Тема 6. Ринок і продукція План

1. Загальна характеристика ринку.

2. Продукція, як результат діяльності виробничих систем.

3. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства.

4. Матеріально-технічне забезпечення виробництва.

Актуальність теми: у процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага, тобто продукцію. Ви як майбутні економісти повинні мати уявлення про продукцію, вимірники та показники обсягу продукції, здійсню маркетингові дослідження щодо попиту на продукцію тощо.

Міждисциплінарний зв'язок: тісно пов’язана з макро- та мікроекономікою, маркетингом, організацією виробництва тощо.

Література:

1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 3-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006. – 528 с., іл.

2. Економіка підприємств. Навчальний посібник. / Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. – К.: Львів: - 2001 – 298 с.

3. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 580 с.

4. Економіка підприємства: теорія і практикум (За редакцією доц.. Міценко Н.Г., доц.. Ященко О.І.): Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 688.

1. Загальна характеристика ринку.

Загальна характеристика ринку, його складових елементів та структури.

Загальні та локальні принципи саморегуляції і поведінки суб’єктів ринку.

Дотримання етичних норм поведінки в бізнесі. (реферат)

2. Продукція, як результат діяльності виробничих систем.

Продукція – це результат ви­робництва у матеріальній, духовній та інтелектуальній сферах, який вимі­рюється переважно у натуральному і грошовому вираженні.

На виробничому підприємстві продукція — це сукупність вироблених підприємством готових виробів і виконаних послуг (робіт). До послуг, які відносять до складу продукції, на виробничому підприємстві включають:

- доведення до повної готовності виробів інших підприємств (на­різка скла, розкрій тканин);

- модернізація та ремонт обладнання на замовлення зі сторони;

- вартість ремонту тари на замовлення та інші послуги виробни­чого характеру.

Не включається в готову продукцію виробничого підприємства:

- вартість продукції, що не відповідає стандартам;

- вартість відходів виробництва;

- вартість продукції, отриманої по бартеру;

- вартість послуг усіх видів транспорту, виручка магазинів, їда­лень, клубів, гуртожитків та інших непромислових підрозділів, що є на балансі промислового підприємства.

Вимірниками обсягу продукції в натуральному виразі є конкретні фізичні одиниці - штуки, тонни, метри, метри квадратні, пари тощо. У практиці пла­нування та обліку обсягу продукції іноді використовують умовно-натуральні (наприклад, умовні банки консервів - туби, умовні листи шиферу, сто літрів - дали) і подвійні натуральні показники (наприклад, обсяг виробництва ста­левих труб може вимірюватись тоннами та метрами, тканин - погонними і квадратними метрами).

Номенклатура – це укрупнений перелік найменувань виробів із зазначенням кодів за кожним найменуванням згідно із загальнодержавним статистичним класифікатором продукції.

Асортимент – сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками. Розрізняють повний, груповий і внутрішньо груповий асортимент.

До основних показників промислової продукції належать:

- Валова продукція;

- Товарна продукція;

- Реалізована продукція;

- Чиста продукція;

- Нормативна вартість обробки.

Валова продукція характеризує загальний обсяг виробництва, тобто об­сяг виготовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за пев­ний (плановий) період у незмінних (порівняльних) цінах:

ВП=ГВ+НФ+Р+(НЗВк – НЗВп)

де ГВ - готові вироби;

НФ - напівфабрикати;

Р — вартість робіт (послуг);

НЗВк, НЗВп — залишки незавершеного виробництва на кінець і початок періоду.

Валовий оборот - загальний обсяг робіт і продукції, що виготовлені на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для влас­них цілей чи для реалізації на сторону) за певний (плановий) період.

Товарна продукція - частина валової продукції, призначена для реалі­зації за межі підприємства. Вимірюється в діючих оптових цінах підприєм­ства і порівняльних цінах (станом на 1 січня певного року).

Товарна продукція відіграє важливу роль у внутрішньовиробничих і на­родногосподарських розрахунках. На її основі визначають очікувані обсяги реалізації та прибутки підприємства, розраховують показники собівартості (витрати на гривню товарної продукції, рентабельність продукції, виробничу потужність та ін.):

ТП = ВП – ВЗС – ДС – ∆НЗВ,

де ВЗС — внутрішньозаводське споживання (використання продукції на цілі підприємства);

ДС - вартість давальницької сировини (сировини, яка отримана від замовників продукції);

∆НЗВ - зміна залишків незавершеного виробництва на кінець періоду порівняно з тими, що були на початок періоду.

Реалізована продукція – це частина товарної продукції, яка або оплаче­на, або відвантажена, залежно від дати, яка наступила раніше. Показник реалізованої продукції відображає підсумкові результати діяльності під­приємств, що виявляються в реальному надходженні готової продукції в господарський обіг.

Обсяги реалізованої продукції визначаються в грошо­вому вимірі, без вартості внутрішньозаводського обороту. Показник реалізованої продукції сприяє встановленню тісних зв'язків виробника зі спожи­вачем, змушує краще враховувати вимоги до кількості, якості, термінів по­стачання продукції, створює додаткові передумови для систематичного оновлення номенклатурі виробів.

Реалізована продукція важливий фондоутворюючий показник: залеж­но від його величини здійснюється формування економічних фондів. Плано­вий обсяг реалізованої продукції підприємство використовує для оцінки ви­конання ним зобов'язань щодо постачання продукції замовникові згідно з договорами.

Взаємозв'язок між товарною і реалізованою продукцією зображений у вигляді формули:

РП = ТП + Зтп_поч - Зтп_кін ,

де Зтп_поч – залишки товарної продукції на початок періоду;

Зтп_кін - залишки товарної продукції на кінець періоду.

Чиста продукція - вартісний показник діяльності підприємства, ком­панії або галузі у сфері матеріального виробництва, що характеризує вартість новоствореного продукту:

ЧП = ТП – МВ – А_оз

де МВ – матеріальні витрати на виробництво;

А_оз – амортизація основних засобів.

Умовно-чиста продукція - додаткова вартість, створена на підпри­ємстві, але з врахуванням амортизаційних відрахувань:

УЧП = ЧП + Аоз,

Нормативно-чиста продукція - частина ціни виробу, яка включає ос­новну й додаткову заробітну плату з відрахуваннями на соціальні заходи і нормативний прибуток.

Нормативна вартість обробки розраховується для продукції, виго­товленої з давальницької сировини, включає всі витрати на обробку цієї си­ровини і доведення її до готового вигляду, а саме:

- заробітну плату робітників з відрахуваннями на соціальні заходи;

- загальноцехові витрати;

- загальногосподарські витрати;

- нормативний прибуток.

Нормативна вартість обробки одержується як добуток нормативної вар­тості обробки одного виробу і-го виду (НВОі) і кількості виготовлених ви­робів і-го виду (Qі):

НВО = НВОі × Qі,

НВОі = З’ВРі + ЦВі + Пі,

де З’ВРі – заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова з відрахуваннями на соціальні заходи) на одиницю виробу і-го виду, грн.;

ЦВі – загально цехові витрати на одиницю виробу і-го виду, грн.;

ЗВі – загальногосподарські витрати на одиницю виробу і-го виду,;

Пі – нормативний прибуток, що припадає на одиницю виробу і-го виду, грн.