3. За характером мито буває:

• сезонне – мито, яке використовується для оперативного регулювання зовнішньої торгівлі продукцією сезонного характеру, перш за все с./г-ї. В основному термін їх дії не може перевищувати декількох місяців на рік, і на цей період дія звичайного митного тарифу по цих товарах призупиняється;

• антидемпінгове – мито, яке використовується у випадку ввезення на територію країни товарів за ціною більш низькою, ніж їх нормальна ціна в експортуючій країні, якщо такий імпорт наносить збитки місцевим виробникам подібних товарів або перешкоджає організації і розширенню виробництва таких товарів;

• компенсаційне – мито, яке стягується з імпорту тих товарів, при виробництві яких прямо чи опосередковано використовувались субсидії, якщо їх імпорт наносить шкоду національним виробникам таких товарів.

В основному всі особливі види мита використовуються країною або в односторонньому порядку з чисто захисною метою від спроб недобросовісної конкуренції з боку її торгових партнерів, або ж як відповідний засіб на дискримінаційні й інші дії, що притісняють інтереси країни, з боку інших країн та їх союзів.

Введенню особливих видів мита в основному передує розслідування, яке проводиться за дорученням уряду або парламенту конкретних випадків зловживань становищем на ринку з боку торгових партнерів. В процесі розслідування проводяться двохсторонні переговори, визначаються позиції, розглядаються можливі пояснення виниклої ситуації і робляться інші спроби вирішити суперечки політичним шляхом. Введення особливого мита в основному стає крайнім засобом, до якого вдаються країни, коли всі решта способів владнати торгові суперечки вичерпані.

4). За походженням:

• автономне – мито, яке вводиться на основні односторонніх рішень органів державної влади. В основному рішення про введення митного тарифу приймається у вигляді закону парламентом держави, а конкретні ставки мита встановлюються відповідним відомством (за звичай міністерством торгівлі, фінансів або економіки) і одобрюються урядом;

• конвенційне (договірне) – мито, яке встановлюється на базі двохсторонньої або багатосторонньої угоди, такої як ГАТТ, або угоди про митний союз;

• преференційне – мито, яке має більш низьку ставку порівняно із звичайним діючим митним тарифом, яким оподатковуються товари на основі багатосторонніх угод на товари походженням з країн, що розвиваються.

З 1971 року діє Загальна система преференцій, яка передбачає значне зниження імпортних тарифів розвинутих країн на імпорт готової продукції з країн, що розвиваються. Україна, як й інші країни, з імпорту з країн, що розвиваються не стягує мито взагалі.

5). За типом ставок:

• постійні – митний тариф, ставки якого одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватись в залежності від обставин. Більшість країн світу мають тарифи з постійними ставками;

• змінні – митний тариф, ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках (при зміні рівня світових або внутрішніх цін, рівня державних субсидій). Такі тарифи досить рідке явище, але використовуються, наприклад, в Західній Європі в рамках єдиної сільськогосподарської політики.