонтів
- •Практична робота № 3-4
- •Теоретична частина
- •Забарвлення грунтів
- •Хід роботи
- •Структура грунту
- •Хід роботи
- •Гранулометричний склад грунту
- •Класифікація механічних елементів ґрунту за їх величиною
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Хід роботи
- •Діагностика гранулометричного складу сухим методом
- •Діагностика гранулометричного складу грунту мокрим методом
- •Стан грунту
- •Хід роботи
- •Новоутворення
- •Біологічні новоутворення:
- •Хід роботи
- •Скипання
- •Лабораторна робота №1
- •1. У зважений алюмінієвий бюкс поміщають відважені на аналітичних вагах 10 г повітряно-сухого грунту, просіяного через сито з отвором 1мм.
- •Теоретичні відомості
- •А) Визначення капілярної вологоємності (кв) і швидкості капілярного підняття
- •Б) Визначення водопроникності ґрунту
- •В) Визначення повної вологоємності ґрунту (пв)
- •Г) Визначення найменшої вологоємності ґрунту (нв)
- •Д) Визначення максимальної водовіддачі ґрунту (мвв)
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Іі. Якісне виявлення вмісту карбонатів
- •Контрольні запитання
- •0,4Н розчин k2g2o7 у розведеній (1:1) н2so4;
- •0,2Н розчин солі Мора;
- •0,2% Розчину карбонату натрію;
- •1. З підготовленого для визначення гумусу грунту беруть наважку на аналітичній або електронній вазі. Величина її залежить від вмісту гумусу в грунті, і чим його більше, тим менша наважка:
- •3. Вливають у колбу з грунтом з бюретки точно 10мл 0,4н розчину k2Cr2o7, розчиненого в розведеній (1:1) сірчаній кислоті. Вміст обережно перемішують круговими рухами колби.
- •Гумус у різних типах грунтів неоднаковий і його характер визначається рядом умов і факторів:
- •Головні складові частини гумусу мають різну розчинність, тому їх можна розділити, екстрагуючи відповідними реактивами. Використовуючи послідовно водну та лужну витяжки, можна виділити:
- •А) Вивчення властивостей фульвокислот
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Одержання колоїдів гумусу
- •2.Вивчення здатності колоїдів до дифузії
- •3.Визначення знаку заряду ґрунтових колоїдів
- •4.Електролітична коаґуляція ґрунтових колоїдів (на прикладі колоїдів гумусу)
- •5.Вивчення взаємної коагуляції ґрунтових колоїдів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Визначення механічної поглинальної здатності грунту.
- •2. Визначення фізичної поглинальної здатності
- •3.Визначення хімічної поглинальної здатності
- •4. Визначення фізико-хімічної поглинальної здатності
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1. Насичення ґрунту різними катіонами:
- •Вивчення фільтраційних властивостей ґрунту, насичених різними катіонами:
- •3. Визначення характеру поверхні ґрунту.
- •Визначення реакції середовища ґрунту:
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •А. Ваговий метод визначення вмісту карбонатів у ґрунті Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
3.Визначення знаку заряду ґрунтових колоїдів
Для характеристики властивостей колоїдів ґрунту дуже важливо знати знак заряду ґрунтових колоїдів. Визначити його допомагає метод капіляризації:
У невеличкі склянки вливають по 10-15 мл золю Fе(ОН)3 і золю гумусу.
У кожну склянку опускають смужку фільтрувального паперу шириною 3 см і довжиною 15-20 см так, щоб вона занурилась у золь на 1-2 см.
Спостерігають за поведінкою колоїдів гумусу і Fе(ОН)3.
Різницю в підйомі по фільтрувальному папері можна пояснити тим, що пори паперу у воді набувають від’ємний заряд, тому від’ємно заряджені колоїди будуть підійматись по капілярах паперу, а позитивно заряджені затримуватимуться (коагулюють завдяки втраті заряду) і, накопичуючись, забиватимуть капіляри фільтрувального паперу.
4.Електролітична коаґуляція ґрунтових колоїдів (на прикладі колоїдів гумусу)
Однією з найважливіших властивостей ґрунтових колоїдів є їх властивість переходити із золю в гель і навпаки (коагуляція і пептизація). Коагуляція може бути викликана різними причинами – дією електролітів, висушуванням, замерзанням, дією електролітів із протилежним знаком та ін.
Електролітична коагуляція – це перехід колоїдої системи зі стану золю в гель під впливом електроліту. Коагуляцію електролітів викликає іон електроліту, протилежний за знаком заряду колоїдної міцелі. Ґрунтові колоїди гумусу мають від’ємний заряд, тому при взаємодії з електролітами вони будуть коагулювати під дією катіонів (якщо електроліт Al2(SO4)3,то Al+3 - катіон ).
Механізм коагуляції зводиться в загальному до нейтралізації заряду колоїдних міцел. Електролітична коагуляція колоїдів має важливе значення – агрономічні властивості ґрунту головним чином залежать від стану ґрунтових колоїдів.
Мінімальна концентрація електроліту, при якій наступає коагуляція даного золю, називається порогом коагуляції. Енергія коагуляції залежить від валентності іону і від атомної маси відповідного хімічного елементу, реакції середовища, фракційного складу гумусу.
Мета даної частини роботи – визначити поріг коагуляції золів грунтових колоїдів гумусу:
У 4 пробірки поміщають по 2 мл золя і доливають туди ж по 2 мл розчину одного з шести (FeCl3; CaCl2; MgCl2; KCl; NaCl: HCl) електролітів: у І-у пробірку 2 мл 1н розчину, у ІІ-у – 2 мл 0,1 н розчину;III-ю - 2 мл 0,01н розчину; у IV-у - 2 мл 0,001н розчину. Таким чином, отримаєм 24 пробірки чотирьох концентрацій шести електролітів.
Помістивши в пробірки золі ґрунтових колоїдів і доливши туди певного електроліту(FeCl3; CaCl2; MgCl2; KCl; NaCl: HCl) чотирьох концентрацій, вміст енергійно перемішуємо і ставимо у штатив для відстоювання.
Через 5-15 хвилин (у залежності від температури) відмічають наявність коагуляції колоїдів у пробірках. Результати дослідження заносять у таблицю 1.
Таблиця 1.
Електроліти |
Номер пробірки і концентрація електроліту |
|||
№ 1, 1 н |
№ 2, 0,1 н |
№ 3, 0,01 н |
№ 4, 0,001 н |
|
FeCl3 |
|
|
|
|
CaCl2 |
|
|
|
|
MgCl2 |
|
|
|
|
KCl |
|
|
|
|
NaCl |
|
|
|
|
HCl |
|
|
|
|
Умовні позначення: – відсутність коагуляції,
+ лише опалесценція,
++ пластівці в зваженому стані,
+++ осад і світла рідина над ним.
Робимо висновки про поріг коагуляції колоїдів гумусу і коагулюючу дію різних електролітів.