- •Міністерство освіти і науки україни
- •Національна металургійна академія україни
- •Бобилєв в.П., іванов і.І., пройдак ю.С.
- •Методологія та організація наукових досліджень
- •Методологія та організація наукових досліджень.
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за напрямом «Металургія» (лист № 1.4/18-г-700 від 28.03.08 р.)
- •Загальні відомості щодо науки, наукових досліджень, кадрів та установ
- •Особливості науки
- •1.2. Наука як система знань
- •. Наукові дослідження, їх особливості і класифікація
- •1.4. Наукові установи і кадри
- •2. Вибір теми і формулювання задач наукових досліджень
- •2.1. Обгрунтування теми наукових досліджень
- •. Складання техніко – економічного обгрунтування науково – дослідної роботи
- •. Робота з науково – технічною інформацією
- •3. Методи теоретичних досліджень
- •3.1. Методологія теоретичних досліджень
- •3.2. Моделі досліджень
- •Математичні методи аналізу
- •3.3.1. Аналітичні методи досліджень
- •3.3.2. Аналітичні методи досліджень з використанням експерименту
- •3.3.3. Ймовірносно – статистичні методи досліджень
- •3.3.4. Етапи системного аналізу
- •3.3.5. Принципи оптимізації технічних систем
- •3.3.6. Аналітична оптимізація об’єкту досліджень
- •3.3.7. Пошукові методи оптимізації технічних об’єктів та систем
- •3.3.8. Методи системного аналізу
- •Вихідні дані до транспортної задачі
- •Вихідні дані до задачі про склад сировини
- •Вихідні дані до задачі планування виробництва
- •4. Методи експериментальних досліджень
- •4.1. Методологія експерименту
- •4.2. Співвідношення аналізу і експерименту
- •4.3. Оцінки характеристик змінних об’єкту
- •. Кореляційний аналіз дослідних даних
- •Апроксимація експериментальних даних
- •Основний експеримент
- •4.6.1. Факторний експеримент за планами першого порядку
- •Факторний експеримент другого порядку
- •5. Методи прогнозування
- •. Класифікація методів прогнозування
- •. Аналіз часових рядів
- •. Методи експертних оцінок
- •6. Методи пошуку нових технічних рішень
- •6.1 Загальні методи та прийоми рішення технічних задач
- •Евристичні методи і прийоми
- •6.3. Способи генерування альтернативних варіантів технічних рішень
- •Винахідницька робота
- •7.1. Об’єкти винахідницького права
- •7.3. Оформлення винаходу
- •7.3.1. Вимога єдності винаходу
- •7.3.2. Склад заявки на отримання патенту
- •7.3.3. Формула винаходу
- •. Об’єкти винаходу – “пристрій”, “спосіб”, “речовина”
- •8. Представлення результатів і організація наукової роботи
- •8.1. Складання звіту про ндр
- •. Опублікування наукових матеріалів
- •. Усне представлення результатів досліджень
- •. Керівництво науковим колективом
- •Література
- •Додатки
- •Значення нормованої функції Лапласа
- •Значення критерію Стьюдента
- •Відсоткові точки χ2 – розподілення
- •Ентальпія газів, кДж/м3
- •49005, М. Дніпропетровськ, а/с 493
Загальні відомості щодо науки, наукових досліджень, кадрів та установ
Особливості науки
Наука – це система знань про об’єктивні закони природи, суспільства і мислення, яка виражається у точних категоріях та має складну структуру. Вона безперервно розвивається, створюється і перетворюється в продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей і установ. Процес накопичення таких знань називається науковим пізнанням.
Наука являє собою вид розподілу праці в суспільстві і виконує певні функції:
- соціальної пам’яті, тобто накопичення, збереження та трансляції знань та досвіду попередніх поколінь і епох;
- гносеологічну (пізнавальну), що забезпечує необхідні знання для вирішення проблем суспільства;
- нормативну, що встановлює, організує та регулює відносини між науковими структурами за допомогою системи норм, правил етики;
- комунікативну, що реалізується за допомогою наукової мови як зрозумілого та важливого засобу спілкування;
- аксіологічну (ціннісну), що формує у суспільстві ціннісні орієнтації, які спрямовують результати наукових відкриттів на благо людства;
- креатину (творчу), що реалізується за допомогою створення інтелектуального потенціалу людства;
- виховну, що дозволяє підвищити рівень освіченості суспільства.
Процес пізнання включає елементи чуттєвого пізнання та форми мислення. До елементів чуттєвого пізнання відносяться відчуття, сприйняття, уявлення, представлення. Формами мислення є абстрактне та логічне.
Науковий пошук завжди спрямований на підвищення рівня знань, відкриття нових законів природи та суспільства, пов’язаний з новими ідеями. Він передбачає застосування різних методів наукових досліджень, призводить до узагальнень і виконується у декілька стадій, які укрупнено можна розділити на два етапи – емпіричний та теоретичний.
Проміжною стадією між цими етапами є постановка проблеми, тобто, визначення того що є невідомим і потребує доведення; формулювання питання, що відображає основний зміст проблеми, та обґрунтування його правильності та важливості для науки; виокремлення конкретних завдань, послідовність їх вирішення та методи, що при цьому застосовуються.
Науковий пошук у кожному зі своїх наступних циклів ґрунтується на досягненнях попередніх і рухається від отримання та накопичення фактів, їх класифікації за різними критеріями до аналізу наукового фактажу, усвідомлення суті явища, формулювання теоретичних положень щодо кількісних та якісних проявів його, а від розробки теорії до практичних рекомендацій щодо впливу на це явище, до перевірки цієї теорії.
Вплив науки на виробництво виявляється в зростанні продуктивності праці, створенні нових машин, матеріалів і технологій, поліпшенні експлуатаційних показників, надійності і довговічності продукції, зниженні її собівартості. Особливостями сучасної науки є наступні:
- лавиноподібний розвиток науки. Кількість наукових знань зростає практично за законом експоненти. Через 10 ÷ 15 років ця кількість подвоюється. Тільки за останні 30 років отримано біля 75% від об’єму знань, що придбало людство за всю свою історію. Лавиноподібний характер розвитку виявляється і в створенні нових напрямів в науці, проблем, видів. Виникає дерево науки, з’являються нові науки на стиках традиційних галузей – біофізика, математична економіка, біогеохімія та інші.
- рентабельність науки. Наука є самою ефективною галуззю. Впровадження наукових розробок у виробництво дає прибуток в середньому від 3 до 10 гривень на гривню витрат.
- скорочення строків між науковою розробкою і реалізацією на виробництві.
Взаємини науки і виробництва виявляються в наступному:
- більшість сучасних виробництв і технологій виникли завдяки науці. Це атомна енергетика, хімічні технології, у тому числі, полімерних матеріалів, отримання надтвердих матеріалів, напівпровідників, лазерні технології та інші;
- сучасне виробництво потребує неперервного удосконалення шляхом наукових досліджень і розробок для забезпечення своєї конкурентоспроможності за ринкових умов;
- виконання досліджень і розробок в умовах реального виробництва позитивно впливає на професійний рівень робітників і ІТР, сприяє їх творчому зростанню, ефективній праці.
