Тема 9. Підприємництво і підприємство (фірма) в системі ринкових відносин

Основним видом діяльності в умовах сучасного ринку, одним з важливих факторів виробництва є підприємництво.

У Законі України підприємництво визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, надання послуг та зайняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Розглядаючи підприємництво, необхідно звернути увагу на умови, при яких він існує (неекономічні, політичні, юридичні, психологічні); на 2 основні моделі підприємництва – класичну та іноваційну; основні його функції (ресурсна, організаційна, творча).

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути всі громадяни, яким не забороняється законом бути підприємцями; держава, об’єднання виробників.

Об’єктами може бути все, що не заборонено законом (виробництво матеріальних благ, надання послуг, реалізація товарів, фінансово-кредитні, біржові, страхові операції і т.д.

Важливо уяснити види підприємництва: виробниче, комерційне, посередницьке, фінансове, страхове.

Розглядаючи друге питання теми про підприємство (фірму), слід зрозуміти, що воно (вона) є основною, первинною ланкою ринкової економіки.

Законом України підприємство визначається як самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, промислово-дослідницьку і комерційну діяльність.

Сучасна фірма – це організаційна структура бізнесу, підприємницька одиниця у всіх сферах економіки, яка володіє економічною та юридичною самостійністю. Це складний багатогалузевий комплекс промислових, торгових і фінансових підприємств національного і міжнародного рівня.

Фірма виконує 3 основні функції: господарську, економічну, соціальну.

Класифікуються фірми за різними ознаками: власність, економічний простір, галузі, розмір тощо.

Основними кількісними параметрами класифікації є чисельність робітників і річний оборот капіталу. Фірми бувають малі (до 20 чоловік), середні (не більше 500 чоловік) і великі (більше 500 чоловік).

У розвинутих країнах частка сектору малого бізнесу становить 80-90%, в Україні 20%. Найбільш типовими формами малого бізнесу є системи франчайзінгу і венчурного підприємництва.

За формами власності існують такі підприємства: індивідуальне, або одноосібне; приватне; сімейне, колективне, державне.

Розглядаючи форми підприємств, необхідно особливо зупинитися на товариствах (партнерствах) – об’єднання двох і більше господарюючих суб’єктів, їх види: товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з необмеженою відповідальністю; повне товариство; командитне товариство; акціонерні товариства (корпорації), як головна форма підприємницької діяльності у сучасній ринковій економіці.

Поширені в наш час спільні підприємства, засновані шляхом об’єднання майна різних власників на добровільних засадах, члени яких можуть займатися самою різною діяльністю. Їх форми: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, холдінги, промислово-фінансові групи.

Розгляд третього питання теми “Кругооборот та оборот фондів (капіталу)” необхідно починати з розуміння категорій: фонди і капітал. Відтворення на мікрорівні, тобто на підприємствах, називається індивідуальним. Засоби виробництва, які знаходяться на балансі підприємства і використовуються у процесі його діяльності, називаються фондами. Якщо фонди служать отриманню прибутку в умовах ринку, тобто якщо їх вартість приносить додаткову вартість, то вони називаються капіталом.

Структуру капіталу (фондів) можна відобразити схематично:

Фонди

Виробничі фонди

Невиробничі фонди

Фонди обігу

Основні

Оборотні

Активні

Власні

Пасивні

Іншого походження

Власні

Куплені

Оборотні засоби

В умовах ринку капітал (фонди) поділяються на основний і оборотний. Докладно зупиняючись на основному капіталі (фондах), необхідно приділити увагу амортизації, як процесу перенесення вартості засобів праці на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для наступного відтворення засобів праці. Для формування на підприємствах амортизаційного фонду встановлюється норма амортизації А' = . В умовах НТР великого значення набувають шляхи прискорення амортизації.

У процесі експлуатації (або бездіяльності) має місце зношування (знос) засобів виробництва, який буває 2-х видів (фізичний і моральний), кожен з яких має 2 підвиди.

У процесі індивідуального відтворення фонди використовуються, тобто поступово рухаються, проходять три стадії (перша – обігу, друга – виробництво, третя – обігу) і набувають трьох форм (грошова, продуктивна і товарна). Це називається кругооборотом капіталу, що схематично зображається так:

ЗВ ЗВ

Г – Т ... В (ЗВ + ВН) ... Т^' – Г^' – Г^' – Т^' ... В (ЗВ + ВН)^' ... Т^''– Г^''

РС РС

І ІІ ІІІ

грошова продуктивна товарна

Кругооборот, як періодично повторювальний процес, а не одиничний акт, в якому авансована вартість повертається до своєї ...... форми, називається оборотом капіталу. Він відбувається у часі, що складається з часу виробництва і часу обігу.