- •В. П. Потоцький
- •Історія сучасного світу
- •Розділ і Загальні методичні рекомендації
- •Розділ іі Тематичний план курсу «Історія сучасного світу»
- •Розділ ііі Рекомендовані теми семінарських занять
- •Розділ IV Програма курсу «Історія сучасного світу»
- •Тема 1. «Холодна війна» та її наслідки. Процес деколонізації Азії і Африки План
- •Теми рефератів
- •Питання для дискусії
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 2. Політика срср щодо країн «соціалістичного табору» План
- •Теми для рефератів
- •Питання для дискусій
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 3. «Оксамитові революції» у Центрально-Східній Європі та розпад «соціалістичної системи» План
- •Теми для рефератів
- •Питання для дискусій
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 4. Трансформації на пострадянському просторі: державотворчі процеси та етнополітичні конфлікти План
- •Теми для рефератів
- •Питання для дискусій
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 5. Європейський Союз на сучасному етапі: внутрішня та зовнішня політика План
- •Теми для рефератів
- •Питання для дискусій
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 6. Феномен «кольорових революцій» План
- •Теми для рефератів
- •Питання для дискусій
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 7. Проблема міжнародного тероризму. Антитерористичні зусилля світової спільноти
- •Теми для рефератів
- •Питання для дискусій
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Тема 8. Розвиток постіндустріального суспільства. Перспективи розвитку та можливої трансформації однополярної системи сучасного світу
- •Теми для рефератів
- •Питання до дискусії
- •Додаткова література
- •Інтернетресурс
- •Розділ V Питання до екзамену
- •Розділ vі Теми контрольних робіт
- •Розділ VII Список рекомендованої літератури
- •Форми організації контролю знань, система оцінювання
- •Куліш Сергій Миколайович
- •Потоцький Вячеслав Петрович
- •Семененко Валерій Іванович
- •Історія сучасного світу
- •61077, Харків, майдан Свободи, 4,
- •61144, М. Харків, вул. Гвардійців широнінців, 79, кв.137, тел. 362-01-52
Теми для рефератів
1. Придушення «Празької весни» 1968 р. Причини та наслідки.
2. Фінансова допомога СРСР зарубіжним компартіям: міф чи реальність?
3. Основні напрямки діяльності Ради економічної взаємодопомоги.
4. Радянсько-югославські стосунки (1945 – 1980-ті рр.)
5. Рух «Солідарність»: лідери, завдання, засоби боротьби.
Питання для дискусій
1. Як Ви розумієте поняття «тоталітарний соціалізм»? Чому тоталітарні риси влади багатьох країн «соціалістичного табору» впродовж 60 – 70-х років ХХ ст. лише посилилися?
2. Які протиріччя призводили до виникнення кризи у стосунках країн соціалістичного блоку?
3. Чи була виправдана економічна допомога СРСР країнам соціалістичного блоку? Відповідь аргументуйте.
Додаткова література
1. Задорожнюк Э. Социал-демократия в Центральной Европе. – М., 2000. – 125 с.
2. Краткая история Польши. С древнейших времен до наших дней. – М.: Наука, 1993. – 528 с.
3. Контлер История Венгрии. Тысячелетие в центре Европы. – М.: Весь Мир, 2002. – 656 с.
4. Курсом перемен: Страны СЭВ в цифрах и фактах. Справочник / Под ред. А. В. Вахрамеева. – М.: Политиздат, 1990. – 239 с.
5. Тымовский М., Кеневич Я., Хольцер Е. История Польши. – М.: Весь Мир, 2004. – 544 с.
Інтернетресурс
Офіційний сайт «Новое время». – Режим доступу вільний:
http://www. newtime. ru.
Тема 3. «Оксамитові революції» у Центрально-Східній Європі та розпад «соціалістичної системи» План
«Оксамитові революції» в європейських країнах кінця 80-х – початку 90-х років ХХ ст.: загальна характеристика.
Руйнування «берлінського муру» як символу роз’єднаної Європи.
Реакція СРСР та країн Заходу на «оксамитові революції».
Війна в Югославії та розпад федерації.
Основні поняття: «оксамитова революція», маніфестації, референдум, демократичний вибір, етнічні чистки.
Упродовж 1970-х – 1980-х рр. в країнах Східної Європи помітно погіршувалася економічна ситуація, що призводило до виникнення багатьох соціальних проблем та викликало незадоволення населення. Кризові явища були помітними не лише в економіці, але й у внутрішній політиці правлячих режимів. «Тоталітарний соціалізм» був повністю дискредитований в очах суспільства. Необхідним для початку революційних змін поштовхом із зовні стала «перебудова» в Радянському Союзі. Корекція новим керівництвом СРСР своєї зовнішньої політики щодо країн «Східного блоку» зробила можливим прихід до влади там нових лідерів, прихильників реформ та «оновленого соціалізму». СРСР не заважав проведенню в деяких східноєвропейських країнах вільних демократичних виборів, на яких комуністичні партії зазнали поразки. Опозиція, що прийшла до влади, прагнула докорінних змін: ліквідації соціалістичної системи в своїх країнах, проведення приватизації та ринкових реформ, демократизації політичної системи та суспільного життя, зближення з країнами заходу та виведення радянських військ.
Зміни кінця 1980-х рр. у більшості країн Східної Європи носили мирний характер, тому їх прийнято називати «оксамитовими революціями». Виключенням були лише Румунія та Югославія, де події набули драматичного характеру. Румунський диктатор Н. Чаушеску був єдиним із східноєвропейських лідерів, хто дозволив застосувати зброю проти демонстрантів. Так почалося грудневе повстання 1989 р. в Румунії, внаслідок якого режим Н. Чаушеску було повалено, а самого диктатора розстріляно.
Причиною війни в Югославії став розпад федерації. У грудні 1990 р. населення двох союзних республік Словенії та Хорватії висловилися на референдумі за вихід із СФРЮ. Лідер комуністичної партії Югославії С. Мілошевич вирішив застосувати збройні сили для утримання територіальної цілісності країни. Югославська народна армія та сербське населення впродовж 90-х рр. ХХ ст. вели збройне протистояння з сепаратистськими силами у Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговині, в автономному краї Косово. Внаслідок тривалої громадянської війни СФРЮ розпалася, а на її місці утворилося шість незалежних держав (останньою залишила федерацію Чорногорія 2006 року).