Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у ґрунті [149, с. 293]

Речовина	Формула	Гранично допустимі концентрації, мг/кг ґрунту
ГХЦГ(гексохлоран, технічний)	С6Н6Сl6	1
ДДТ	С14Н9Сl5	0,5
Карбарил	С12Н11NO2	0,05
Хлорофос	С4Н2 Сl3О4Р	0,5
Карбофос	С10Н19О6Рs	2
Ліндан	С6Н6Сl6	1
Поліхлоркамфен	С10Н10Сl8	0,5
Поліхлорпинен	С10Н10Сl8	0,5
Прометрин	С10Н19N5	0,5
Хлоралит	–	0,05

За показник бактеріального забруднення ґрунту викорис­товують титр кишкової палички (B. Coli) і титр одного із анаеробів (B. Perfringens). Ці бактерії попадають у ґрунт з фекаліями. Оскільки анаероб має здібність до спороутворення, він зберігається в ґрунті більш довший час, ніж кишкова паличка. Наявність у грунті анаероба при відсутності кишкової палички свідчить про старе фекальне забруднення.

Санітарно-гельминтологічним показником стану ґрунту є кількість яєць гельминтів в 1 кг ґрунту, а санітарно-енто­мологічним – наявність личинок і лялечок мух в 0,25 м² її поверхні. Для оцінки санітарного стану ґрунту можна орієнтов­но користуватись даними, приведеними в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Комплексні гігієнічні показники санітарного стану ґрунту [149, c. 294]

Ґрунт	Число личинок і лялечок мух в 0,25 м2 ґрунту	Число яєць геогельминтів в 1 кг ґрунту	Титр-колі	Титр анаеробів (титр Per fringens)	Санітарне число
Чистий	0	0	1 і вище	0,1 і вище	0,98–1
Мало забруднений	Одиничні екземпляри	До 10	1,0–0,01	0,1–0,001	0,85–0,98
Забруднений	10–25	Від 11 до 100	0,1–0,001	0,001–0,0001	0,7–0,80
Дуже забруднений	25	100	0,001 і нижче	0,0001 і нижче	0,7 і нижче

Людству давно відомо, що з давніх часів дерево – символ життя. І ні метал, ні синтетичні матеріали, назви яких десятки тисяч, не можуть замінити того, що дає нам звичайне чудо природи – дерево, ця зелена фабрика, яка відновлює живильну силу відпрацьованого повітря. Так, 1 га найкращого деревостою поглинає щороку до 6,5 т СО і виділяє 5,0 т кисню. Велика роль лісів у природному балансі азоту. У формуванні мікроклімату зв’язок лісу з природним середовищем має вирішальне значен­ня. Він з’єднує лісове, водне і сільське господарство.

Ліс – основний біологічний очищувач атмосфери від забруд­нення. Проблема охорони і економічного використання лісових ресурсів особливо актуальна для України з невисокою лісостій­кістю її території, нерівномірним розміщенням лісових наса­джень, важливою водоохоронно-захисною роллю лісів. Одне з головних питань в Україні – повніше використання деревної сировини, в тому числі лісосічних відходів і всієї біологічної маси, що дасть змогу повніше задовольнити потреби в деревині. За існуючими розрахунками, використання 1 млн м³ відходів деревини зберігає 6 тис. га лісу і економить багато коштів. Роль лісу в Україні повинна зростати не лише у зв’язку із збіль­шенням потреби в деревині побічних його продуктах, а й у зв’язку з важливістю його як середовища – утворювального фактору.

Відомо, що надмірний шум може стати причиною нервового виснаження, психічного гноблення, вегетативного неврозу, захворювання виразками шлунку, жовчного міхура, кишкового тракту, спричинити розладнання ендокринної і серцево-судин­ної систем. Шум заважає людям працювати, відпочивати, зни­жує продуктивність праці. Як фізичне явище шум – це хвильове коливання пружного середовища. Рівні шуму прийнято вимірю­вати у відносних одиницях, які називаються децибелами, за формулою:

(2.35)

де L – рівень шуму, дБ;

І – інтенсивність звуку, Вт/м²;

І₀ – інтенсивність звуку, що відповідає порогу чутливості (І₀ = 10^–12 Вт/м² при частоті 1 000 Гц);

P – звуковий тиск, Па;

V – коливальна швидкість, м×с^–1;

P₀ – нульове значення звукового тиску, умовно прийняте рівним 2×10⁵Па;

V₀ – нульове значення коливальної швидкості, яке прийняте рівним 5×10^–8мс^–1.

Загальні рівні шуму, які виміряні за допомогою шумоміра, називають рівнями звуку і виражають в децибелах (дБ). Звичай­но рівень звуку міряють шкалою А. Ця величина прийнята в акустичних стандартах багатьох держав, в тому числі і в Україні.

Нормованими параметрами постійного або переривистого шуму є рівні середньоквадратичного звукового тиску L (в дБ) в октавних смугах з частотами 63, 125, 250, 500, 1 000, 2 000, 4 000, 8 000 Гц.

Тривалу дія шуму можна визначати розрахунками або хроно­метрируванням часу дії джерела. В денні години може бути допустиме підвищення рівнів на 10 дБ. Поправки на години доби мають вноситись тільки для приміщень і територій при цілодобовому перебуванні людей.

За умов сучасних місць проживання населення на організм людини впливають електромагнітні поля, джерелами яких є телецентри, локатори, радіопередаючі пристрої, електрифіковані транспортні лінії і лінії електропередач. При цьому кількість джерел електромагнітних полів з кожним роком зростає. В діапазоні звукових електромагнітних полів струми промислової частоти (50Гц) є сильними джерелами електромагнітних хвиль. Вимірювання напруженості поля в місцях проходження висо­ковольтних ліній електропередачі показали, що під лінією вона може досягти декількох тисяч і навіть десятків тисяч вольт на метр.

Найбільше напруження спостерігається у місцях максималь­ного провисання проводів, у крапці проекції крайніх проводів на землю і в 5 м від неї до зовнішньої сторони повздовжньої вісі траси. Високовольтні лінії електропередач: 330, 500 і 750 кВ стають лінійним джерелом електромагнітного поля промислової частоти в населених пунктах. Несприятлива дія на організм людини виявляється при напруженні електричного поля, рівного 1 000 В/м. Електромагнітне поле промислової частоти має біологічну активність. Відповідно методичних вказівок з нор­мування електромагнітних полів радіочастот для умов населе­них місць рекомендовані такі гранично допустимі рівні електро­магнітної енергії, приведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5