Р ис. 5.2. Економіко-екологічна ефективність на металургійних підприємствах України

Як видно із графіка (рис. 5.2) економіко-екологічна ефектив­ність на металургійному підприємстві м. Запоріжжя, а звідціль можна судити, що економіко-екологічна ефективність знахо­диться на критичному рівні і не перевищує 7 % у 1996–1998 роках.

Інструментарій визначення збитку від забруднення навко­лишнього середовища у регіоні.

Збиток від забруднення навколишнього середовища скла­дається із сукупності збитків по окремим елементам [213, с. 115]:

(5.42)

де У_а, У_в, У_г – збитки від забруднення відповідно атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів.

Локальні збитки визначаються по величині питомих збитків відповідно до технологічних особливостей різних виробництв.

Величину збитку від забруднення атмосферного повітря визначимо по формулі:

(5.43)

де К₁ – коефіцієнт, що враховує середню висоту викидів;

U_i – питомий збиток від 1 т викидів забруднювачів і-го виду в атмосферу, грн/т;

V_i – об’єм викидів у атмосферу забруднювачів і-го виду, т/рік;

b – кількість видів забруднювачів атмосфери.

Середня висота викидів об’єктами на виробництві:

(5.44)

де Н_і – висота і-го джерела викидів, м;

V_Аi – об’єм умовних викидів і-го джерела, т/рік;

m – кількість джерел, що викидають забруднення на виробничих об’єктах.

Розмір збитку від забруднення водяних джерел:

(5.45)

де U_Ві – питомий збиток від викидів забруднювачів і-го виду у воду, грн/т;

V_Ві – об’єм викидів забруднювачів і-го виду у воду, т/рік;

 – кількість видів забруднювачів водяних джерел.

Розмір збитку від забруднення ґрунту:

(5.46)

де U_Гі – питомий збиток від 1 т умовних викидів забруднювачів і-го виду у грунт, грн/т;

V_Гі – об’єм умовних викидів у грунт забруднювачів і-го виду, т/рік;

h – кількість видів забруднювачів грунту.

Величина річного відвернутого збитку розраховується як сума показників, визначених по формулам (5.42)–(5.46), де U_Аі, U_Ві, U_Гі – річна кількість уловлених і знешкоджених забрудню­вачів і-го виду із загальної маси викидів відповідно у атмосферне повітря, водні і земельні ресурси.

Об’єм уловлених і знешкоджених шкідливих речовин:

(5.47)

де – об’єм викидів і-ї забруднюючої речовини, т/рік;

КПД_х – середнє значення коефіцієнта корисної дії очисного устаткування, %.

Річний економічній ефект від застосування нових техно­логічних процесів газоочистки, що забезпечують економію виробничих ресурсів при збереженні об’єма газів які підлягають очистці при тій же самій ефективності очистки:

або

(5.48)

де В₁ і В₂ – приведені витрати на одиницю об’єма очищаємих газів за допомогою базової і нової техніки, грн;

С₁ і С₂ – собівартість очистки газів при виконанні базової і нової техніки, грн;

К₁ і К₂ – питомі капітальні вкладення у виробничі фонди при

використанні базової і нової техніки;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності;

А₂ – річний об’єм газів які підлягають очищенню, тис. м³.

У випадку очищення газів в яких присутні частинки типу легованих металів економічний ефект можна визначити по формулі:

(5.49)

де С_у – вартість уловленого продукту (наприклад, типу цінних металів: вольфраму, кобальту, хрому, молібдену, нікелю), грн;

В_о – усього витрат на експлуатацію, обслуговування, ремонт і амортизацію пило- і газоочисного устаткування, грн.

(5.50)

де  – ефективність уловлюваних відхідних продуктів уловлю­ючими пристроями, %;

q₁, q₂, q_n – вміст частинок пилу з елементів металу у загальній суміші пиловидних відходів, %;

P₁, P₂, P_n – заготівельна ціна 1 % вмісту в тонні суміші легованих елементів на відходи кольорових металів, грн.

Для очищення газів, що відходять від технічного устатку­вання разом експлуатаційні витрати будуть становити:

(5.51)

де В_р – разом річні витрати, грн;

В_е – витрати на електроенергію, грн;

В_т – витрати на теплову енергію, грн;

В_р – заробітна плата обслуговуючого персоналу, грн;

В_а – витрати амортизаційних відрахувань, грн.

Усього витрат можна визначити за формулою:

(5.52)

де В_р – усього експлуатаційних витрат, грн;

С_а – вартість всіх систем аспірації, включаючи пило- і газоочисні пристрої, грн.

Вартість експлуатації систем аспірації можна визначити відповідно за рекомендаціями (И. С. Хазанов. Эксплуатация, обслуживание и ремонт вентустановок, машиностроительных предприятий. Изд. 4-е. – М. : Машиностроение, 1976. – 295 с.).

Для того, щоб визначити витрати на електроенергію на подолання опору очисного устаткування, систем аспірації і витрати електроенергії на приточне вентилювання з метою урівноваження повітряного обміну у приміщеннях необхідно визначити кількість витраченої електроенергії у кіловатах на рік.

Така кількість визначається за формулою:

(5.53)

де N_e – кількість електроенергії яка буде витрачена на венти­лювання, кВт/год;

Q – продуктивність очищаючого пристрою, м³/год;

H – напирання, кгс/ м³;

J – кількість годин роботи у поточному році, год;

_в коефіцієнт корисної дії вентилятора або насосу (здебільшого приймається 0,5);

_д – коефіцієнт корисної дії двигуна ( ).

Тоді витрати на електроенергію будуть визначені за формулою:

(5.54)

де В_е – витрати на електроенергію за поточний рік, грн;

– кількість електроенергії на аспіраційне вентилювання, кВт/год;

– кількість електроенергії на приточне вентилювання, кВт Г.

Кількість теплової енергії, яка необхідна для компенсації витраченої теплоти в середині приміщень від їх охолодження в результаті вентилювання визначають за формулою [240]:

(5.44)

де Q – витрата теплоти від вентилювання, ккал/год;

G – кількість приточного повітря, кг/год;

0,24 – теплоємність повітря ккал/(кгС);

t_н – розрахована температура зовнішнього повітря

(приймається по кліматологічному довіднику), С;

t_в – температура повітря яке подається у приміщення (після підігрівання має забезпечити нормовані метеорологічні умови), С.

Річні витрати тепла на опалення і вентилювання (Гкал/рік) визначають по формулі:

(5.56)

де Q_о – витрати тепла на опалення, Гкал/г;

Q_в – витрати тепла на вентилювання, Гкал/г;

n_max – приведена кількість годин максимума опалювального сезону.

(5.57)

де n₁, n₂, n_x – число годин з однаковою температурою в опалю­вальний сезон з інтервалом в 5 С (по кліматичному довід­нику);

t_o – температура, що розрахована для зовнішнього повітря, С.

З урахуванням формули (5.56) грошові витрати на компен­сацію тепла визначають по формулі:

(5.58)

де Q – річні витрати тепла, Гкал/рік;

s – ринкова ціна 1 Гкал/год.