5.2.3. Економіка природоохоронного устаткування на діючих підприємствах з різною формою власності

Собівартість очищення газу у газоочисних установках виз­начається з однієї сторони, капітальними затратами на спору­дження установки, а з другої – експлуатаційними витратами, що дає можливість забезпечувати нормальну експлуатацію установ­ки. Всі ці витрати відносять, як правило, до 1 000 м³/рік газу, який очищується.

До капітальних витрат на будівництво газоочисних споруд входить: вартість устаткування; витрати на спорудження мета­локонструкцій, трубопроводів, газоходів у межах установки; витрати на будівельні роботи, тобто вартість будівлі, фунда­ментів і інших споруд. Вихідними даним для визначення вартості обладнання є: перелік встановленого обладнання; ціни на обладнання прийняті за кошторисом, або встановленим платіжним документом або прейскурантом (якщо такі є).

При розрахунку вартості обладнання враховують тільки основне обладнання: електрофільтри, скубери Вентурі, рукавні та волоконні фільтри і інше подібне обладнання. Вартість решти перерахованого обладнання (електродвигуни, контрольно-вимірювальні прибори і т. д.) можна оцінювати у долях від основного устаткування: для електрофільтрів 20–30 %; для циклонів 25–30 %; для рукавних фільтрів 25–30 %. При визна­ченні вартості обладнання за прейскурантом до неї має бути добавлені втрати на транспортування обладнання із заводу-виробника до місця монтажу, які приймають у середньому 8,5 % від вартості обладнання.

Результати розрахунків пропонуємо показувати у вигляді даних, що наводяться нижче.

Зведена характеристика капітальних вкладень, тис. грн.

Витрати на:
основне технологічне обладнання	71,5
додаткове обладнання	28,5
	Разом: 100,0
транспорт	8,5
металоконструкції	60,0
монтаж обладнання	20,0
будівельні роботи	18,0
	Разом: 206,5

Витрати на металоконструкції, корпуси електрофільтрів, драбини, арматуру, площадки, і т. д., а також трубопроводи, газоходи, монтаж обладнання і будівельні роботи пропонуємо приймати за наведеними даними.

При реконструкції газоочисної установки капітальні вкла­дення у реконструкцію А_р пропонуємо визначати за формулою:

(5.77)

де А_н – вартість заново встановленого обладнання, до вартості якого включені витрати на транспорт, металоконструкції, монтаж і будівельні роботи, відповідно наведених даних;

А_д – вартість демонтованого обладнання, яке визначається різницею між початковою вартістю і загальною сумою амортизаційних відрахувань за минулий період експлуатації обладнання. Якщо обладнання відпрацювало понад 12 років, то його вартість може бути прийнята рівною нулю;

А_в – вартість реалізації (продажу) демонтованого облад­нання. Якщо демонтоване обладнання зможе бути викорис­тано на даному підприємстві, то Якщо у подаль­шому використання цього обладнання неможливе, то вар­тість його реалізації приймається за ціною металолому.

Експлуатаційні витрати визначають відповідно до частки 1 000 м³ газу. Розрахунки проводять по прийнятим калькуляцій­ним статтям витрат, методика визначення котрих викладена нижче:

1. Енергетичні витрати. Основними енерговитратами у газоочисних устаткуваннях є витрати на електроенергію і воду. У деяких випадках витрачається також водяний пар, стиснуте повітря.

Питомі енерговитрати визначають при проведенні техноло­гічних розрахунків або приймають по аналогії з фактичними або проектними даними газоочисного устаткування. Орієнтовно їх можна прийняти за даними, наведеними нижче.

Таблиця 5.1