Р ис. 1.5. Зменшення врожаю хлібних злакових культур від дії вітрової ерозії у Північному Приазов’ї

Пряма, яка показана на цьому графіку, описується функцією прямої лінії:

(1.14)

де у – зменшення врожайності хлібних злакових культур з одного гектару посівів;

k – коефіцієнт пропорційності ( );

x – зменшення запасів гумусу залежно від активності дії вітрової ерозії.

Велику роль у зменшенні швидкості і вітрового натиску відіграють лісові смуги. Дослідженнями доведено, що зменшен­ня сили вітру лісовими смугами залежить від конструкції лісових смуг, а також від розміру міжсмугового поля і кута підходу повітряного потоку до смуги. Від конструкції лісосмуги залежить і характер розподілу швидкості вітру з навітреної сторони і віддаль впливу смуги.

До природних факторів, які впливають на зменшення потуж­ності земельних горизонтів або їх знищення і порушення будови ґрунтового профілю, відноситься водна ерозія. Вплив водної ерозії на зниження родючості чорноземів показано в табл. 1.4:

Таблиця 1.4

Зменшення родючості чорноземів під впливом водної ерозії [66, c. 37]

Назва ґрунту	Ступінь змитості ґрунту	Потуж­ність го­ризонту, см	Запаси гумусу, т/га	Змен­шення запасів гумусу	Знижен­ня родю­чості
Чорнозе­ми північ­но-при­азовські	Незмиті	95	367	1	1
	Слабозмиті	80	285	0,8	0,8
	Середньо­змиті	65	195	0,5	0,6
	Сильнозмиті	42	125	0,3	0,4
Чорно­земи південні	Незмиті	76	350	1	1
	Слабозмиті	64	251	0,7	0,75
	Середньо­змиті	50	180	0,5	0,55
	Сильнозмиті	34	76	0,2	0,3

Таблиця 1.5

Землі Запорізької області, що зазнають водної ерозії [141]

Найменування території	Всього, га	Слабо, га	Середньо, га	Сильно, га
Запорізька обл.	663 309	33 013	182 396	150 900
В тому числі Бердянський район	40 245	20 771	9 518	9 956

В таблиці 1.6 приведені кількісні дані заболоченої землі по Запорізькій області.

Таблиця 1.6

Заболочені землі Запорізької області [141]

Найменування території	Всього, га	Слабо-заболочені, га	Середньо-заболочені, га	Сильно-заболочені, га
Запорізька обл.	34 074	22 113	8 417	3 545
В тому числі Бердянський район	1 531	103	837	591

Основними заходами боротьби з водною ерозією є збере­ження ґрунтової вологи, переведення поверхневого стоку у внутрішньоґрунтовий та виконання цілого комплексу заходів, охоплюючих всі типи земельних угідь, всі типи ерозійно небезпечних ландшафтів. Здійснення протиерозійних заходів передбачає виконання таких завдань: 1) попередження ерозії в ерозійно небезпечних місцях; 2) припинення розвитку ерозії; 3) покращення ерозованих ґрунтів.

У світі, навіть за умов помірного клімату, іригацію розгля­дають як один із засобів підвищення продуктивності землероб­ства. В Україні обов’язковим фактором інтенсифікації сільсько­господарського виробництва є зрошення, бо тільки 7 % площі зораних земель має достатнє зволоження – сума опадів за рік понад 700 мм, 76 % – недостатнє (відповідно 400–700 мм), а 17 % орних земель отримує опадів менше 400 мм за рік. За даними Держкомзему України [62], площа зрошуваних земель становить 2 606,8 тис. га, або 7,8 % від загальної площі ріллі. Найбільші по Україні площі зрошуваних земель – у Республіці Крим (390,8 тис. га), у Херсонській (469,9), Дніпропетровській (245,6), Запорізькій (264,0), Одеській (246,1), Донецькій (202,7 тис. га) областях, що становить 69,8 % від загальної площі зрошуваних земель. Площа зрошуваних земель на Україні поступово зростала до 1991 року з темпом 25,4 тис. га на рік. Для зрошення придатні води з концентрацією солі до 1 г/л. Особливо небажана присутність у поливній воді бікарбонату натрію. Прийнято вважати, що вода з вмістом бікарбонату натрію менше за 1,2 мг екв./л придатна для зрошення, 1,25–2,5 – умовно придатна, більше як 2,5 мг екв./л – не придатна.

Води підвищеної мінералізації і особливо лужні води викли­кають вторинне осолонцювання ґрунтів. З підвищеною концент­рацією солей у воді має мінятись і режим зрошування. На кож­ний 1 г солі в зрошувальній воді необхідно додавати на дренаж­ний стік 5–10 % водозабору, при цьому потреба в дренажі і вегетаційних промивках зростає.

Засолення зазнають ті ґрунти, де зрошувальні системи не мають дренажних улаштувань. На півдні України площа вторин­но осолонцьованих ґрунтів сягає понад 1 млн га, а це говорить про те, що поливні землі стають безплідними. Головною причиною деградації ґрунтів є бездренажне зрошення, великі витрати води на фільтрацію, будівництво зрошувальних каналів в землі без гідроізолювання, зрошування мінералізованою водою. Нижче в табл. 1.7 наводяться дані засоленості ґрунтів Запорізької області.

Таблиця 1.7

Структура і динаміка засоленості ґрунтів Запорізької області [141]

	Всього, га	Слабо-засолених, га	Середньо-засолених, га	Сильно-засолених, га	Солончаки, га
По Запорізькій області	84 430	41 446	19 004	10 956	13 024
Бердянський район	5 918	2 232	679	1 414	1 593

З кожним роком дедалі більшу небезпеку щодо ґрунтового покриття становить промислова діяльність людини. Площа сільськогосподарських земель щорічно у світі зменшується на 6 млн га. Особливо великої шкоди землі завдають відкриті розробки корисних копалин. Це приводить до порушень не тільки ґрунтового покриття, але і ландшафту в цілому.

Значного руйнування ґрунтового покрову завдає прокладка трубопроводів, шосейних і залізничних доріг, промислове і цивільне будівництво та інше. Так, прокладка водоводу з Ка­ховського водосховища до м. Бердянська призвела до знищення біля 400 га родючого чорнозему.

Серед сучасних процесів деградації ґрунтового покриття необхідно назвати процес затоплення і підтоплення сільсько­господарських угідь при будівництві гідроелектростанцій і утворення водосховищ. Проектні організації нерідко визначають рівень води, не рахуючись з зацікавленням сільського і лісного господарств.

Заливні землі в першу чергу страждають від затоплення і підтоплення, а вони, як правило, є цінними сінокосами і пасовищами, не кажучи вже про прилеглі орні землі. Безумовно, це великі втрати для агропромислового комплексу.

Вже відомо, що великої шкоди землям України завдала науково необґрунтована меліорація. Майже 50 тис. га орних земель підтоплені.

3 млн 700 тисяч га землі знаходиться в зоні дії аварії на Чор­нобильській АЕС, але тільки на 58 000 га стоїть знак «Радіація».

200 тис. гектарів родючих земель України насичено 10 мільярдами тонн шкідливих промислових відходів, це становить 30 відсотків усіх шкідливих відходів промисловості колишнього Радянського Союзу. Якщо узагальнити всі зміни, то 22 відсотки території України можна характеризувати як сильно і дуже сильно уражені та непридатні до повного використання.

Така ситуація значно погіршує умови життя населення, особливо негативно впливає на стан його здоров’я. При цьому великий ризик обумовлений забрудненням ґрунтів важкими металами, пестицидами і мінеральними добривами.

Серед найбільш токсичних елементів перш за все необхідно назвати ртуть, яка являє собою найбільшу небезпеку у формі сильнотоксичного з’єднання – мелилртуті. Остання може утворюватись з неорганічної ртуті в природі в анаеробних умо­вах у присутності органічної речовини, що і утворюється на дні водоймищ, куди скидаються промислові відходи.

Друге джерело метилртуті в природі – надходження з зерном, яке попередньо оброблене цим з’єднанням для боротьби з цвіллю.

Особливо отруйним з’єднанням є тетраетилсвинець, якого додають до бензину для придушення детонації. При згоранні 1 л пального в повітря попадає 200–400 мг свинцю. За один рік автомобіль викидає біля 1 кг свинцю. У нинішній час у світі налічується не менше 400 млн автомобілів, загальна протяж­ність доріг становить 18,3 млн км. Середня густота доріг 24 км/100 км², а в Європі – 93 км/100 км². Всюди, де прокладені дороги, утворюється розсівання свинцю. З вихлопними газами на поверхню ґрунтів потрапляє понад 250 тис. тонн свинцю на рік; який є головним джерелом забруднення ґрунтів.

Подолати екологічну кризу, що охопила всі водоймища (а найбільшою мірою – басейн Дніпра), за допомогою традиційних підходів вже неможливо. Для цього необхідні концепція розвитку і функціонування водного господарства України та широкомасштабні заходи по її реалізації на основі ефективного застосування ринкових економічних інструментів.

Про те, що вода користується значним попитом як для населення, так і для виробництва свідчить динаміка забору свіжої якісної води на півдні України в м. Бердянську, що приведена в табл. 1.8.

Таблиця 1.8