Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

Для визначення ступеня зараження отруйними і сильнодіючими ядучими речовинами повітря, місцевості, споруд, обладнання, транс­порту, техніки, засобів індивідуального захисту, одягу, продуктів харчування, фуражу, води застосовують прилади хімічної розвідки і га­зосигналізатори або відбирають проби й аналізують їх у хімічній лабораторії.

Виявлення і визначення отруйних і сильнодіючих ядучих речовин ґрунтується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з цими хімічними речовинами. Залежно від взятого індикатора і зміни його забарвлення визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності отриманого забарвлення з кольоровим еталоном дає можливість визначити концентрацію небезпечної хімічної речовини або щільність забруднення.

Прилади хімічної розвідки і контролю зараження мало відрізняться один від одного.

На оснащенні формувань і установ цивільного захисту знаходяться такі прилади і комплекти: військовий прилад хімічної розвідки ВПХР, прилад хімічної розвідки ПХР, прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб ПХР-МВ, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР, медична польова хімічна лабораторія МПХЛ, автоматичний газосигналізатор ГСП-1 і ГСП-11.

Рис. 18. Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР:

1 — металева коробка; 2 — насос; З — насадка до насоса; 4 — захисні ковпачки; 5 — протидимні філь­три; 6 — патрони для грілки; 7 — грілка; 8 — штир для проби­вання патронів; 9 — лопатка для відбору проб; 10 — ліхтар; 11 — касети з індикаторними трубками

Військовий прилад хімічної роз­відки ВПХР (рис. 18) призначений для виявлення й оцінювання сту­пеня небезпеки зараження отруй­ними речовинами повітря, місце­вості, техніки, транспорту за допо­могою індикаторних трубок ІТ.

За допомогою ВПХР можна ви­значити зарин, зоман, Ві-Ікс, іприт, фосген, дифосген, синильну кисло­ту, хлорціан при температурі +4— 40 °С і -4—40 °С та відносній воло­гості повітря до 100 %.

У металевій коробці 1 розмі­щені: насос 2, насадка до нього З, захисні ковпачки 4, протидимні фільтри 5, патрони для грілки 6, грілка 7, штир 8 для пробивання патронів, лопатка 9 для відбору проб, ліхтар 10 для роботи у темний час доби, касети 11 з ІТ, паспорт й інструкція користування приладом. Насос призначений для про­качування досліджуваного повітря через індикаторні трубки. В ру­коятці штока є ампуловідкривач. На головці насосу розміщений ніж для надрізання і заглиблення при обламуванні кінців індика­торних трубок.

Насадка до насоса призначена для роботи з насосом у диму, при визначенні ОР на місцевості, різних об'єктах, у ґрунті й сипких матеріалах.

Касети з ІТ призначені для розміщення десяти індикаторних грубок ІТ. Індикаторні трубки (рис. 19) — це скляні запаяні труб­ки, всередині яких знаходяться ампули з реактивами і наповнюва­чами. ІТ маркіровані кольоровими кільцями, які показують, яку ОР можна визначити за допомогою даної трубки. У комплекті ВПХР є гри види індикаторних трубок: з одним червоним кільцем і черво­ною крапкою для визначення зарину, зоману, Ві-Ікс; з одним жов­тим кільцем для визначення іприту; з трьома зеленими кільцями для визначення фосгену, синильної кислоти і хлорціану. Вони укла­дені в паперові касети по 10 штук. Для визначення ОР типу Сі-Ес і 1>і-3ет призначені трубки ІТ-46. До комплекту вони не входять і постачаються окремо.

Грілка призначена для підігрі­вання індикаторних трубок під час виявлення ОР при температурі на­вколишнього повітря від -40 °С до +15 °С. Грілкою користуються для підігрівання ІТ на іприт при темпе­ратурі нижче +15 °С на зоман — нижче 0 °С, а також для відтаювання ампул в індикаторних трубках.

Протидимні фільтри застосову­ють при визначенні ОР у диму, повітрі, в якому є речовини кислого характеру, в сипких матеріалах, а та­кож для відбору проб диму.

Захисні ковпачки призначені для розміщення в них проб ґрунту, сип­ких матеріалів і захисту внутріш­ньої поверхні лійки насадки від за­раження краплями стійких ОР.

При підозрі щодо наявності у повітрі ОР потрібно надіти проти­газ і обстежити повітря за допомо­гою ІТ, які є в наборі.

Обстежувати повітря індикатор­ними трубками, необхідно у такій послідовності: ІТ з червоним

Рис. 19. Індикаторні трубки:

а — з червоною крапкою і кіль­цем — для визначення зарину, зо­ману і Ві-Ікс; б — з трьома зелени­ми кільцями — для визначення синильної кислоти, хлорціану і фосфогену; в — з одним жовтим кільцем для визначення іприту; 1 — корпус трубки; 2 — наповню­вач; 3 — ватні тампони; 4 — об­тічник; 5 — ампули; 6 — маркі-ровочні кільця

кільцем і крапкою; ІТ з трьома зеленими кільцями; ІТ з жовтим кільцем.

Для визначення ОР нервово-паралітичної дії в небезпечних кон­центраціях (0,00005—0,1 мг/л і більше) необхідно взяти дві індика­торні трубки з червоним кільцем і крапкою. Користуючись ножем на головці насоса (рис. 20), надрізати, а потім відламати кінці інди­каторних трубок, потім ампулорозкривачем з червоною рискою і крап­кою розбити верхні ампули обох трубок. Вставити відкриту ІТ мар­кірованим кінцем в отвір ампулорозкривача насоса з маркіруван­ням того ж кольору. Насос потрібно держати вертикально, а ІТ підво-доти в отвір ампулорозкривача знизу. Повертаючи ІТ, натиснути нею на штир ампулорозкривача так, щоб розбити в трубці ампулу, при цьому вміст ампули має зволожити наповнювач трубки (щоб не по­різати руки при розбиванні ампул не допускати, щоб вільний кінець ІТ упирався в долоню). Потім витягнути ІТ і, взявши за верхні маркі­ровані кінці, 2—3 рази струснути їх навідліг. Одну з трубок немар-

кірованим кінцем вставити в на­сос і прокачати 5—6 разів через неї повітря, через другу — конт- - *У рольну — повітря не прокачу­вати.

П отім ампулорозкривачем розбити нижні ампули обох тру­бок і після струшування їх спо­стерігати за зміною забарвлен­ня наповнювачів. Збереження червоного кольору наповнюва­ча в дослідній трубці після по­жовтіння його в контрольній вказує на наявність ОР у небез­печних концентраціях; одно­часне пожовтіння наповнюва­ча в обох трубках — на відсут­ність ОР у небезпечних концен­траціях.

Рис. 20. Основні прийоми роботи з індикаторними трубками:

а — надрізання кінців індикаторної трубок з допомогою ножа в насосі; б — обламування кінців індикаторних трубок; в — розбивання ампули інди­каторних трубок; г — підсвічування ліхтарем вночі для визначення зміни забарвлення індикаторної трубки

Незалежно від отриманих результатів обстежують повітря на на­явність фосгену, хлорціану і синильної кислоти за допомогою інди­каторної трубки з трьома зеленими кільцями. Послідовність роботи гака: надпиляти трубку, обламати кінці, розбити ампулу, вставити трубку немаркірованим кінцем у насос, зробити 10—15 качків насо­сом; дивитися на забарвлення верхнього і нижнього шарів на­повнювача; верхній шар забарвлюється від фосгену і дифосгену, нижній — від хлорціану або синильної кислоти (або хлорціану і синильної кислоти одночасно) і порівняти забарвлення наповнювача з еталоном, нанесеним на касеті для індикаторних трубок з трьо­ма зеленими кільцями (рис. 21)

Рис. 21. Еталони забарвлення від ОР наповнювачів індикаторних трубок

Якщо необхідно визначити, від якої ОР виникло забарвлення нижнього шару, потрібно надпиляти другу трубку, обламати кінці розбити ампулу, вставити немаркірованим кінцем у насос, зробити 10—15 качків. Подивитися забарвлення. Відсутність рожево-мали­нового забарвлення в трубці свідчить про наявність у повітрі тільки синильної кислоти