Классификация грунтов
1. Песчаные грунты:
а) по плотности
Таблиця 2.1
(Таблиця Б.18 [12]).
Класифікація піщаних грунтів за щільністю
Щільність |
Обо-значення
|
Розмір- ність| |
Різновид пісків |
||
великий, середньої крупності |
дрібний |
пулуватий| |
|||
щільний |
e d |
- г/см3 |
<0,55 >1,70 |
<0,60 >1,65 |
< 0,60 >1,65 |
середньою щільністі |
e d |
- г/см3 |
0,55…0,70 1,70…1,55 |
0,6…0,75 1,65…1,50 |
0,60…0,8 1,65…1,47 |
рихлий |
e d |
- г/см3 |
>0,70 <1,55 |
>0,75 <1,50 |
>0,80 <1,47 |
Таблиця 2.2
(Таблиця Б.17 [12]).
Класифікація піщаних грунтів за коефіцієнтами водонасичення
Різновид грунтів |
коефіцієнт водонасичення Sr, д.о. |
малого ступеня водонасичення |
0 … 0,50 |
середнього ступеня водонасичення |
0,50 …0,80 |
насичені водою |
0,80… 1,0 |
2. Глинисті грунти
Таблиця 2.4
(Таблиця Б.14 [12]).
Класифікація глинистих грунтів за показником текучості
Різновид грунтів |
Показник текучості IL |
супісок: тверда пластична текуча |
< 0 0 -…1 > 1 |
Суглинки і глини: тверді напівтверді тугопластичні мягкопластичні текучепластичні текучі |
< 0 0 … 0,25 0,25 … 0,50 0,50 … 0,75 0,75 … 1,0 > 1,0 |
Таблиця 2.3
(Таблиця Б.11 [12]).
Класифікація глинистих грунтів за числом пластичності
Різновид грунтів |
Число пластичності IP |
супісок |
0,01 … 0,07 |
суглинок |
0,07 … 0,17 |
глина |
> 0.17 |
2.3. Показники механічних властивостей грунтів
При дії навантаження і у міру його зростання відбувається ущільнення грунту, а досягши величини граничного її значення відбувається втрата міцності грунту – зсув. Це викликає в першому випадку деформацію стиску, а в другому – завалення масиву або випір. Відповідно, поводження грунту при дії навантаження залежить від його властивостей, що оцінюються деформативними і міцностними показниками.
Показники деформативних властивостей грунтів:
Е – модуль деформації (МПа);
Рстр -.структурная міцність (кПа).
Показатели прочностных свойств грунтов:
– кут внутрішнього тертя (град);
С – питоме зчеплення (кПа).
Показники деформативних властивостей грунтів визначають в лабораторних і польових умовах. У польових умовах за допомогою штампів, в лабораторії – в приладі одноосного стиску (одометрі), рис. 2.2., приладі ОІСІ-4, рис. 2.3, стабилометрі, рис. 2.4.
Одометр – компресійний прилад. Грунт випробовується в жорсткому кільці без можливості бічного розширення. Прилад не моделює реальну роботу грунтів підстав, оскільки деформації розвиваються тільки по вертикалі.
Прилад ОІСІ-4 позбавлений недоліку одометра. У приладі ОІСІ-4 під навантажуваним центральним штампом, що займає тільки частку майдану зразка, відбувається формування об'ємної деформації грунту, що більше відповідає реальним умовам роботи фундаменту і грунту основи. Одержувані значення достатньо близькі до даних іспитів грунтів в польових умовах.
Рис. 2.2. Компресійний прилад
1 – верхній штамп; 2 – грунт; 3 – кільце;
4 – фільтруюче днище;
5 – кулька; 6 – ванна для води.
Рис. 2.3. Прилад ОІСІ-4
1 – центральний штамп; 2 – грунт; 3 – кільцевий штамп;
4 – кільце-грунтонос|; 5 – ванна для води.
Рис. 2.4. Стабілометр
1 – шток; 2 – зразок грунту; 3 – рухливий поршень; 4 – нерухомий поршень; 5 – прозора камера 6 – манометр; 7 – корпус;
8 – гумова оболонка.
Показники, що характеризують опір грунту зсуву, можуть визначатися так само, як деформаційні, в польових і в лабораторних умовах. У лабораторії для цих цілей використовують прилади одно- або багатоплощинного зрізу, рис.. 2.5, або стабілометр. У польових умовах робляють зсув ціликів.
Рис. 2.5. Зрізний прилад.
а – одноплощинний; б – двохплощинний;
1 – площина зрізу; 2 – грунт; 3 – штамп; 4 – кільце, що складається з двох (три) кілець; 5 – ванна для води.
Варіанти завдань для розрахунку похідних показників фізичних властивостей грунтів приведені в додатку 2.