- •Автори:
- •1. Загальні положення
- •Цільова настанова
- •2. Тематичний план залікового кредиту
- •Тема 1. Вступ до курсу
- •1. Поняття і структура аналітики
- •2. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві
- •3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин
- •4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб
- •Тема 2. Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.
- •1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи
- •3. Особливості процедур аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах Методика визначення рівня і характеру міжнародних відносин передбачає чотирирівневу класифікацію
- •7. Назвіть етапи інформаційно-аналітичного дослідження міжнародних відносинах.
- •Тема 3. Припущення і передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •1. Сутність та зміст наукового передбачення
- •2. Класифікація методів прогнозування
- •3. Типологія прогнозів
- •Тема 4. Системний аналіз та теорія операцій в інформаційно-аналітичній роботі
- •1. Сутність та основні різновиди системного аналізу
- •2. Зміст і технологія системного аналізу в інформаційно-аналітичній роботі
- •Тема 5. Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Ієрархічність
- •2. Гомеостатичність
- •4. Нестійкість
- •5. Емерджентність
- •6. Спостережуваність.
- •2. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності
- •Система моніторингу на базі програмного продукту
- •Програмний комплекс intellectum.Bis
- •Інформаційно-аналітична система астра
- •Корпоративна експертна система «Аналітик-2»
- •Інформаційно-аналітична система «тренд»
- •Тема 6. Методика формування інформаційної бази
- •1. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень
- •3. Визначення тактичних баз спостереження.
- •1. Визначення оперативної цілі
- •2. Визначення оперативних потреб
- •3. Визначення оперативних баз
- •2. Робота по складанню картотеки спостереження
- •Тема 7. Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин
- •1. Методика розробки геополітичного прогнозу
- •2. Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин
- •3. Методика розробки геоекономічного прогнозу
- •4. Особливості глобального політичного прогнозування
- •Тема 8. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації
- •1. Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •3. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин
- •Тема 9. Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин
- •2. Структура і обсяг прикладного проекту
- •3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій
- •Тема 10. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах
- •1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність
- •Список рекомендованої літератури до вивчення курсу
- •Основна література:
Тема 5. Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
Основні питання для вивчення:
1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності.
2. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності.
Література: а) основна: 1, 2, 23, 27.
б) додаткова: 22, 25, 33, 38, 39, 54, 58, 62-64, 76.
М іні-лексикон: синергетика, хаос і порядок, відкрита система, нелінійна система, точка біфуркація, структури-атрактори, дисипативність системи, ентропія, ефект локалізації, ефект метелика, гомеостаз, режим із загостренням, нестійкість системи, LS-режим розвитку нелінійної системи, HS-режим розвитку нелінійної системи, когерентність, емерджентність, когнітологія, штучний інтелект.
1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
Синергетика – загальнонаукова теорія самоорганізації, спрямована на пошук законів еволюції відкритих нерівновісних систем будь-якої природи. |
Методологічні засади синергетики
1. Ієрархічність
Суть закону синархії полягає в тому, що світ у своїй багатоманітності є чіткий організм, де окремі форми розташовані по ієрархічному закону безкінечно поглибленого синетезу. (приклад – людський організм: мозок – органи – клітини – всі працють окремо і водночас узгоджено). В такий спосіб – об’єднання суми частин в ціле утворює нову якість, яка була відсутня в системі нижчого порядку (приклад: воєнно-політичний простір (суб’єктом МВ була імперія) – геополітичний (національна держава) – геоекономічний простори (ТНК+держава+міжнародні оргнізації). Саме тому ієрархічна система має таку властивість, як неможливість повної редукції, тобто властивості структур більш вищого синархічного рівня неможна описати мовою більш простого рівня, з причини неперекладної семіотичного залишку. Редукціонізм не може в принципі звести всі феномени життя до елементарних понять і законів. |
2. Гомеостатичність
Гомеостаз – це підтримання програм функціонування системи, її внутрішніх характеристик в певних рамках, які дозволяють їй прямувати до своєї цілі. Ціль-програму поведінки системи в стані гомеостазу називають аттрактором, наприклад, затухаючий маятник з аттрактором – положення рівноваги в нижній точці. Система в межах будь-якого рівня існує за рахунок споживання енергії або речовини – тобто це дисипативні структури, якими є і всі живі системи. Система може руйнуватися, тобто перейти в стан хаосу з точки зору цього рівня, проте буде в стані елементів порядку на більш низькому рівні. Наприклад, держава розпадається на етнічні території. Така система може перейти на другий рівень за допомогою «фазового переходу» в точці біфуркації. Точка біфуркації забезпечує зв'язок даного рівня з мікро- та макрорівнями. З позиції макрорівня тривалість процесу біфуркації короткотермінова, для поточного рівня – цей процес досить тривалий, а для мікрорівня – надто тривалий. (Приклад: особливості сприйняття часу у аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах). Кожен рівень характеризується своїми параметрами (ступенями свободи), які притаманні саме цьому рівню і відсутні в елементах системи. Введення обмеження ступенів свободи дозволяє елементам об’єднуватися в якісно нові структури, які представляють новий рівень синархії. Для людського суспільства параметрами порядку слугують закони. Відхилення від норми і параметрів порядку, притаманному даному рівню називають маргінальністю, яка є двох типів: відхилення в бік попереднього рівня; відхилення в бік більш високого рівня. |
Основні етапи розвитку синергетичних систем
1. «Заглиблення у хаос».
2. «Буття в дисипативному хаосі».
3. «Вихід із останього», тобто самоорганізація нової відносно стійкої системи.
«Фазовий перехід» в точці біфуркації
3.Нелінійність
В дійсності світ складається із нелінійних зв’язків між елементами і кількість зв’язків зростає швидше ніж кількості елементів. Очевидним є те, що взаємодія двох супердержав (США та СРСР) і 200 держав потребують принципово відмінних рівнів їхньої організації. При переході з одного рівня на другий система входить у нелінійну зону – зону крайніх процесів, в результаті чого потрапляє в точки біфуркації (точки розриву середовища). Не виключно, що коли здійснити підготовку до переходу правильно (для чого необхідно прийнамні приблизно знати параметри системи більш вищого рівня), то перехід можна здійснити практично без втрат.
|
Теорема Геделя
В замкненій системі ентропія (міра хаосу) з часом зростає, внаслідок чого порядок, властивий цій системі повинен зникнути. Найбільш яскравим прикладом зазначеного є розпад СРСР. Це саме загрожує й Росії та Україні за умов затримки трансформації своїх закритих систем. Проте ми повинні звернути увагу на певні особливості. Пострадянські країни почали відкриватися ззовні, залишаючи внутрішні структури закритими, це призвело до втрати ними стійкості. Насправді необхідно було відкривати спочатку системи всередині, як це робить Китай, і після відповідної підготовки і укорінені нових форм взаємодії у внутрішньому житті відкривати свої країни зовнішньому світу. |