Тема 5. Політичний процес та особистість у політиці

У результаті вивчення теми студент повинен знати:

• сутність понять «політичний процес», «політична діяльність», «політична соціалізація», «політична участь», «політична бездіяльність», «політичне лідерство»;

• визначення політичного процесу, політичної діяльності, політичної соціалізації, політичної участі, політичного лідера;

• типологію політичного процесу;

• види політичної діяльності; теорії, моделі, етапи, агенти та типи політичної соціалізації;

• форми політичної участі та політичної бездіяльності;

• теорії, мотиви, типологію та механізми політичного лідерства.

У результаті засвоєння теми студент повинен вміти:

• аналізувати основні теоретичні положення теми та їх взаємозв’язок з практичною діяльністю;

• характеризувати сутність основних понять, категорій і визначень та продемонструвати вільне володіння ними під час відповіді;

• виявляти відмінності між різними видами політичного процесу, типами політичної діяльності та формами політичної участі;

• аналізувати теорії, моделі та типи політичної соціалізації;

• порівняти ступінь залежності рівня політичної участі громадян від процесу політичної соціалізації;

• виокремити мотиви боротьби політичного лідера за владу;

• виявити критерії типологізації політичного лідерства;

• аналізувати відмінності у системах добору політичних лідерів.

План

1. Політичний процес та політична діяльність.

   1. Політичний процес: суть та типологія.

   2. Поняття, рівні та форми політичної діяльності.

2. Процес політичної соціалізації.

   1. Теорії та моделі політичної соціалізації.

   2. Етапи, агенти та типи політичної соціалізації.

3. Політична участь та її форми.

3.1. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.

3.2. Форми політичної участі.

3.3. Мотиви та структурні елементи політичної бездіяльності.

4. Інститут політичного лідерства.

4.1. Суть та мотиви політичного лідерства.

4.2.Типологія політичних лідерів та їх функції.

4.3. Системи відбору політичних лідерів.

Методичні рекомендації

Під час вивчення першого питання теми, особливу увагу варто зосередити на різноманітних тлумаченнях поняття «політичний процес», аналіз якого є одним з найважливіших проблем сучасної політології. Виходячи з того, що політичний процес як функціональна характеристика політичної системи може мати різні просторові межі, доцільно розглянути світові (глобальні), регіональні та національні (внутрішньодержавні) різновиди політичного процесу [3, с. 53–55; 4, с. 79–81; 5, с. 34-35].

Оскільки зміст політичного процесу розкривається через політичну діяльність, засвоєння другого підпункту першого питання вимагає детального розгляду елітарного та масового рівня політичної діяльності. До першого рівня належить діяльність владних структур, до другого – участь рядових громадян у політиці. Окремої уваги потребує питання класифікації політичної діяльності за такими критеріями: 1) кількість та взаємозалежність суб’єктів політики (індивідуальна, колективна, групова, тотальна); 2) тип об’єктів (діяльність, спрямована на здобуття влади; діяльність, спрямована на створення, удосконалення і заміну політичних інституцій; діяльність, спрямовану на вироблення, здійснення та модифікацію політичних курсів); 3) спрямування у майбутнє чи минуле (інноваційна, стабілізуюча, консервуюча, реставраційна) [1; 3, с. 55–59; 4, с. 81–89; 5, с. 35–42, 44-48].

Розглядаючи друге питання теми необхідно: проаналізувати основні теорії політичної соціалізації (бігейвіористську, ролеву, психоаналітичну); розкрити роль агентів політичної соціалізації на різних її етапах. Особливої уваги потребує визначення залежності моделі та типу політичної соціалізації від політичного режиму (демократія, авторитаризм, тоталітаризм) [3, с. 83-91; 4, с. 131–139; 5, с. 52–54; 7, с. 7, 178].

Розкриваючи питання політичної участі, варто наголосити, що вона є наслідком політичної соціалізації, під час якої формується мотивація залучення людини до політики. Аналізуючи політичну участь, варто зосередити увагу на різновидах політичної участі та більш детально охарактеризувати пряму та опосередковану форми політичної участі. Оскільки політична соціалізація не завжди призводить до бажаного результату, в даному контексті доцільно розглянути мотиви та структурні елементи політичної бездіяльності (неучасті) [3, с. 91–96; 4, с. 139–14; 6].

Найбільш авторитетною та дієвою особою у політиці є політичний лідер. Аналіз інституту політичного лідерства передбачає дослідження природи лідерства та мотиваційних основ боротьби за владу, які визначають психологічний тип лідера. Особливої уваги вимагає вивчення критеріїв класифікації та відповідних їм типів політичних лідерів; аналіз концепцій та механізмів політичного лідерства, виявлення відмінностей між антрепренерською та організаційно-консервативною (гільдій) системами відбору політичних лідерів [2; 3, с. 131–138; 4, с. 146–161; 7].

Питання і завдання для самоконтролю

1. Що таке політичний процес? Які різновиди політичного процесу ви знаєте?

2. Охарактеризуйте основні рівні та види політичної діяльності.

3. Що таке політична соціалізація? Які чинники впливають на модель та тип політичної соціалізації?

4. Проаналізуйте взаємозалежність рівня політичної участі та політичної соціалізації.

5. Хто такий політичний лідер, які функції він виконує?

6. Назвіть та охарактеризуйте відомі вам типи політичних лідерів.

7. Які ознаки характерні для відкритої та закритої систем відбору політичних лідерів?

Тести

1. Процес демократизації України є прикладом парцелярного політичного процесу?

а) так; б) ні.

2. Діяльність політичної партії є прикладом:

а) групової діяльності; б) колективної діяльності; в) індивідуальної діяльності; г) загальносуспільної діяльності.

3. До прямої форми політичної участі не належить:

а) референдум; б) плебісцит; в) абсентеїзм; г) нейтралітет.

4. За способом утвердження в групах та організаціях виділяють наступні типи лідера:

а) харизматичний; б) формальний; в) функціональний; г) неформальний; ґ) раціонально-легальний; д) традиційний.

5. Яка з систем відбору політичних лідерів характерна для сучасної України?

а) антрепренерська система; б) організаційно-консервативна (система гільдій).

Список рекомендованої літератури

1. Головатий М. Ф. Мистецтво політичної діяльності / Головатий М. Ф. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.

2. Кухта Б. Політичні еліти, політичне лідерство / Б. Кухта, Н. Теплоухова. – Львів: Кальварія, 1996. – 221 с.

3. Політологія: Навч. посіб. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай [та ін.] – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2005. – 360с. – (Серія «Дистанційне навчання»). – №28.

4. Політологія: Підруч. [для ВНЗ] / А. Ф. Колодій, Л. Д.Климанська, Я. М. Космина, В. І. Харченко. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

5. Політологія у схемах таблицях та визначеннях: Навч. посіб. [для курсантів та студентів вищих військових навч. закл.]. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай [та ін.]. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 272 с.

6. Ротар Н. Політична участь громадян України в умовах демократизації / Н. Ротар // Політичний менеджмент. – 2006. – №2. – С. 78–92.

7. Словник–довідник політологічних термінів / Ред.-упоряд. М. Гетьманчук, П. Ткачук. – Львів, 2006. – 228 с.