Анотації лекцій з курсу “Основи економічної теорії” Тема 1. Економічна теорія як наука

У кожному предметі, що вивчається, у кожній навчальній дисципліні стільки науки, скільки в ній теорії. Теорія є науковим поясненням закономірності розвитку природи і суспільства. Вона виникла і розвивається на вимогу і потребу практики. Економічна теорія відображає суспільну практику, допомагає людям зрозуміти об’єктивну дійсність, правильно визначити перспективи їх господарської діяльності.

Науки відрізняються одна від одної тим, що у кожної з них свій предмет дослідження.

Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний, так само як складна, багатогранна і динамічна економічна життєдіяльність людини.

Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб’єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ у своєму розвитку пройшла ряд етапів: доісторичний, меркантилізм, фізіократи, класична політична економія, марксизм, маржиналізм.

У сучасній західній економічній науці існують різні напрями і школи: неокласицизм, кейнсіанство, інституціоналізм, неокласичний синтез.

Економічна теорія, пізнаючи об’єктивну економічну реальність, відкриває і формулює економічні категорії та економічні закони.

Економічні категорії – це абстрактні, логічні, теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають суттєві властивості економічних явищ і процесів. Наприклад, товар, власність, капітал, ринок, попит, пропозиція, ціна та ін.

Економічні закони відбивають найчуттєвіші, стійкі, такі, що постійно повторюються, причинно-наслідкові взаємозв’язки і взаємозалежності економічних процесів і явищ. Закони виражають сутність економічних відносин.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему економічних законів, яка включає в себе всезагальні, загальні, специфічні та стадійні закони. Слід підкреслити, що особливості предмета науки зумовлюють особливості та зміст методів пізнання. Метод – це спосіб пізнання дійсності, прийом дослідження. В економічній теорії використовуються загальнонаукові і спеціальні методи дослідження економіки. До загальнонаукових належать математичні методи моделювання, кількісні та якісні методи аналізу, статистичні та ін. До спеціальних належать метод наукової абстракції, соціально-економічний експеримент, поєднання логічного та історичного підходів.

У процесі становлення і розвитку економічної теорії як науки були сформовані і її основні функції: пізнавальна, методологічна, практична, прогностична, виховна.

Економічна теорія є фундаментальною базою, теоретичним ядром усього комплексу економічних наук – галузевих (економіка промисловості, сільського господарства, будівництва та ін.), міжгалузевих (економічна географія, демографія, теорія управління, економіка природокористування та ін.) і функціональних (фінанси, кредит, прогнозування, маркетинг, менеджмент та ін.). Вона досліджує природу, глибинну суть економічних явищ і процесів, базисні соціально-економічні відносини і господарську поведінку людей у певній економічній системі.

Виступаючи методологічною базою для різних економічних наук, економічна теорія водночас має враховувати знання, набуті ними у процесі повсякденної господарської діяльності. Тільки спираючись на знання конкретних економічних наук, а також на здобутки інших соціально-політичних наук (філософії, соціології, політології, права тощо) економічна теорія спроможна об’єктивно висвітлити суть та закономірності розвитку економічних систем.

Розглядаючи взаємозв’язок економічної теорії та економічної політики слід відзначити, що будь-яка теорія без зворотнього зв’язку з практикою втрачає цінність і сенс. Практика формує замовлення на теоретичні дослідження, дає матеріал для наукового аналізу. Практика – критерій істинності економічних знань.

Необхідно звернути увагу на завдання економічної теорії в умовах переходу України до ринкової економіки.