- •Затверджено на засіданні ради університету:
- •Лабораторна робота №2 алкани
- •Лабораторна робота № 3 алкени
- •Дослід 4. Одержання ацетиленіду міді (I)
- •Лабораторна робота № 4 арени
- •Лабораторна робота № 5
- •Дослід 1. Нітрування нафталіну
- •Дослід 2. Сульфування нафталіну
- •Дослід 3. Властивості алізарину
- •Дослід 4. Одержання фенолфталеїну
- •Лабораторна робота № 6 гідроксисполуки
- •Дослід 5. Взаємодія етиленгліколю та гліцерину з гідроксидом міді (іі)
- •Дослід 6. Властивості фенолу
- •Лабораторна робота № 7 оксосполуки Дослід 1. Окислення формальдегіду (якісні реакції на альдегіди):
- •Дослід 2. Відношення ацетону до гідроксиду міді (іі)
- •Дослід 3. Взаємодія альдегідів і кетонів із гідросульфітом натрію
- •Лабораторна робота № 8 карбонові кислоти Дослід 1. Властивості оцтової кислоти:
- •Дослід 2. Одержання складних ефірів:
- •Дослід 3. Властивості щавлевої кислоти:
Лабораторна робота № 7 оксосполуки Дослід 1. Окислення формальдегіду (якісні реакції на альдегіди):
а) аміачним розчином гідроксиду срібла
Спочатку добре вимивають пробірку. Для цього в пробірці обережно кип’ятять 1-2 хв. близько 5 мл 10%-го розчину , а потім кілька разів миють її дистильованою водою. У вимитій пробірці готують аміачний розчин гідроксиду срібла : до 2...3 мл 1%-го розчину додають по краплях при струшуванні 5%-й розчин аміаку доти, поки не розчиниться осад, який спочатку утворився. Надлишок аміаку у розчині знижує чутливість реакції. До одержаного безбарвного розчину додають 1 мл 40%-го розчину формальдегіду й опускають пробірку на кілька хвилин у водяну баню з температурою води 60...70оС. На стінках пробірки поступово виділяється шар срібла у вигляді дзеркала, іноді срібло виділяється у вигляді темного осаду.
Після закінчення досліду відразу ж миють пробірку 20%-ним розчином азотної кислоти, і розчин, що утворився, зливають у спеціальну склянку.
б) гідроксидом міді (ІІ)
До пробірки з 40%-им розчином формальдегіду додають 2 мл 10%‑го розчину і при струшуванні по краплях 2%-й розчин до утворення незникаючої зависі. Верхню частину рідини нагрівають до закипання. Блакитний колір змінюється на жовтий (осад), а потім на червоний (осад).
Дослід 2. Відношення ацетону до гідроксиду міді (іі)
Повторюють попередній дослід, але замість формальдегіду беруть ацетон.
Дослід 3. Взаємодія альдегідів і кетонів із гідросульфітом натрію
У дві пробірки наливають по 1 мл насиченого розчину NaHSO3. При енергійному перемішуванні у першу пробірку додають 10 крапель формальдегіду, в другу 10 крапель ацетону. При охолодженні пробірок у стакані з льодом випадає білий кристалічний осад. Якщо осад відразу не утворюється, то викликають кристалізацію потиранням скляної палички по стінках пробірки.
Дослід 4. Кольорова реакція на альдегіди з фуксинсірчистою кислотою
У пробірку наливають 1 мл розчину фуксинсірчистої кислоти і додають кілька крапель 10%-го розчину формальдегіду. Вміст пробірки енергійно перемішують. Через деякий час у пробірці з’являється червоно-фіолетове забарвлення. Потім у пробірку доливають 0.5 мл концентрованої – фіолетове забарвлення змінюється на синє.
Лабораторна робота № 8 карбонові кислоти Дослід 1. Властивості оцтової кислоти:
а) Взаємодія з магнієм і з оксидом міді (II)
У пробірку наливають 1-2 мл оцтової кислоти, додають трохи металевого магнію і закривають пробірку прямою газовідвідною трубкою з відтягнутим кінцем. Через деякий час підпалюють газ, що виділяється.
До 0,1 г оксиду міді (II), вміщеного в пробірку, доливають 1-2 мл оцтової кислоти, потім пробірку обережно нагрівають. Звертають увагу на колір розчину.
б) Взаємодія з карбонатом натрію
До кількох крапель 10%-го розчину карбонату натрію доливають кілька крапель концентрованої оцтової кислоти.