Індивідуальна робота

Дослідити особливості відносин, станів та почуттів 10 осіб похилого віку, які виникають при її взаємодії з іншими людьми за допомогою методики СОМО С.В. Духновського. Підготувати узагальнені висновки за результатами, отриманими за допомогою цієї методики. Додатково збирається інформація про певні соціально-демографічні та психологічні особливості людини. Скласти 10 протоколів дослідження (із зворотного боку кожного бланку). Зміст пропонованої методики подано у додатках.

Обґрунтувати, як вплинули на напруженість, відчуженість, конфліктність, агресію у відносинах та їхню гармонійність вік, стать, вид теперішньої діяльності людини (пенсіонер чи працює), вид діяльності у минулому, рівень освіти, умови проживання (самотня людина чи живе з близькими або у окремому закладі для обслуговування людей похилого віку), активність людини у суспільному житті, рівень самотності, можливість спілкуватися з іншими, задоволеність своїм життям у цілому.

До зарахування подається: висновки (на першій сторінці обов’язково зазначити прізвище ім’я, по-батькові виконавця, групу); 10 заповнених бланків, на кожному має бути обробка та аналіз індивідуальних результатів досліджуваного.

Література

1. Духновский С.В. Субъективная оценка межличностных отношений. Руководство по применению. СПб.: ООО Издательство «Речь», 2006.

2. http://www.miu.by/kaf_new/mpp/145.pdf

Критерії оцінювання роботи студента

Відповіді на кожному семінарському та практичному занятті, виконання практичних завдань, контрольної роботи оцінюється за п’ятибальною системою:

• «відмінно» – 4

• «добре» – 3

• «задовільно» – 2

• доповнення (без оціненої відповіді) – «+»

• кожна відмова відповідати – «–»,

Отримані студентом бали складаються та діляться на кількість балів. Отримане число множиться на 10. Далі за кожен «–» віднімається 1 бал, а за кожен «+»– додається 1 бал. Але за роботу студент максимум отримує 40 балів.

Виконане індивідуальне завдання оцінюється максимум у 20 балів.

Виконання модульної роботи оцінюється максимум у 10 балів.

100 балів = 40 балів (відповіді на семінарських і практичних, виконання практичних завдань, контрольніроботи) + 20 (індивідуальна) + 40 (екзамен)

Шкала оцінювання: національна та ects

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Національна шкала
90-100	А	відмінно
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Питання для підсумкового контролю знань

1. Загальні особливості старості як етапу розвитку людини.

2. Предмет геронтопсихології.

3. Взаємозв’язок геронтопсихології з іншими науками.

4. Методи дослідження у геронтопсихології.

5. Закономірності психічного розвитку у геронтогенезі.

6. Періодизація психічного розвитку у похилому віці.

7. Зміст кризи похилого віку.

8. Компоненти, види та способи старіння.

9. Психологічні проблеми смерті,

10. Проблеми гуманізації вмирання.

11. Розвиток геронтопсихології у межах філософії та геронтології.

12. Погляди представників біологічного напряму на проблему старіння.

13. Погляди представників соціологічного напряму на проблему старіння.

14. Погляди представників психологічних наукових шкіл на проблему старіння.

15. Характеристика поглядів Е. Еріксона та його послідовників на психологічні проблеми старості.

16. Характеристика поглядів К. Юнга та А. Адлера на феномен старості.

17. Проблема старіння як закономірного процесу вікових змін в органах і системах у процесі онтогенезу.

18. Психофізіологічні зміни, пов’язані із нормальним старінням.

19. Хронічні соматичні хвороби старої людини.

20. Вікові зміни у мозку старої людини.

21. Динаміка вищої нервової діяльності у похилому віці.

22. Провідна діяльність людини похилого віку.

23. Новоутворення похилого віку, їхня динаміка у різні періоди старості.

24. Механізми розвитку особистості у старості.

25. Позитивні та негативні типи розвитку особистості у старості.

26. Динаміка особистісних рис та станів у старості.

27. Порівняння особистісних особливостей жінок та чоловіків у похилому віці.

28. Особливості самооцінки людини похилого віку.

29. Зміни мотивації у похилому віці.

30. Перспективи розвитку особистості у старості.

31. Загальні закономірності інтелектуального розвитку людей похилого віку

32. Наукові підходи та чинники динаміки інтелекту у похилому віці.

33. Психологічні особливості старіння сенсорно-перцептивних функцій.

34. Динаміка уваги у старості.

35. Психологічні особливості пам’яті у похилому віці.

36. Психологічні закономірності розвиту мислення та мовлення у старості.

37. Особливості уяви, творчої продуктивності у похилому віці.

38. Вплив соматичних хвороб на виникнення психічних порушень у старості.

39. Прямі причини зниження інтелекту старих людей.

40. Непрямі причини зниження інтелекту у старості.

41. Старечі деменції, старечі психози.

42. Особливості прояву неврозів у пізньому віці.

43. Симптоматика і прояв депресій, марень у старості. Іпохондрична фіксація на старечих хворобах.

44. Чинники, які зумовлюють місце і роль людини похилого віку у сучасному суспільстві.

45. Стереотипізація людей похилого віку.

46. Проблеми ейджизму та геронтофобії, геронтофілії у сучасному суспільстві.

47. Психологічні проблеми, пов’язані із виходом людини на пенсію.

48. Характеристика соціальної адаптації у похилому віці.

49. Загальна характеристика міжособистісних відносин старої людини.

50. Специфіка соціальних відносин особистості у різні періоди похилого віку.

51. Проблема самотності у старості.

52. Взаємовідносини людини похилого віку з дітьми та онуками.

53. Взаємовідносини старого подружжя, укладання шлюбу у цьому віці.

54. Особливості міжособистісних відносин старих у будинках-інтернатах.

55. Специфіка та мета практичного психолога з людьми похилого віку.

56. Психодіагностика людей похилого віку.

57. Психопрофілактика людей похилого віку.

58. Психологічна корекція людей похилого віку.

59. Психологічне консультування людей похилого віку.

60. Психотерапія, психологічна реабілітація, психологічна прогностика та психологічна просвіта як напрямки діяльності практичного психолога з людьми похилого віку.