3. Ревізія розрахунків оплати праці працівників охорони здоров’я.

Найбільшу питому вагу у витратах установ охорони здоров’я займають видатки на оплату праці, тому при проведенні ревізії установи необхідно ретельно перевірити використання цих коштів.

Витрати на оплату праці в кошторисах бюджетних установах охорони здоров’я вираховуються відповідно до штатного розкладу кількості працівників, їх місячних посадових окладів, надбавок і розцінок.

Кошти на заробітну плату по лікарні плануються окремо по лікарському, середньому, молодшому та адміністративно-господарському персоналу, тому перевірка правильності здійснення планування проводиться окремо по персоналу який підлягає тарифікації у відповідності з тарифікаційними списками та по персоналу, який не підлягає тарифікації і видатки по якому плануються виходячи із штатного розкладу.

Тарифікаційні списки повинні бути підписані членами тарифікаційної комісії і прикладені до кошторису.

Належну увагу необхідно приділити правильності розрахунку чисельності працівників на початок та кінець року, їх середньорічну кількість (число ставок), середню ставку заробітної плати.

Також необхідно перевірити правильність підвищення посадових окладів медичних працівникам у зв’язку із наявністю кваліфікаційної категорії, при цьому необхідно врахувати те, що оплата праці лікарям-працівникам за кваліфікаційну категорію проводиться по тій спеціальності, по якій присвоєна категорія. У випадках коли в окремих регіонах не вистарчає лікарів, як виняток, дозволяється робота лікарям за сумісництвом до двох ставок за основною посадою.

Дозвіл на роботу за сумісництвом керівникам установ охорони здоров’я може бути надано завідуючими облздороввідділом не більше як на половину ставки заробітної плати, при умові виконання роботи за сумісництвом поза часом основної роботи.

В процесі ревізії правильності оплати сумісництва медичних працівників в різних установах необхідно одержати дані про час їх роботи, та провести зустрічну звірку годин роботи по основній посаді та години їх роботи за сумісництвом в обох установах, чи не збігаються години їх роботи за сумісництвом , що призводить до незаконної оплати невідпрацьованого часу.

Після перевірки видатків по штатному фонду заробітної плати слід перевірити видатки по нештатній чисельності працівників за всіма статтями видатків, де використані кошти на оплату їх заробітку.

4. Ревізія розрахунків оплати праці працівників органів державної влади.

Під час ревізії фінансово-господарської діяльності органів державного управління глибокій перевірці підлягає використання коштів на заробітну плату. При проведенні цієї роботи необхідно керуватися наступними законодавчими актами:

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35 “Про умови оплати працівників апарату органів державної виконавчої влади та інших органів”, зі змінами та доповненнями, затверджено шкали співвідношень посадових окладів державних службовців до мінімального розміру заробітної плати. В залежності від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків встановлюються посадові оклади державних службовців.

Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю (постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.94 №855 ). Відповідно до статті 33 Закону України “Про державну службу” надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:

Понад 3 роки – 10 відсотків; Понад 5 років – 15 відсотків; Понад 10 років – 20 відсотків;

Понад 15 років – 25 відсотків; Понад 20 років – 30 відсотків; Понад 25 років – 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно зі статтею 35 цього Закону державним службовцям до щорічної відпустки (30 календарних днів) надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів(без нарахування допомоги на оздоровлення за ці дні).

Преміювання керівників органів державної виконавчої влади та інших органів, їх заступників, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням вищестоящих органів державної виконавчої влади у межах наявних коштів на оплату праці.

Перевіряється утримання податків із заробітної плати працівників та перерахування їх до бюджету, а також відрахування до державних цільових фондів. Перевіряється стан бухгалтерського обліку розрахунків по оплаті праці та достовірність фінансово-бухгалтерської та статистичної звітності.

Методика перевірки використання коштів на оплату праці державним службовцям аналогічна як і в інших галузях бюджетної сфери діяльності.