Р ис. 1.2. Зміна кислотності опадів в Криму

Теплові електростанції є найбільшими водокористувачами. Так, при виробленні 1 кВт/год електроенергії лише на охоло­дження витрачається близько 0,12 т води. Це становить 97–98 % всієї використаної станцією води, решта іде на технологічні потреби. З охолоджувальною водою у водойми скидається велика кількість теплоти. Для того щоб вплив скидної теплоти не порушував нормальних умов у водоймі, теплові скидання за санітарними нормами не повинні викликати підвищення власної температури водойм більш, ніж на 5 °С влітку та 3 °С взимку.

При підготовці додаткової води для парових котлів витра­чається велика кількість хімічних реагентів (лугу, кислоти, коагулянту), які після використання утворюють стічні води. Ці води засолюють водойми, змінюють значення рН у воді, збіль­шують у ній концентрацію органічних домішок, що утворюють дефіцит кисню у водоймах. Великою небезпекою для водойм є води, забруднені нафтопродуктами.

Небезпечний локальний вплив на оточуюче середовище ТЕС мають і займаючи значні території шлакозоловідвали, які є при­чиною інтенсивного забруднення ґрунту і місцевих поверхневих та ґрунтових вод. На даний час під шлакозоловідвалами ТЕС зайнято понад 3 тис. га, на яких складовано понад 300 млн т золошлаків. Щорічний вихід цих золошлаків дорівнює 12 млн т, які поповнюють швидко зростаючі шлаковідвали, збільшуючи їх негативну дію на оточуюче ТЕС природне середовище.

Нами проведено дослідження та підрахунки кількості шкід­ливих викидав (М ) в атмосферу Приазов’я від ТЕС в залежності від кількості виробленої ними електроенергії (N ), що описується функцією

(1.9)

У табл. 1.2 представлена динаміка шкідливих викидів в атмосферу Приазов’я, яка описується залежністю (1.9).

Таблиця 1.2

Динаміка шкідливих викидів в атмосферу Приазов’я тепловими електростанціями та кількість виробленої ними електроенергії

Роки	Вироблено електро­енергії, млрд кВт/год	Валові викиди в атмосферу забруднюючих речовин, тис. т
1990	21,2	273,3
1995	11,3	101,0
1996	9,5	114,0
1997	8,85	69,9
1998	8,17	77,6
1999	8,8	95,7
2000	7,9	80,8
2001	8,46	92,6
2002	8,6	95,7

На графіку (рис. 1.3) відповідно табл. 1.2 представлена графічна залежність динаміки шкідливих викидів в атмосферу діючими електростанціями на півдні України, розташованими у регіоні Північного Приазов’я (м. Енергодар). Із даного графіка видно, що зі збільшенням виробленої електроенергії на ТЕС валові викиди шкідливих речовин в атмосферу збільшуються.

Із літературних джерел [14] і практики відомо, що земля є дзеркалом атмосфери, а тому зола, пил, оксиди сірки і азоту поступають на поля агропромислового комплексу, завдаючи шкоди насадженим культурам полів.